Ухвала суду № 39421368, 24.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 червня 2014 року м. Київ № 826/8916/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., ознайомившись з поданням та доданими до нього матеріалами

за поданням

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління

Міністерства доходів і зборів України у м.Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка Автотема"

про

стягнення коштів за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арніка Автотема” (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та додані до нього матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом; зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду із поданням про накладання арешту, водночас, стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість звернення податкового органу із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суд звертає увагу, що заявником не зазначено засобів зв’язку відповідача (номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти), які з урахуванням скорочених строків розгляду справи, є необхідними для повідомлення відповідача належним чином.

При цьому, податковим органом не надано належного доказу направлення відповідачу копії подання.

Так, в якості доказу надіслання відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів позивач надав до суду опис вкладення та фіскальний чек УДППЗ “Укрпошта”.

Частина перша статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Крім того, відповідно до підпункту 3.1.2.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” від 12 травня 2006 року №211, визначено, що про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція.

У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою “Судова повістка”, “Вручити особисто”; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля. Касовий чек повинен містити таку саму інформацію, за виключенням номера розрахункової квитанції.

За таких підстав належним доказом надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є касовий чек з особливою відміткою щодо відправлення з повідомленням про вручення.

Опис вкладення та фіскальний чек УДППЗ “Укрпошта”, наявні в матеріалах справи, свідчать про відправлення рекомендованої поштової кореспонденції, однак не підтверджують відправлення з повідомленням про вручення.

Таким чином, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до позовної заяви не додано доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії подання та доданих до нього документів.

Крім цього, відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Матеріали справи свідчать, що податкова вимога направлена на адресу відповідача 23 квітна 2014 року, при цьому отримана відповідачем 29 квітня 2014 року.

Відповідно до відмітки служби діловодства суду, подання зареєстровано 23 червня 2014 року о 14:48 год.

Відтак, заявнику необхідно надати письмові пояснення з приводу строків звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки позивач може усунути у строк до 24 червня 2014 року 14-00 год. шляхом подання до суду: засобів зв’язку відповідача (номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти); доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії подання; пояснень з приводу строків звернення до суду із поданням.

Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити подання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві без руху .

2. Встановити заявнику строк до 24 червня 2014 року 14-00 год. для усунення недоліків подання.

3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення подання без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник