Ухвала суду № 39412831, 18.06.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського А. Д.

суддів: Кулянди М.І., Перепелюк І.Б.

секретар Собчук І.Ю.

за участю представника ДТГО «Львівська залізниця» - Бабчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» до Сторожинецької міської ради Чернівецької області, ОСОБА_2, третя особа відділ Держземагенства у Сторожинецькому районі, про визнання незаконним та скасування рішення Сторожинецької міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 5 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень», звернулося з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення Сторожинецької міської ради та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку.

Посилалося на те, що в ході здійснення інвентаризації земель, залізниці стало відомо що рішенням Сторожинецької міської ради Чернівецької області від 16.11.2005 року відповідачу ОСОБА_2 передана в приватну власність земельна ділянка, яка накладається на земельну ділянку залізниці загальною площею 0,0372 га.

_________________

№ 22-ц/794/933/14 р. Головуючий у 1-й інстанції Яківчик І.В.

категорія 45 Доповідач Галичанський А.Д.

Зазначало про те, що залізниця як суміжний землекористувач, проект відведення спірної земельної ділянки, акт встановлення і узгодження меж землекористування не погоджувала та згоди на вилучення земельної ділянки не надавала.

Право користування залізницею вказаною землею підтверджується «Планом границ полоси ж.д. отвода линии Адинкота-Берхомет Львовской ж.д. в административных границах Сторожинецького района Черновицкой области», який було розроблено у 1959 році, Будівельними нормами і правилами, в т.ч. СНіП 11-39-76 і СН 468-74.

Позивач просив визнати незаконним і скасувати рішення Сторожинецької міської ради Чернівецької області від 16.11.2005 року та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0847га, який виданий ОСОБА_2

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 5 травня 2014 року позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» до Сторожинецької міської ради Чернівецької області, ОСОБА_2, третя особа відділ Держземагенства у Сторожинецькому районі, про визнання незаконним та скасування рішення Сторожинецької міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано рішення Сторожинецької міської ради Чернівецької області № 255/26-05 від 16.11.2005 року в частині передачі земельної ділянки площею 0,0372 га, у власність ОСОБА_2 в АДРЕСА_1.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд від 12 квітня 2006 року, серії ЯБ № 751319, що виданий на ім'я ОСОБА_2, в частині права власності на земельну ділянку в розмірі 0,0372 га., та скасовано його державну реєстрацію в цій частині.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, ухвалене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що в межах м. Сторожинець, Чернівецької області під об'єктами залізничного транспорту знаходиться земельна ділянка загальною площею 23,093 га.

На підставі рішення Сторожинецької міської ради від 16.11.2005 року № 255/26-05 ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 0,0847 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2

12.04.2006 року ОСОБА_2 видано Державний акт серії ЯБ № 751319 на право власності на земельну ділянку площею 0,0847 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Спірна земельна ділянка площею перекриття 0,0372 га розташована в межах смуги відведення залізниці від 20 км. + 540 м. за напрямком Глибока-Буковинська-Берегомет на відстані 4 м. від осі колії. Смуга відведення залізниці складає 10 м. від осі колії. Позивач, земельною ділянкою під об'єктами залізничного транспорту на території м.Сторожинець, в тому числі, спірною земельною ділянкою, користується з 1959 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що право постійного користування позивача частиною спірної земельної ділянки підтверджується Постановами Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу України» та «Про земельну реформу», із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, яким визнано неконституційними пункти 6 вказаних постанов Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року, внаслідок чого виготовлення та отримання державних актів на земельні ділянки, що перебувають у користуванні залізниць, не передбачалося. Землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п. 54 та п. 55 Загальних засад землекористування і землеустрою, затверджених ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року та згідно Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу від 20 грудня 1996 р. № 411, Інструкції про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затвердженої Міністерством шляхів сполучення СРСР 30 січня 1963 р. і Норм відведення земель для залізниці 468 -74, затверджених постановою Держбуду СРСР від 19 грудня 1974 року № 247, № 247. Таким чином, суд прийшов до правильного висновку , що міська рада не вправі була передавати в приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, яка входить в склад земель смуги відведення державної залізниці, а відповідно рішення ради в цій частині є незаконним.

Доводи апеляційної скарги стосовно застосування до спірних правовідносин строку позовної давності за заявою сторони у спорі є безпідставними та спростовуються п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 р. № 4176, який набрав чинності 15.01.2012 р., згідно якого особа має право звернутися до суду протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом з позовом про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право цієї особи. Отже, згідно вказаної норми, захист права позивача у даній справі до 15.01.2015 р. не обмежений строком позовної давності.

Помилковими є доводи апелянта про те, що рішення Сторожинецької міської ради є правовстановлюючим документом і що він вправі звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності йому цього документа.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги, як доказ «План границ полосы ж.д. отвода линии Адинкота-Берхомет Львовской ж.д. в административных границах Сторожинецького района Черновицкой области», який в сукупності з «Проектом дополнительного уширения полосы отвода линии Адинкота-Берхомет Львовской ж.д. под устройство защитных лесонасаждений Сторожинецького района Черновицкой области» є документом який відповідно до вищенаведених норм законодавства та будівельних норм підтверджує, що спірна ділянка землі знаходиться в смузі відведення, що перебуває у позивача на праві постійного користування.

Доводи апеляційної скарги про те, що при складанні Акту спільного обстеження смуги відведення та Акту обстеження земельної ділянки (а.с.67,69) був відсутній представник Сторожинецької міської ради є помилковими та спростовуються змістом вказаних актів, з якого вбачається, що при їх складанні брав участь перший заступник голови Сторожинецької міської ради та землевпорядники міськради.

Посилання в апеляційній скарзі на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. в якому зазначено про неприпустимість позбавлення особи майна, не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки рішенням суду в даній справі приводяться у відповідність до Будівельних норм і правил розміри ширини смуги відведення лінії залізниці з метою безпеки руху залізничного транспорту та у зв'язку з цим відбудеться часткове зменшення земельної ділянки ОСОБА_2, а не позбавлення його майна загалом.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 5 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: