Рішення № 39419879, 23.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2014 р.Справа № 916/3153/13

За позовом Департамент комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення 58 624,26 гривень.

Головуючий суддя Гуляк Г.І.

Судді - Горячук Н.О.

ОСОБА_3

Представники:

Від позивача: Березнякова І.В. Левін М.М. - за дорученням;

Від відповідача: ОСОБА_6 - за дорученням;

Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (ДКВ ОМР) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) упущену вигоду в розмірі 36 942,94 гривень та неустойку в сумі 21 681,32 гривень, всього 58 624,26 гривень.

Свої позовні вимоги ДКВ ОМР обґрунтовує порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 10/82 нежитлового приміщення від 22.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2013р. порушено провадження у справі № 916/3153/13 за даним позовом, розгляд справи призначено на 02.12.2013 року.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 16.12.2013р.:

- строк розгляду справи продовжено до 02.02.2014р. - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 03.02.2014р. - у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 03.02.2014р., у зв'язку зі знаходженням судді Гуляк Г.І. на лікарняному, справу № 916/3153/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Демешину О.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2014р. суддею Демешиним О.А. справу № 916/3153/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 17.02.2014р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 05.02.2014р. справу № 916/3153/13, у зв'язку з поверненням судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І. з лікарняного, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), передано на розгляд судді Гуляк Г.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2014р. суддею Гуляк Г.І. справу № 916/3153/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 17.02.2014р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 17.02.2014р., у зв'язку зі знаходженням судді Гуляк Г.І. на лікарняному, справу № 916/3153/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2014р. суддею Оборотовою О.Ю. справу № 916/3153/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 17.03.2014р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. справу № 916/3153/13, у зв'язку з поверненням судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І. з лікарняного, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), передано на розгляд судді Гуляк Г.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2014р. суддею Гуляк Г.І. справу № 916/3153/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 17.03.2014р.

Представник відповідача 17.03.2014 року надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та вказує на те, що акти обстеження складенні зацікавленою особою в односторонньому порядку. Також відповідач посилається на рішення господарського суду Одеської області №916/2685/13, в якому використання відповідачем орендованого приміщення не за профілем недоведене. Крім того відповідачем надано акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 25 березня 2014 року, про повернення об'єкту оренди.

Представник позивача 14.04.2014 року надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача упущену вигоду в сумі 36 942,94 гривень та неустойку в розмірі 21681,32 гривень.

24.04.2014 року ухвалою суду справу №916/3153/13 призначено до колегіального розгляду та розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 24.04.2014 року щодо автоматичного розподілу справи для визначення складу колегії суддів.

Згідно автоматизованого розподілу по справі №916/3153/13 визначено склад колегії головуючий суддя Гуляк Г.І. та судді Горячук Н.О., Малярчук І.А. яка ухвалою від 24 квітня 2014 року прийнята до колегіального розгляду, прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та призначено на 15 травня 2014 року, ухвалою суду було зобов'язано позивача надати: обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми упущеної вимоги та неустойки окремо з посиланням на письмові докази, оригінал та належним чином засвідчену копію поштової квитанції, чи іншого документу, що підтверджує направлення відповідачу чи вручення особисто: додаткового погодження від 06.11.2012 року; акту обстеження нежитлового приміщення від 15.01.2013 року, від 10.09.2013 року; пропозицію від 06.12.2012 року за вх.№01-13/658, повторну пропозицію від 26.12.2012 року за вх.№01.13/7409, оригінали та належним чином засвідчені копії актів обстеження нежитлових приміщень від 06.11.2012 року та від 04.12.2012 року, надати докази того, що саме було направлено на 2-х аркушах зазначених у пропозиції від 06.12.2012 року та від 26.12.2012 року, докази направлення чи вручення відповідачу пропозиції від 10.01.2013 року, оригінал та належним чином засвідчену копію акту контрольних обмірів в додатку №21 до акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту за період 2011, 2012 та 01.01.2013 року по завершений місяць 2013 року, від 15.11.2013 року №11-30/2499, технічну документацію на переданий об'єкт в оренду /технічний паспорт/ площею 66,0 кв.м., докази звернення до суду з вимогою щодо внесення змін до договору оренди стосовно використання орендованого приміщення не за цільовим призначення, правове обґрунтування вимог щодо стягнення упущеної вимоги та неустойки

15.05.2014 року на виконання ухвали позивачем було надано пояснення щодо розрахунку орендної плати.

У зв'язку з невиконанням ухвали суду позивачем розгляд справи було відкладено ухвалою від 15.05.2014 року на призначено на 23 червня 2014 року.

Ухвалами суду від 24 квітня 2014 року та від 15 травня 2014 року позивачем не виконано, витребуванні матеріали не надано.

Представник позивача уточнені вимоги підтримує та просить суд стягнути з відповідача упущену вигоду в сумі 36 942,94 грн. та неустойку в розмірі 21 681,32 грн.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23 червня 2014 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

22 травня 2012 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавцем) та ФОП ОСОБА_2(Орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 10/82 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 66,0 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, строком до 22 квітня 2015 року.

Пунктом 4.1 договору, вказані в п.1.1 приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно для розміщення пункту побутових приладів (ремонт побутових приладів).

Відповідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 22 травня 2012 року, об'єкт оренди прийнято в задовільному технічному стані, майно Орендодавця відсутнє.

Відповідно до п.2.2 договору, за орендоване приміщення орендар - відповідач зобов'язується сплачувати оренду плату, що становить за перший , після підписання договору оренди, місяць 1061,70 гривень /без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції / та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Позивач у своєму позові зазначив, що розрахунок орендної плати у договорі №10/82 за користування майном встановлювалася орендна плата на рівні 5% від експертної оцінки приміщення. В ході проведення обстеження приміщення було встановлено, що об'єкт оренди використовується не за профілем, а саме під адміністративно-господарчу частину магазину: офіс, бухгалтерія, складські приміщення, господарсько-побутові приміщення для персоналу (акт обстеження від 06.11.2012 року).

В ході розгляду справи позивач наголошував на тому, що на адресу відповідача була надіслана пропозиція укласти додаткове погодження до договору оренди №10/82 від 22.05.2012 року, зазначена пропозиція була залишена відповідачем без відповіді. Також позивач зазначає, що згодом на адресу відповідача направлялися повторні пропозиції, але відповіді на них не надходило тому позивачем було здійснено обстеження орендованого приміщення про що складено акт від 10.09.2013 року, в якому також була зафіксовано використання орендованого майна не за профілем.

Тому згідно Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року за №786 ставка орендної плати за використання орендованого приміщення під офіс становить 18% від експертної вартості приміщення, за використання приміщення під склад 15% від експертної вартості приміщення, згідно наданого позивачем розрахунку з урахуванням уточненої суми складає 36 942,93 гривень, за період з листопада 2012 року по січень 2014 року.

Крім того позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача неустойки за період з 3 січня 2014 року по 25 березня 2014 року в сумі 21 681,32 гривни, у зв'язку із знаходженням відповідача в приміщенні безпідставно, обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року у справі №916/2685/13 позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було задоволено, розірвано договір оренди за №10/82 від 22.05.2012 року та виселено ФОП ОСОБА_2 із орендованого приміщення. Сторони 25 березня 2014 року підписали акт прийому-передачі /повернення об'єкту оренди/.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 36 942,94 гривень та неустойки в сумі 21 681,32 гривни.

Представник відповідача вимоги позивача не визнає та звертає увагу суду на той факт, що не одна із пропозицій щодо внесення змін до договору відповідачем не отримувалася та докази вручення в матеріалах справи відсутні. Крім того відповідач вказує, що ФОП ОСОБА_2 є власником приміщень в будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2004 року73/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 182,2 кв.м., та на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2004 року нежитлове приміщення загальною площею 37,9 кв.м.. та правомірно користується та розпоряджується власністю.

Стосовно вказаних актів обстеження відповідач зазначив, що акти були складені на місці без виходу та об'єкти оренди, зацікавленими особами та жодного разу відповідач на обстеження не запрошувався, на актах взагалі відсутні будь-які вказівки щодо орендаря.

