Ухвала суду № 39411552, 20.06.2014, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/480/14-ц

4-с/467/2/14

УХВАЛА

Іменем України

20.06.2014 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря Сіваченко Ю.І.

скаржника ОСОБА_1

представника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Квашенко С.С.

представника відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції Шевченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка скаргу ОСОБА_1 про визнання противоправною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання дій незаконними і бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 7 квітня 2006 року стягнуто з Державної виконавчої служби в Арбузинському районі Миколаївської області на користь ОСОБА_1 120690 грн. 01 к. матеріальних збитків та 12000 грн. моральної(немайнової) шкоди. Зобов'язано управління Державного казначейства України в Миколаївській області списати 120690 грн. 01 к. матеріальних збитків та 12000 грн. моральної (немайнової) шкоди з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України. З 7 серпня 2009 року виконавчий лист перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області. Виконавче провадження відкрито постановою від 21 серпня 2009 року, однак станом на 15 березня 2014 року рішення суду не виконано, виконавче провадження безпідставно зупинено. Крім того, скаржник вважав, що державні виконавці надумано зверталися до суду та подавали апеляції: 5 січня 2010 року державний виконавець Корінна В.С. з питання щодо встановлення способу виконання рішення суду; 27 квітня 2010 року державний виконавець Куліченко Д.О. - щодо роз'яснення рішення суду; у грудні 2010 року державний виконавець Куліченко Д.О. - щодо роз'яснення рішення суду; 31 березня 2011 року державний виконавець Куліченко Д.О. - щодо заміни сторони виконавчого провадження; 28 квітня 2012 року державний виконавець Корінна В.А. - щодо заміни сторони виконавчого провадження. Виконавче провадження безпідставно не виконувалося з 5 січня 2010 року по 5 серпня 2011 року через бездіяльність державних виконавців Корінної В.С., Куліченко Д.О., безпідставно зупинено 28 квітня 2012 року і до 15 березня 2014 року державним виконавцем Корінною В.А. не поновлено, у період з 9.06.2012 року по 10 березня 2014 року державний виконавець Корінна В.А. бездіяла. Також скаржником зазначено, що начальником відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Довгань Г.Г. у порушення ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не направлено виконавчий лист та необхідні документи до Державної казначейської служби України. На підставі викладеного скаржник прохав визнати дії головного державного виконавця Корінної В.А., старшого державного виконавця Куліченко Д.О., старшого державного виконавця Квашенко С.С., начальника відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Миколаївської області Довгань Г.Г. неправомірними; визнати противоправною бездіяльність головного державного виконавця Корінної В.А., старшого державного виконавця Куліченко Д.О., старшого державного виконавця Квашенко С.С., начальника відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Миколаївської області Довгань Г.Г. під час виконання рішення Арбузинського районного суду; скасувати постанову від 28 квітня 2012 року та зобов'язати старшого державного виконавця Квашенко С.С. поновити виконавче провадження; зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Миколаївської області Довгань Г.Г. невідкладно направити документи виконавчого провадження згідно норм ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» до Державної казначейської служби України.

Ухвалою суду від 20 червня 2014 року вимоги щодо визнання дій головного державного виконавця Корінної В.А., старшого державного виконавця Куліченко Д.О., старшого державного виконавця Квашенко С.С., начальника відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції Миколаївської області Довгань Г.Г. неправомірними; визнання противоправною бездіяльності головного державного виконавця Корінної В.А., старшого державного виконавця Куліченко Д.О., старшого державного виконавця Квашенко С.С.; скасування постанови від 28 квітня 2012 року та покладення обов'язку на старшого державного виконавця Квашенко С.С. поновити виконавче провадження було залишено без розгляду.

У судовому засіданні скаржник підтримав доводи, викладені у скарзі, остаточно прохав визнати противоправною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Довганя Г.Г. щодо ненаправлення виконавчого листа разом з копіями матеріалів виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до Державної казначейської служби України, а також покласти на нього обов'язок направити документи виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до Державної казначейської служби України.

Представник відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Квашенко С.С. заперечував проти задоволення заяви, пояснив, що поскільки скаржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 3 лютого 2014 року, а до суду звернувся зі скаргою 21 березня 2014 року без заявлення клопотання про поновлення строку на оскарження, то його вимоги не підлягають розгляду. Підтвердив, що дійсно декілька разів державними виконавцями подавалися заяви до суду з питань у ході виконання рішення суду. Йому особисто передано виконавче провадження з 1 травня 2013 року. Провадження по справі поновлено 7.05.2014 року. 4 червня 2014 року ним було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» з роз'ясненням про необхідність звернення згідно вимог ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» до безпосередньо до Державної казначейської служби України із заявою про виконання рішення суду.

Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 7 квітня 2006 року стягнуто з Державної виконавчої служби в Арбузинському районі Миколаївської області на користь ОСОБА_1 120690 грн. 01 к. матеріальних збитків та 12000 грн. моральної(немайнової) шкоди. Зобов'язано управління Державного казначейства України в Миколаївській області списати 120690 грн. 01 к. матеріальних збитків та 12000 грн. моральної (немайнової) шкоди з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Вперше виконавчий лист по справі про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 був пред'явлений до примусового виконання органами державної виконавчої служби у 2006 році, у 2008 році виконавчий лист був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Повторно виконавчий лист був пред'явлений для виконання стягувачем ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області 18 серпня 2009 року, 21 серпня 2009 року головним державним виконавцем Кушнір Р.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

18 вересня 2009 року ст. державний виконавець Куліченко Д.О. 18 вересня 2009 року направив до Арбузинського районного суду заяву про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, а також виніс постанову про зупинення провадження по справі. Дана заява до суду не надійшла. Тому цим же державним виконавцем була 25 грудня 2009 року була подана аналогічна заява.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 2 березня 2010 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року у прийнятті апеляційної скарги начальника відділу на ухвалу суду було відмовлено.

16 квітня 2010 року ст. державний виконавець Куліченко Д.О. було поновлено виконавче провадження, подано до Арбузинського районного суду Миколаївської області заяву про роз'яснення рішення суду і знову зупинено виконавче провадження.

Ухвалою Арбузинського районного суду від 8 липня 2010 року заяву повернуто для подачі до належного суду.

На вказану ухвалу була подана апеляційна скарга, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 року ухвала Арбузинського районного суду від 8 липня 2010 року була залишена без змін.

21 серпня 2010 року ст. державний виконавець Куліченко Д.О. звернувся до ухвалою апеляційного суду Миколаївської області з заявою про роз'яснення рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року прийняте рішення суду було роз'яснено наступним чином: роз'яснити, що рішення підлягає виконанню шляхом примусового списання на користь ОСОБА_1 Головним управлінням Державного казначейства України в Миколаївській області з субрахунку Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, призначеного для відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів Державної виконавчої служби, 120690, 01 грн. матеріальних збитків та 12000 грн. моральної(немайнової) шкоди.

2 лютого 2011 року виконавче провадження було поновлено ст. державним виконавцем Куліченко Д.О.

28 лютого 2011 року виконавче провадження було зупинено та направлено до апеляційного суду Миколаївської області про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 4 травня 2011 року заява була задоволена та замінено сторону виконавчого провадження управління Державного казначейства України в Миколаївській області на Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області.

5 серпня 2011 року поновлено виконавче провадження державним виконавцем Корінною В.А.

28 квітня 2012 року провадження знову було зупинено державним виконавцем Корінною у зв'язку з зверненням до Арбузинського районного суду Миколаївської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Арбузинського районного суду від 12 червня 2012 року заяву повернуто для подачі до належного суду.

З травня 2013 року виконавче провадження перебувало на виконанні у головного державного виконавця Квашенко С.С.

7 березня 2014 року головний державний виконавець Квашенко С.С. звернувся до апеляційного суду Миколаївської області про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2014 року заява була задоволена та замінено сторону виконавчого провадження Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області на Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області.

7 травня 2014 року виконавче провадження, зупинене 28 квітня 2012 року, було поновлено.

4 червня 2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.1ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою до суду 21 березня 2014 року, при цьому дії начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Довганя Г.Г. щодо ненаправлення виконавчого листа разом з копіями матеріалів виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області ще тривали на момент подачі скарги до суду і на час розгляду справи у суді, то у суду відсутні підстави вважати строк на звернення до суду із скаргою пропущеним.

Відповідно до положень ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України, і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно вимог п.9 ч.2 ст.129 Конституції України обов'язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачено, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» за №606-14 від 21.04.1999 року в редакції на час відкриття виконавчого провадження, виконання рішень суду покладається на державну виконавчу службу.

Згідно з вимогами статей 1, 5 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому випадку порушених прав ОСОБА_1, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Тривалий час рішення суду на користь ОСОБА_1 не було виконане, що є порушенням вимог статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", що вказує на те, що державний виконавець своєчасно не здійснив усіх передбачених законом дій щодо примусового виконання рішення суду.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Таким чином, виконання судового рішення щодо стягнення коштів зокрема з державного бюджету врегульоване спеціальною нормою, якою зобов'язані керуватися виконавці Державної виконавчої служби та діяти в межах повноважень передбачених даною нормою.

З 06.02.2013 року набув чинності пункт 7 в нової редакції Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 845 від 03.08.2011року, згідно якого у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, ця норма передбачає повноваження та обов'язки виконавчої служби при примусовому виконанні рішень по стягненню коштів з державного бюджету.

При наявності вказаної норми ( п.7 Порядку), виконавцем Державної виконавчої служби 4 червня 2014 року прийнята постанова про повернення виконавчого листа на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» без врахування положень пункту 7. Положення п. 7 Порядку не мають протиріччя з положеннями ст.3 «Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу» та ст. 4. «Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи», Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", тому як деталізують порядок зазначений у Законі щодо дій саме державної виконавчої служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Довганя Г.Г. мала місце бездіяльність щодо ненаправлення виконавчого листа разом з копіями матеріалів виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області.

Враховуючи те, що виконавче провадження на момент винесення рішення по справі завершено у зв'язку з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, відсутні підстави і для покладення обов'язку на начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Довганя Г.Г. щодо направлення документів виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до відповідного органу Державної казначейської служби України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. 209, 210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання противоправною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Довганя Г.Г. щодо ненаправлення виконавчого листа разом з копіями матеріалів виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області на протязі 5 днів з дня отримання її копії через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя Т.М.Кологрива