Ухвала суду № 39421438, 17.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1653/13-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Мишевській О.В.,

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи - Приватного підприємства "Фаро", про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Овідіопільська РДА) про визнання протиправним та скасувати Розпорядження Овідіопольської РДА від 27.12.2002 року № 850 "Про продаж земельної ділянки у власність ПП "Фаро" шляхом викупу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що у Овідіопольської РДА відсутні повноваження розпоряджатися земельною ділянкою несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів для обслуговування будівель лікувально-оздоровчого комплексу. Крім того, земельна ділянка була продана ПП "ФАРО" без попереднього її вилучення у користувача, поза конкурсом, без проекту відведення земельної ділянки. Договір оренди від 19 грудня 2002 року, на підставі якого було прийнято Розпорядження №850 не набув чинності, оскільки не була проведена його державна реєстрація. Крім того, межі земельної ділянки площею 1,991 га, що була передана в оренду ПП "Фаро", не були визначені в натурі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року у задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, також йдеться про те, що суд розглянув справу упереджено та не об`активно, не з`ясував усі обставини що мають значення у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Овідіопольської РДА від 27.12.2002 року №850 "Про продаж земельної ділянки у власність ПП "Фаро" шляхом викупу" (далі - Розпорядження №850) було вирішено продати у власність ПП "Фаро" шляхом викупу земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,8689 га, що знаходиться за межами населених пунктів АДРЕСА_1 для обслуговування будівель та споруд лікувально-оздоровчого комплексу. Також, затверджено ціну продажу земельної ділянки шляхом викупу у сумі 93818,78 грн. та умови купівлі-продажу земельної ділянки.

27 грудня 2002 року між Овідіопольською РДА (продавець) та ПП "Фаро" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.

На підставі вищевказаного Розпорядження та зазначеного договору купівлі-продажу 18 лютого 2003 року ПП "Фаро" видано Державний акт на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1, вважаючи Розпорядження №850 протиправним та таким що порушує її права, звернулася до суду та просила його скасувати.

Під час розгляду справи, судом також встановлено, що оскаржуване у даній справі Розпорядження №850 було скасовано розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 17.11.2010 року №1102/А-2010 (далі - Розпорядження №1102/А-2010). Що стало підставою звернення ПП "Фаро" до суду з позовними вимогами про скасування Розпорядження №1102/А-2010.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року по справі № 2а/1570/10914/2011 адміністративний позов ПП "Фаро" задоволено. Суд скасував розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №1102/А-2010 від 17.11.2010 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Одеської обласної державної адміністрації (далі - Одеська ОДА) залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - без змін.

Тому, вирішуючи дану адміністративну справу, суд першої інстанції правомірно посилався на Рішення у справі № 2а/1570/10914/2011, оскільки судами досліджувалася правомірність прийняття Розпорядження №850, що є предметом розгляду у даній справі, так судами було встановлено, що 03 жовтня 2002 року між ВАТ "Концерн-Електрон" (Продавець) та ПП "Фаро" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №60/2002Юр-Д1, відповідно до п.п.1.2, 1.3 якого Продавець передає, а Покупець отримує у власність сукупні валові активи (цілісний майновий комплекс) ЛОК "Електрон" с. Чорноморка - діючого підприємства ВАТ "Концерн-Електрон", який є власністю Продавця. На виконання умов вказаного Договору сторонами складено акт приймання-передачі від 15.10.2002 року.

25 жовтня 2002 року виконкомом Таїровської селищної ради видано ПП "Фаро" Свідоцтво про право власності на цілісний майновий лікувально-оздоровчий комплекс за адресою: АДРЕСА_1.

Також, на момент відчуження земельної ділянки на користь ПП "Фаро", підприємство було власником об'єктів нерухомого майна, які розташовані на ній, зазначене підприємство мало право отримати земельну ділянку у власність шляхом викупу без проведення конкурсу або аукціону.

Відповідно до ч. 2 статті 127 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), продаж земельних ділянок державної та комунальної власності юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Тому, суд правомірно не взяв до уваги посилання на рішення апеляційного суду Одеської області від 06 листопада 2008 року у справі №22ц-3846/08, яким було визнано недійсним свідоцтво про право власності ПП "Фаро" на цілісний майновий лікувально-оздоровчий комплекс, видане 25.10.2002 року виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Оскільки, на момент відчуження земельної ділянки на користь ПП "Фаро", останнє було власником об'єктів нерухомого майна, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про неправомірність Розпорядження № 850.

Таким чином, судовим рішенням, яке є чинним, по адміністративній справі №2а/1570/10914/2011, у розгляді якої брали участь особи, що є сторонами у даній справі, було встановлено, що Розпорядження №850 відповідало вимогам законодавства, чинного на час його винесення, та належних підстав для його скасування встановлено не було. Крім того, не було встановлено, що Розпорядженням №850 порушуються права та законні інтереси ОСОБА_1

Тому, вирішуючи дану адміністративну справу, та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи та докази заявлені ОСОБА_1 в обґрунтування поданого позову були фактично досліджені під час розгляду адміністративної справи 2а/1570/10914/2011, та свого належного підтвердження не зайшли. Разом з тим, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що при винесенні спірного Розпорядження №850 відповідач - суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що зазначене звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Однак, для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною 1 статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Втім, ОСОБА_1 не подано будь-яких доказів, що могли б слугувати належним спростуванням преюдиційних обставин, які встановлені в адміністративній справі №2а/1570/10914/2011 та які мають вирішальне значення для розв'язання даного спору.

Доводи, викладені в поданому адміністративному позову ОСОБА_1, в апеляційній скарзі по даній справі, а також в касаційній скарзі по справі №2а/1570/10914/2011, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.183-188), ґрунтуються на однакових обставинах. Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду від 06 березня 2014 року по справі № 2а/1570/10914/2011 касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Одеської обласної державної адміністрації - відхилено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року залишено без змін.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволені позовних вимог ОСОБА_1

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 червня 2014 року.

Головуючий:

Судді: