Рішення № 39420967, 19.06.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/317/14-ц

Провадження № 22ц/782/1751/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Дронської І.О.

суддів Карташова О.Ю., Яресько А.В.,

при секретарі Соловей А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 березня 2014року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 19.06.2008року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики № 19/06/08-1, відповідно до якого позивач передав у позику відповідачеві 50000,00грн. строком на три місяці з кінцевим строком повернення-19.09.2008року, при цьому факт передачі грошових коштів підтверджено розпискою відповідача від 19.06.2008року. Також умовами договору у разі порушення відповідачем умов договору передбачена сплата пені в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Також позивач посилався на те, що в межах позовної давності у 2010році він звертався до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою про повернення боргу та втрат від інфляції за договором позики від 19.06.2008року, який є предметом цієї позовної заяви. Заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05.04.2011року були частково задоволені його позовні вимоги та стягнуто з відповідача на його користь борг в сумі 50000грн. та пеню в сумі 50000грн. Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2011року зазначене заочне рішення було скасоване.. Пізніше ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2011року його позов було залишено без розгляду. Про існування зазначених ухвал позивачу відомо не було та лише після звернення до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про видачу виконавчого листа у червні 2013року у відповідь надійшов лист із інформацією про те, що позовна заява залишена без розгляду. Після чого позивач у серпні 2013року звернувся до Святишинського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про повернення боргу. Ухвалою від 21.08.2013року Святошинського районного суду м.Києва, залишеною в силі ухвалою апеляційного суду м.Києва позовну заяву повернуто для подання ї до належного суду згідно ч.1 ст.109 ЦПК України.

Позивач вважає, що пропущений строк позовної давності підлягає поновленню з підстав неодноразового його звернення до суду - Сєвєродонецького, Святошинського районного м.Києва, апеляційного м.Києва. Просив: визнати причину пропуску позовної давності поважною та поновити такий строк; стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг в сумі 50000грн., втрати від інфляції в сумі 17509,06грн.; судові витрати в сумі 675,11грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.03.2014року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачем ОСОБА_1 подана апеляційна скаргу, в якій, посилаючись те, що рішення суду першої інстанції ухвалено без врахування поважності причин пропуску позовної давності, що призвело до відмови у захисті порушеного права позивача та прийняття незаконного рішення, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Сторони, яких повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи від останніх до суду не надійшло.

Справу розглянуто на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України без участі сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 19.06.2008року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 в борг грошові кошти в сумі 50000,00грн. строком на 3 місяці та зобов'язався повернути борг не пізніше 19.09.2008року, про що було складено договір позики № 19/06/08-1 від 19.06.2008року та підтверджено розпискою відповідача від 19.06.2008року.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання за договором позики, що призвело до виникнення боргу та порушило права позивача ОСОБА_1

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2010року позивач ОСОБА_1 вже звертався до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення боргу за договором позики від 19.06.2008року № 19/06/08 -1.

За результатами розгляду справи 05.04.2011року судом винесене заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто борг в розмірі 50000грн. та пеню в розмірі 50000грн, вирішено питання про судові витрати та відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05.07.2011року заочне рішення від 05.04.2011року було скасоване, а справа була призначена до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду від 14.11.2011року позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу було залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою до суду без поважних причин.

Зазначені обставини повністю відповідають матеріалам справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до укладеного між сторонами договору позики від 19.06.2008року, у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач мав можливість звернутися до суду з позовом про захистом порушених прав та інтересів в строк до 20.06.2011року.

Позивач звернувся до суду 16.04.2010року, що перервало позовну давність і її перебіг почався заново. Таким чином ОСОБА_1 мав можливість звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в строк до 17.04.2013року. Проте позивач пред'явив позов до суду 15.01.2014року, тобто з пропуском строку позовної давності, про що зробив заяву відповідач ОСОБА_2

З урахуванням зазначеного, а також, за висновком суду першої інстанції, не належне підтвердження позивачем достатніми доказами існування поважних причин пропуску строку позовної давності та ненадання суду жодного доказу на підтвердження існування об'єктивних обставин, які дійсно позбавили позивача можливості вчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду з вимогою до ОСОБА_2 про захист порушених прав та інтересів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, докази щодо зобов'язань за договором позики, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і прийшов до вірного висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання за договором позики, що призвело до виникнення боргу та порушення прав позивача ОСОБА_1

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення позивачеві строку для звернення до суду з вимогою до ОСОБА_2 про захист порушених прав та інтересів, оскільки до цього висновку суд першої інстанції дійшов поспішно, без належної оцінки наданих позивачем доказів щодо поважності звернення до суду з пропуском позовної давності.

За доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 - суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05.04.2011року було скасоване ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05.07.2011року, про що позивачу відомо не було.

Досліджуючи матеріали цивільної справи № 2-211/11 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, втрат від інфляції та пені, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 05.04.2011року була отримана копія заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05.04.2011року, яким були частково задоволенні його позовні вимоги до ОСОБА_2 щодо стягнення боргу, а.с.57.

20.06.2011року від відповідача ОСОБА_2 до суду першої інстанції надійшла заява про перегляд заочного рішення від 05.04.2011року, а.а.с.62-64.

Відповідно до ч.1 ст.230 ЦПК України прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копії та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.

05.07.2011року, без повідомлення позивача про наявність вищезазначеної заяви, надсилання останньому її копії та належного повідомлення про час і місце розгляду справи за заявою ОСОБА_2, Сєвєродонецьким міським судом Луганської області постановлено ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2, скасування заочного рішення від 05.04.2011року та призначення справи до розгляду в загальному порядку на 27.07.2011року на 14-30год, а.а.с.52-56.

З матеріалів справи не вбачається наявність повідомлення, направленого позивачу ОСОБА_1 про скасування заочного рішення, а також повідомлення останнього про призначення розгляду справи на 27.07.2011року.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.11.2011року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу залишена без розгляду.

З матеріалів справи не вбачається направлення ОСОБА_1 копії ухвали від 14.11.2011року про залишення позовної заяви без розгляду, у передбаченому ч.3 ст.222ЦПК порядку.

10.06.2013року від представника позивача до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшла заява про надання інформації щодо набрання законної сили заочним рішенням від 05.04.2011року, направлення на адресу позивача копії рішення та виконавчого листа для його виконання, а.с.73.

12.06.2013року на адресу представника позивача направлені копія ухвали суду від 05.07.2011року та копія ухвали суду від 14.11.2011року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивача ОСОБА_1 судом першої інстанції належним чином не було інформовано про скасування заочного рішення від 05.04.2011року та залишення його позовної заяви без розгляду.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 та підтверджено наявними у справі доказами ОСОБА_1 має реєстрацію та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, та у серпні 2013року, після отримання інформації від Сєвєродонецького міського суду Луганської області щодо скасування заочного рішення та залишення його позовної заяви без розгляду, ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 звертається до Святошинського районного суду м.Києва.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 21.08.2013року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу повернута позивачеві для подання його до належного суду а.с.21.

Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 25.12.2013року ухвала Святошинського районного суду м.Києва від 21.08.2013року залишена без змін, а.с.22.

22.01.2014року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність заяви від позивача про поновлення строку позовної давності, а також наявність суттєвих порушень норм процесуального права з боку Сєвєродонецького міського суду Луганської області щодо направлення позивачеві, який не приймав участь у справі при розгляді заяви ОСОБА_2 про скасування заочного рішення суду від 05.04.2011року, а також належного повідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи, належне направлення останньому копій прийнятих судом рішень, у т.ч. й ухвали суду від 14.11.2011року про залишення позову без розгляду, що стало об'єктивною причиною пропуску ОСОБА_1 строку для подальшого звернення до суду за захистом порушеного права, колегія суддів вважає, що позивачем ОСОБА_1 зазначений строк пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Щодо суті позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем ОСОБА_2 не оскаржувалось рішення суду першої інстанції в частині встановленого судом першої інстанції невиконання ним зобов'язань за договором позики, що призвело до виникнення боргу та порушило права позивача ОСОБА_1

Між тим, колегія суддів вважає за потрібне перевірити порядок нарахування позивачем інфляційних витрат, оскільки мотивувальна частина рішення суду першої інстанції, при наявності висновку про невиконання ОСОБА_2 умов договору позики в частині повернення боргу в сумі 50000грн., порушення останнім прав відповідача, не містить висновку щодо обґрунтованості вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1, останній просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з жовтня 2008року по червень 2013року в сумі 17509,06грн.

Для розрахунку інфляційних втрат по заборгованості застосовується формула Єi= s х si : 100% -s, де: Єi- сума інфляційних витрат; si- відсоток місячних інфляційних втрат (сума здешевлення); s- сума заборгованості.

