Ухвала суду № 39411133, 17.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 820/3305/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 820/3305/14

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просив суд з урахування уточнень:

- визнати незаконним рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про невиплату прапорщику міліції громадянину ОСОБА_2 частини грошового забезпечення, а саме індексації за період служби з квітня 2012 року по квітень 2014 року включно;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області нарахувати та виплатити прапорщику міліції громадянину ОСОБА_2 частину грошового забезпечення, а саме індексацію за період служби з квітня 2012 року по квітень 2014 року включно;

- зобов'язати Головне управління МВС України в Харківській області згідно ст.56 Конституції України, ст. 1173 Цивільного Кодексу України відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 200% від невиплаченої частини грошового забезпечення, а саме індексації за період служби з квітня 2012 року по квітень 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо невиплати прапорщику міліції ОСОБА_2 частини грошового забезпечення, а саме індексації за період служби з квітня 2012 року по квітень 2014 року включно.

Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області нарахувати та виплатити прапорщику міліції ОСОБА_2 частину грошового забезпечення, а саме індексацію за період служби з квітня 2012 року по січень 2013 року.

Зобов'язано Харківське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області нарахувати та виплатити прапорщику міліції ОСОБА_2 частину грошового забезпечення, а саме індексацію за період служби з січня 2013 року по квітень 2014 року включно.

В задоволенні частини позовних вимог щодо визнання незаконним рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про невиплату прапорщику міліції громадянину ОСОБА_2 частини грошового забезпечення, а саме індексації за період служби з квітня 2012 року по квітень 2014 року включно - відмовлено.

В задоволенні частини позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області згідно ст.56 Конституції України, ст. 1173 Цивільного Кодексу України відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 200% від невиплаченої частини грошового забезпечення, а саме індексації за період служби з квітня 2012 року по квітень 2014 року - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем Харківським міським управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон), «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 з 01.04.2012 року по 14.01.2013 року відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області від 26.03.2012 року № 45 о/с дск проходив службу на посаді інспектора ПС ЛВ в аеропорту "Харків" ГУМВС України в Харківській області.

З 15.01.2013 року відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області від 15.01.2013 року № 9 о/с по теперішній час проходить службу на посаді помічника оперативного чергового ЦОМ Дзержинського РВ ХМУ.

У грошовому атестаті № 3 від 29.03.2012 року, виданого бухгалтерією БПС ХМУ ГУМВСУ в Харківській області вказано, що базовим місяцем для нарахування індексації доходів є січень 2008 року і нарахована індексація у березні 2012 року в сумі 581,57 грн. Загальна сума нарахованого грошового доходу за березень 2012 року складала 2438,94 грн. (грошове забезпечення 1857,37 грн. + індексація 581,57 грн.).

Наказом ГУМВС України в Харківській області №446 від 10.04.2012 року, за висновком начальника ЛВ в аеропорту "Харків" ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_2 встановлено премію у квітні 2012 року в розмірі 102% у сумі 1263,01 грн.

Судом встановлено, що причиною не проведення та невиплати індексації позивачу була змінена базового місяця з січня 2008 року на квітень 2012 року у зв'язку з виплатою премії у квітні 2012 року в розмірі 102%.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що діями відповідачів порушено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі Закон) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (надалі - Порядок).

Абзацом 4 частини 1 статті 2 Закону передбачено, що індексації підлягає оплата праці (грошове забезпечення), як грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Відповідно до статті 4 Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку, індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 2 Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що базовим місяцем при обчислені індексу для проведення індексації слід вважати місяць підвищення заробітної платті за рахунок зростання її постійних складових.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до положень п. 2.16 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499, преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Судом першої інстанції фактично встановлено та відповідачами по справі не оскаржується, що преміювання ОСОБА_2 здійснювалось за наказами начальника Головного управління Міністерства внутрішній справ України в Харківській області, винесених на підстав рапортів та висновків про результати розгляду діяльності вказаного працівника, у зв'язку з чим розмір премії встановлювався ОСОБА_2 виходячи з результатів його діяльності за місяць, тобто розмір премії не мав постійного характеру.

Окрім вищевказаного, той факт, що премія не має постійного характеру, свідчить положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до якого постійний характер мають щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме: підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та винагороди.

Тобто, премія не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійних характер.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на незаконність постанови суду першої інстанції, послався на лист Міністерства соціальної політики України від 27.07.2011 року № 150-10/136-11 «Щодо окремих питань проведення індексації доходів працівників», відповідно до якого, якщо умови оплати праці установи передбачають виплату премії (крім одноразової виплати), то вона нараховується у загальному доході, який підлягає індексації.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на вказаний лист Міністерства соціальної політики України є безпідставним та необґрунтованим за наступних підстав.

Листом від 12.09.2012 року № 9816/0/14-12/10 «Щодо індексації заробітної плати» Міністерства соціальної політики України» повідомило, що відповідно до пункту 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Що стосується премії, то ця виплата є об'єктом індексації, проте враховуючи, що розмір премії, як правило, постійно змінюється, тобто не має постійного характеру виплати, при визначенні базового місяця при проведенні індексації розмір премії може не враховуватися.

Пунктом 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, встановлено, що місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв'язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що місяць, в якому ОСОБА_2 був збільшений розмір премії, а саме квітень 2012 року, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, а тому діями відповідачів порушено право ОСОБА_2 на отримання індексації грошового забезпечення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що при його прийнятті в цій частині суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 року по справі №820/3305/14 в частині задоволення позову прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 820/3305/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.