Ухвала суду № 39411094, 10.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1487/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Граб Л.С. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецького обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернівецького обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі, позивач посилаючись на неналежне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства та неврахування всіх фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до копії військового квитка, позивач згідно наказу командира в/ч 45300 від 07.05.1984 р. № 128 був зарахований в цю військову частину для проходження дійсної строкової служби. Наказом № 88 від 26.05.1986 року його відраховано з військової частини №45300 в зв'язку з демобілізацією з лав Радянської Армії (а.с.6-10).

В жовтні 2013 року позивач звернувся в Чернівецький обласний військовий комісаріат із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що він залучався військовою частиною 45300 до розмінування полів і об'єктів народного господарства у Тернопільській області в жовтні та листопаді 1984 року.

Протоколом №8 від 05.11.2013 р. оформлено рішення комісії при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті по наданню статусу ветеранів війни громадянам України позивачу, яким відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що на розгляд комісії не були представлені витяги з наказу командира військової частини про призначення його до групи розмінування, витяг з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування, акту на виконання робіт із розчистки місцевості від вибухонебезпечних речовин (а.с.11).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність у нього права на отримання статусу учасника бойових дій, а тому спірне рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у травленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року за №158. затверджено Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженого (далі - Положення №158). Відповідно до п. 7 даного Положення вирішення питань про визначення учасників бойових дій, відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», покладається на комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, що створюються в Міністерстві оборони України, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Згідно пункту 8 Положення №158 Комісії зобов'язані: приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку; інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії; робити запити до відповідних архівних установ, про що повідомляти заявника; розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісій, у місячний строк; заслуховувати пояснення громадян, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази; у разі відмови в задоволенні вимог, викладених у заяві, рішення доводити до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок оскарження прийнятого рішення. Засідання Комісії проводити не рідше одного разу на місяць (за наявності документів).

Відповідно до пункту 9 Положення №158 комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів: довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; партизанського квитка; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака "За разминирование"; грамот, фотографій (оригіналів); газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження; історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника; партійних документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін); для військовослужбовців, які були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, та для військовослужбовців постійного складу (особовий склад національного контингенту чи персоналу): витягу з наказу (по особовому складу) Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача виду Збройних Сил України відповідно про призначення на посаду в частину, яка перебуває у складі національного контингенту; витягу з відповідного розділу особової справи військовослужбовця про проходження військової служби у складі національного контингенту чи персоналу; довідки про проходження військової служби у складі національного контингенту чи персоналу; для військовослужбовців, які перебували у відрядженні: рішення Міністра оборони України або начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про відрядження; витягу з наказу по стройовій частині відповідного командира (начальника) про направлення у відрядження; копії посвідчення про відрядження з відповідними відмітками про прибуття та вибуття; для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін: витягу з наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витягу з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акта на виконання робіт із розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін).

Підтвердження розмінування або тралення бойових мін можливе при наданні вищевказаних документів в комплексі (призначення до групи розмінування, виїзд у складі групи на розмінування, акт виконання робіт з розмінування).

Судом встановлено, що 05 листопада 2013 року на засідання Комісії позивачем при розгляді питання про встановлення йому статусу учасника бойових дій документів, які б підтвердили його участь у розмінуванні надано не було.

Довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 6317 від 24.09.2013 р. не може слугувати належним доказом участі позивача у бойових діях адже в ній йдеться про вибуття рядового ОСОБА_2 для очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у Тернопільську область з 23.10.1984 по 03.11.1984 року.

Однак доказів, того що позивач прибув на вказану місцевість та здійснював перевезення, як водій-сапер, вибухонебезпечних предметів, надано не було. Крім того, у даній довідці від 24.09.2013 р. йдеться про відсутність в Архіві наказів командира в/ч 45300 по бойовій частині за період 1984-1986 р.р. та актів по розмінуванню.

Також Львівський територіальний архівний відділ Галузевого державного архіву МО України довідкою від 13.01.2014 р. не підтвердив участь ОСОБА_2 у розмінуванні місцевості від вибухонебезпечних предметів.

Відповідно до п. 10 Положення №158 за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.

В ході судового засідання в суді першої інстанції допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також не змогли однозначно підтвердити факт виконання позивачем робіт, пов'язаних з розмінуванням вибухонебезпечних предметів.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження права позивача на отримання статусу учасника бойових дій, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним рішення комісії при Чернівецькому ОВК про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог позивача. Отже, постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Граб Л.С.

Боровицький О. А.