Колегія суддів, враховуючи відсоток місячних витрат за кожен місяць окремо, вважає, що загальна сума інфляційних витрат складає 17550грн. з розрахунку:

2008рік: жовтень: 50000 х 101.70% :100% - 50000= 850грн.;

листопад 50000 х 101.50% :100% - 50000= 750грн.;

грудень 50000 х 102.10% :100% - 50000= 1050грн.;

2009рік: січень 50000 х 102.90% :100% - 50000= 1450грн.;

лютий 50000 х 101.50% :100% - 50000= 750грн.;

березень 50000 х 101.40% :100% - 50000= 700грн.;

квітень 50000 х 100.90% :100% - 50000= 450грн.;

травень 50000 х 100.50% :100% - 50000= 250грн.;

червень 50000 х 101.10% :100% - 50000= 550грн.;

липень ---------------------------

серпень ---------------------------

вересень 50000 х 101.80% :100% - 50000= 400грн.;

жовтень 50000 х 100.90% :100% - 50000= 450грн.;

листопад 50000 х 101.10% :100% - 50000= 550грн.;

грудень 50000 х 100.90% :100% - 50000= 450грн.;

2010рік: січень 50000 х 101.80% :100% - 50000= 900грн.;

лютий 50000 х 101.90% :100% - 50000= 950грн.;

березень 50000 х 100.90% :100% - 50000= 450грн.;

квітень ----------------------------------------------

травень ---------------------------------------------

червень ---------------------------------------------

липень ---------------------------------------------

серпень 50000 х 101.20% :100% - 50000= 600грн.;

вересень 50000 х 102.90% :100% - 50000= 1450грн.;

жовтень 50000 х 100.50% :100% - 50000= 250грн.;

листопад 50000 х 100.30% :100% - 50000= 150грн.;

грудень 50000 х 100.80% :100% - 50000= 400грн.;

2011рік: січень 50000 х 101.00% :100% - 50000= 500грн.;

лютий 50000 х 100.90% :100% - 50000= 450грн.;

березень 50000 х 101.40% :100% - 50000= 700грн.;

квітень 50000 х 101.30% :100% - 50000= 650грн.;

травень 50000 х 100.80% :100% - 50000= 400грн.;

червень 50000 х 100.40% :100% - 50000= 200грн.;

липень --------------------------------------------------

серпень ---------------------------------------------------

вересень 50000 х 100.10% :100% - 50000= 50грн.;

жовтень ---------------------------------------------------

листопад 50000 х 100.10% :100% - 50000= 50грн.;

грудень 50000 х 100.20% :100% - 50000= 100грн.;

2012рік: січень 50000 х 100.20% :100% - 50000= 100грн.;

лютий 50000 х 100.20% :100% - 50000= 100грн.;

березень 50000 х 100.30% :100% - 50000= 150грн.;

квітень ----------------------------------------------------

травень ---------------------------------------------------

червень ---------------------------------------------------

липень -------------------------------------------------

серпень -------------------------------------------------

вересень 50000 х 10.10% :100% - 50000= 50грн.;

жовтень --------------------------------------------------

листопад -------------------------------------------------

грудень 50000 х 100.20% :100% - 50000= 100грн.;

2013рік: січень 50000 х 100.20% :100% - 50000= 100грн.;

лютий ---------------------------------------------------

березень ----------------------------------------------------

квітень -----------------------------------------------------

травень 50000 х 100.10% :100% - 50000= 50грн.;

червень ----------------------------------------------------

Враховуючи вимоги ч.1 ст.11 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позивачем вимог, з урахуванням вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 17509,06грн. колегія суддів вважає, що саме ця сума підлягає стягненню.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

З урахуванням зазначених обставин судова колегія вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права та неповно були з'ясовані обставини щодо поважності причин пропуску позивачем позовної давності, а тому на підставі ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, судові витрати позивача в сумі 675,11грн. підлягають

стягненню з ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2.ч.1 ст.307, ст..ст.309,313,314,316,317,319ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 березня 2014року скасувати і ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 поновити строк для звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок повернення боргу за договором позики №19/06/08-1 від 19.06.2008року - 50000,00грн., а також витрати від інфляційних процесів в сумі 17509,06грн., судовий збір в сумі 675,11грн., а всього 68184,17грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді