Рішення № 39417276, 25.06.2014, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/508/14 Справа № 734/1797/14

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 червня 2014 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

при секретареві Галюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про визнання за заповітом права власності на житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1; на земельну ділянку площею 2,2733 га у межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧН №048473, розташовану на території Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, та право на земельну частку (пай) розміром 3,15 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колективної власності колишнього КСП «Шлях Леніна», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЧН № 0156629, зареєстрованого у Книзі реєстрації та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Підлісненській сільській раді 08.10.1996 року за номером 629, у суд звернувся ОСОБА_1 до Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності і підтримання ним позовних вимог. Представник відповідача також подав заяву про розгляд справи у його відсутності і визнав позов.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України в силу неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд дійшов наступних висновків.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що ОСОБА_2, який є батьком позивача ОСОБА_1 /а.с. 9/, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року /а.с. 6/. ОСОБА_3, яка є матір'ю позивача ОСОБА_1 /а.с. 9/, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року /а.с. 7/. Після померлих батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 2,27 га у межах згідно з планом, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧН №048473, розташована на території Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області /а.с. 20/, та земельна частка (пай) розміром 3,15 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колективної власності колишнього КСП «Шлях Леніна», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЧН № 0156629, зареєстрованого у Книзі реєстрації та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Підлісненській сільській раді 08.10.1996 року за номером 629 /а.с. 24/.

За заповітом, посвідченим 19 листопада 1997 року секретарем Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_2 належне йому майно на випадок смерті заповідав своєму сину ОСОБА_1 /а.с. 10/. За заповітом, посвідченим 19 листопада 1997 року секретарем Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_3 належне їй майно на випадок смерті заповідала своєму сину ОСОБА_1 /а.с. 11/.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року діяли норми ЦК УРСР в редакції 1963 року, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми цього кодексу.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном прийняв ОСОБА_1 /а.с. 18/, шляхом подання заяви до нотаріальної контори спадщину ніхто не прийняв. Таким чином, позивач відповідно до діючого на момент відкриття спадщини законодавства, прийняв її шляхом вступу в управління спадковим майном, що підтверджується викладеним вище.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори прийняв ОСОБА_1

Згідно з довідкою, виданою Підлісненською сільською радою Козелецького району Чернігівської області 09 жовтня 2013 року, житловий будинок АДРЕСА_1 за станом на 01 липня 1990 року відносився до категорії колгоспних дворів, членами якого на той час були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с. 15/.

Відповідно до довідки, виданої Підлісненською сільською радою Козелецького району Чернігівської області № 451 житловий будинок АДРЕСА_1 був побудований та введений в експлуатацію і зареєстрований в погосподарській книзі в 1953 році за № 565 /а.с. 14/, що відповідало діючому на той час законодавству.

Відповідно до інформації з Реєстру права власності на нерухоме майно від 18.06.2014 № 23133353 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстроване. Аналогічна інформація міститься і в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Саме про визнання права власності на загаданий будинок з надвірними будівлями як спадкове майно і клопоче позивач, оскільки перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно є те, що за життя спадкодавцями не було оформлено правовстановлюючий документ на домоволодіння.

Зважаючи на те, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, побудований і прийнятий в експлуатацію, зареєстрований в сільській раді, він може бути об'єктом спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Щодо визнання права власності на земельну ділянку та пай суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

23 травня 2001 року на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Підлісненської сільської ради від 15 березня 2001 року № 17 було виготовлено та видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,27 га для товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 20 - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧН № 048473/. Позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,2733 га, на яку видано вказаний акт.

Згідно зі ст.ст. 81, 126 Земельного Кодексу України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

У відповідності до ст. 152 ч.3 п. "а" ЗК України -"захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом визнання прав".

При розробленні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки та внесенні до автоматизованої системи відомостей про дану земельну ділянку, належну ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧН № 048473, було встановлено, що фактична площа земельної ділянки становить 2,2733 га, кадастровий номер земельної ділянки 7422088400:62:083:0336 /а.с. 21/.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ 17 жовтня 2012 року відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом, тому суд вважає, що саме в витязі з Державного земельного кадастру більш повно та достовірно визначено площу земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7401140812014 від 24.03.2014 року відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (кадастровий номер ділянки 7422088400:62:083:0336) - а.с. 21.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позов ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 2,2733 га в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3

Відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року в редакції, що діяла на момент відкриття спадщини, встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 член колективного сільськогосподарського підприємств, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право на право на земельну частку (пай), оскільки встановлено, що позивач як спадкоємець за заповітом має право на набуття права на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності колишнього КСП «Шлях Леніна», площею 3.15 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0156629.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 до Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання за заповітом права власності на спадкове майно задовольнити, оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітами, має право на набуття у власність по ? частині житлового будинку з надвірним будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, за кожним із померлих батьків; земельної ділянки площею 2,2733 га у межах згідно з планом, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧН №048473, розташованої на території Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, та право на земельну частку (пай) розміром 3,15 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колективної власності колишнього КСП «Шлях Леніна», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЧН № 0156629, зареєстрованого у Книзі реєстрації та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Підлісненській сільській раді 08.10.1996 року за номером 629.

Керуючись ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 392, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 60, 174, 197, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання за заповітом права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, іден. код НОМЕР_1, право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2, по ? після смерті кожного).

Визнати за ОСОБА_1, іден. код НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 3,15 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель колективної власності колишнього КСП «Шлях Леніна», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЧН № 0156629, зареєстрованого у Книзі реєстрації та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Підлісненській сільській раді від 08.10.1996 року за номером 629 (в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2).

Визнати за ОСОБА_1, іден. код НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 2,2733 га (кадастровий номер 7422088400:62:083:0336) у межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧН №048473, розташовану на території Підлісненської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Бузунко