Рішення № 39419537, 24.04.2014, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/86/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді: Скуртова М. І.

при секретарі Цицкун М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове Бюро України звернулося до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 18 липня 2010 року на автодорозі Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями «Тойота», д/н НОМЕР_4, яким керував відповідач, та «Мітсубісі», д/н НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2, в зв'язку з чим власнику автомобіля «Мітсубісі» завдано матеріальну шкоду на суму 103827 гривень 90 копійок..

Позивач зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, про що свідчить постанова Ананьївського районного суду Одеської області від 27 вересня 2010 року, однак винуватцем ДТП шкода потерпілій особі не відшкодована. Крім того, на дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернулася до МТСБУ з відповідною заявою, до якої було надано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5202406 терміном дії з 23 січня 2010 року до 22 січня 2011 року. У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату ОСОБА_2 в розмірі 25 тисяч 500 гривень. ОСОБА_1 було запропоновано добровільно відшкодувати понесені витрати, однак до цього часу відповідач жодним чином не реагує, тому позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання на розгляд справи представник позивача не з'явився, однак надав на адресу суду письмову заяву (а.с.2), відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи також не з'явився, причину своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, що відповідає вимогам ч.5 ст.74 ЦПК України, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду (а.с.16,19,22).

Взявши до уваги заяву позивача, неявку відповідача, вивчивши документи справи та давши оцінку в сукупності доказам, наданим сторонами, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 08 грудня 2010 року звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу під час ДТП, яка мала місце 18 липня 2010 року (а.с. 4).

З копії платіжного доручення №127 від 19 січня 2011 року видно, що ОСОБА_2 отримала від Моторного (транспортного) страхового бюро України страхове відшкодування в розмірі 25 тисяч 500 гривень 00 копійок(а.с.5).

Згідно копії постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 27 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення №776/2010 р., на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, за те, що 18 липня 2010 року близько 20 годин 00 хвилин громадянин ОСОБА_1, знаходячись на автодорозі «Київ-Одеса» на 448 кілометрі + 430 метрів, керуючи автомобілем марки «Тойота» д/з НОМЕР_4, рухаючись по крайній лівій смузі руху, не надав перевагу в русі транспортного засобу, що знаходився справа, внаслідок чого сталося зіткнення, яке спричинило пошкодження транспортних засобів. (а.с.3).

Відповідно до копії полісу №ВС5202406 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22 січня 2010 року ОСОБА_3 сплатив страховій компанії «Юнівес» страхову премію в розмірі 266 гривень 33 копійки для забезпечення транспортного засобу - автомобіля марки «Мітсубісі Ланцер» д/н НОМЕР_1, 2008 року випуску(6).

Також з'ясовано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мітсубісі Ланцер», д\н НОМЕР_1 (на дату складання висновку), розрахована на підставі регіональної вартості однієї нормо-години в Одеському регіоні, складає 95 тисяч 883 гривні 43 копійки (а.с.7-8).

З копії висновку №0803 експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Мітсубісі Ланцер» , розмір шкоди, спричиненої позивачу в результаті пошкодження автомобіля «Мітсубісі Ланцер» у ДТП, розрахований на підставі регіональної вартості норма-години ремонтних годин для .одеського регіону, на момент проведення дослідження складає 103 тисячі 827 гривень 90 копійок, в тому числі, розмір товарної вартості складає 7 тисяч 944 гривні 47 копійок (а.с.7-8).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (Страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст..1187 ЦПК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно підпункту «г» пункту 38.1.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно закону (ст.60 ч.1,3,4 ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В зв'язку з наведеним, вина відповідача в скоєні правопорушення встановлена та не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 2 постанови №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи в повному обсязі, враховуючи те, що вина відповідача в скоєні правопорушення (дорожньо-транспортної пригоди) встановлена та не підлягає доказуванню, а встановлені та зазначені в даному рішенні факти, вказують на те, що Моторне (транспортне) страхове бюро України після проведення страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 набуло право зворотної вимоги до відповідача - ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування. Тому суд приходить до висновку, що виплачена позивачем сума на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку регресу.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд приходить до висновку, що вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що відповідає положенням ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.11, 16, 22, 979, 988, 990, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Законом України «Про страхування» Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 30, 57-60, 64, 88, 158, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області 08 грудня 2012 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідент. код 21647131) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 25500 гривень 00 копійок ( двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), витрати в розмірі 200 гривень, понесені МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів по справі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені судові витрати по сплаті, а саме судовий збір в розмірі 257 гривень 00 копійок, а також витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: М. І. Скуртов Рішення суду набуло законної сили „___" __ 20__ року.