Також відповідач посилається на рішення господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року у справі №916/2685/13, в якому факт використання відповідачем орендованого приміщення не за профілем недоведене, тому просить позивачу у задоволенні позову відмовити повністю.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Ст. 41 Конституції України, ст.319 ЦК України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року у справі №916/2685/13, відповідач неналежним чином виконував прийняті на себе зобов'язання за договором щодо страхування об'єкту оренди що і стало причиною дострокового розірвання договору та виселення відповідача з приміщення.

Рішення господарського суду набрало законної сили 9 січня 2014 року про що було видано відповідні накази. В ході виконання вказаного рішення відповідач повернув об'єкт оренди 25 березня 2014 року, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі об'єкта оренди.

Аналізуючи вимоги про стягнення неустойки, яка розрахована позивачем за 29 днів січня 2014 року, лютий місяць 2014 року та до 25 березня 2014 року /а.с.123/, суд зазначає, що відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що, в порушення п.4.7 договору та ст.785 ЦК України, орендар не повернув об'єкт оренди протягом 15 днів з моменту розірвання договору, суд зазначає що моментом розірвання договору є дата набрання рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року у справі №916/2685/13 законної сили тобто 9 січня 2014 року, тому відповідно до п.4.7 договору відповідач зобов'язаний був повернути об'єкт оренди не пізніше 24 січня 2014 року. Вказана дата є початковою для нарахування неустойки до моменту повернення об'єкту тобто до 25 березня 2014 року.

Відповідно до п.2.2 договору, за орендоване приміщення орендар - відповідач зобов'язується сплачувати оренду плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 1061,70 гривень /без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції / та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно наданого позивачем розрахунку недоотриманої орендної плати /а.с.23, а.с.42/ вбачається, що діюча ставка орендної плати за договором складала в жовтні місяці 2013 року - 1 255 гривень, розмір орендної плати за місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, таким чином розмір орендної плати за січень 2014 року складає 1255 гривень, іншого розрахунку позивачем не надано, крім того позивачем не надано доказів фактичної оплати орендних платежів відповідачем та її розмір до січня 2014 року.

Тому суд виходить з наявних у справі доказів та вважає, що заявлена неустойка позивачем підлягає задоволенню частково, за 8 днів січня 2014 року неустойка складає 1255х2=2 510 гривень відповідно до ст.785 ЦК України, що в день складає: 2510 гривень:31 день=80,97 гривень таким чином сума неустойки за січень 2014 року складає 647,76 гривень, за лютий місяць 2014 року складає 2510 гривень та за 25 днів березня 2014 року - 2 024 гривень, всього 5 182,01 гривень.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення упущеної вимоги колегія суддів доходить висновку, що вказана вимога не підлягає задоволенню. Надані як доказ позивачем акти обстеження колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони складені лише за участю представників позивача та зам. директора КП "ЖКС "Пересипський", без участі відповідача та без належного повідомлення. В матеріалах справи відсутні докази вручення чи направлення вказаних актів відповідачу, надані копії поштових відправлень колегія суддів також не приймає як доказ, оскільки позивачем не було надано оригінали, крім того ухвалами суду було витребувано інші докази, які позивачем також не надано.

Колегія суддів вважає, що позивачем недоведено факту використання відповідачем орендованого приміщення не за профілем, а у разі встановлення такого факту та керуючись пунктом 5.3. договору Орендодавець має право відмовитись від договору оренди у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що при визначені орендної ставки позивачем було застосовано Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1999 року за №786 ставка орендної плати за використання орендованого приміщення від офіс становить 18% під експертної вартості приміщення, за використання приміщення від склад 15 % від експертної вартості приміщення. Вказана позивачем експертна вартість приміщення в матеріалах справи відсутня.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Звідси позивачем недоведено порушення цивільного права, а у разі встановлення такого порушення згідно п. 5.3. договору передбачено, що Орендодавець має право відмовитись від договору оренди у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, вказаного позову подано не було та пропозиції відповідачу щодо дострокового припинення дії договору не направлялось.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку в сумі 5 182/п'ять тисяч сто вісімдесят дві/ гривни 01копійка, витрати по сплаті судового збору у сумі 164 /сто шістдесят чотири/ гривни 43 копійки.

3. Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 25 червня 2014 року.

Головуючий суддя Гуляк Г.І.

Суддя Горячук Н.О.

Суддя Малярчук І.А.