Постанова № 39410961, 26.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 р. Справа № 805/1223/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000182202,-

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство «Донецьтеплокомуненерго» (далі - Підприємство, ОКП «Донецьктеплокомуненерго», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області (далі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000182202.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає необгрунтованими та безпідставними висновки відповідача, визначені у акті документальної позапланової виїзної перевірки від 19.12.2013 року № 349/05-62-22-02/03337119 щодо завищення позивачем податкового кредиту у перевіряємому періоді по контрагенту ТОВ «Олімпія Будсервіс», оскільки господарські відносини з зазначеним підприємством документально підтверджені, а посилання відповідача на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012 року є безпідставним, тому як на час взаємовідносин позивача з ТОВ «Олімпія Будсервіс» інформації про відкриття провадження по кримінальній справі не було. Таким чином, позивач просить у судовому порядку скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судове засідання 26.05.2014 року не з'явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду подав заяву, в якій зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі, а також просив розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов, в яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення документальної перевірки встановлено неправомірне формування Підприємством податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Олімпія Будсервіс». За таких обставин, відповідач вважає безпідставними позовні вимоги, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду подав заяву з проханням розгядати дану справу в порядку письмового провадження.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є юридичною особою, зареєстроване в Одиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.02.2001 року за № 1 266 120 0000 002451, ідентифікаційний код - 03337119, місцезнаходження - 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Донецька, буд. 38.

Види діяльності Підприємства за КВЕД-2010 (класифікація видів економічної діяльності): «Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря», «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», «Дослідження й експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук», «Виробництво електроенергії», «Забір очищення та постачання води», «Каналізація, відведення й очищеня стічних вод».

Свою господарську діяльність Підприємство здійснює згідно зі статутом (у новій редакції), затвердженням розпорядженням голови облдержадміністрації від 08.12.2006 року № 597.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що на підставі наказу від 28.11.2013 року № 471 та направлення від 28.11.2013 року № 581 у період з 29.11.2013 року по 12.12.2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведено документальну позапланову виїзну перевірку Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія Будсервіс» (код за ЄДРПОУ 34427991) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, про що складений акт від 19.12.2013 року № 349/05-62-22-02/03337119 (надалі акт від 19.12.2013 року).

За змістом цього акту вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що товарно-транспортні накладні, які виписані по господарським операціям з постачання товару від ТОВ «Олімпія Будсервіс» до ОКП «Донецьтеплокомуненрго», оформлені неналежним чином та не надають можливість підтвердити факт постачання такого товару (т.1 а.с. 41).

Також ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька як на підставу неправомірності формування Підприємством податкового кредиту по відносинам з контрагентом, посилається в акті від 19.12.2013 року на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012 року у справі № 1-206/12, відповідно до якого посадові особи ТОВ «Олімпія Будсервіс» - ОСОБА_1, та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України й призначено їм покарання у вигляді штрафу в сумі по 255 000,00 грн. кожному у дохід держави з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків на певний строк, з конфіскацією усього майна у ОСОБА_1 У відношенні посадової особи ТОВ «Олімпія Будсервіс» ОСОБА_4 судом матеріали справи виділені в окреме провадження у зв'язку з його хворобою, до його видужання.

Крім того, проведеною перевіркою встановлені розбіжності між податковим зобов'язанням ТОВ «Олімпія Будсервіс» та податковим кредитом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» за результатами автоматизованого співставлення в базі ЄАІС «Податковий блок», а саме: податковий кредит Підприємства по вказаному контрагенту за жовтень 2010 року складає 16666,67 грн., за листопад 2010 року - 16666,67 грн., за грудень 2010 року - 25000,00 грн., за січень 2011 року - 16666,67 грн., тоді як податкові зобов'язання ТОВ «Олімпія Будсервіс» у ці періоди не декларувалися.

Враховуючи наведене, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька актом від 19.12.2013 року зроблений висновок, що ОКП «Донецьтеплокомуненерго» порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого Підприємством занижено податок на додану вартість всього в сумі 75000,00 грн., у тому числі: за грудень 2010 року в сумі 58333,00 грн. та лютий 2011 року в сумі 16667,00 грн.

Не погоджуючись з наведеним позивач подав до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька заперечення на акт перевірки (т.1 а.с. 12-16).

З відповіді на заперечення від 11.01.2014 року № 747/10/05-62-22-02, наданому ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька вбачається, що висновок акту від 19.12.2013 року по встановлених порушеннях діючого законодавства є правомірним (т.1 а.с. 17-18).

Так, за наслідками цього акту перевірки, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000182202 про збільшення ОКП «Донецьтеплокомуненерго» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 97 916,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 75 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22 916,75 грн. (т.1 а.с. 10).

Як встановлено судом у ході розгляду справи, між ОКП «Донецьтеплокомуненерго» (Покупець) та ТОВ «Олімпія Будсервіс» (Постачальник) було укладено договір поставки від 25.01.2010 року № 400 на постачання вугілля вартістю 1100,00 грн. (з ПДВ) за 1 т (з урахування додаткової угоди від 10.05.2010 року). Строк дії Договору - з моменту його підпсання до 31.12.2012 року (т.1 а.с. 57-58).

Відповідно до змісту договору Постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля, далі по тексту Товар, партіями і в кількості, згідно специфікаціям, є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання умов договору поставки позивачем надано наступні документи: податкові накладні, видані ТОВ «Олімпія Будсервіс», видаткові накладні, акти приймання-передачі вугілля, товарно-транспортні накладні, банківськи виписки, картки складського обліку; вимоги на постачання вугілля, накладні на внутрішнє переміщення товару, матеріальний звіт матеріально відповідальних осіб тощо.

Позивач стверджує, що за наслідками господарських операцій поставки вугілля, відбулись зміни в структурі активів та зобов'язань Позивача у наступному порядку, відповідне вугілля було завезено до виробничої одиниці (акти приймання-передачі вугілля; товарно-транспортні накладні), оприбутковане (картки складського обліку), використано у виробництві теплової енергії (Гкал), яка в подальшому була реалізована споживачу, отже підприємство отримало дохід.

Так, відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою-третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Згідно частин першої та другої статті 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частинами першою та четвертою статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Договір поставки від 25 січня 2010 року за № 400 укладений ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з ТОВ «Олімпія Будсервіс» не відповідає вищенаведеним вимогам Господарського кодексу України, а саме: не визначена кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами.

Зокрема, не визначені умови поставки відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Накладні, які виписані ТОВ «Олімпія Будсервіс» на відпуск вугілля ОКП «Донецьктеплокомунерго», не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть братися судом до уваги.

Також позивачем порушено вимоги п. 5.1 Договору поставки від 25.01.2010 №400. Пунктом 5.1 даного договору визначено, що порядок розрахунків за відвантажений товар здійснюється шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачалника відповідно до виставленого рахунку або іншими не забороненими законодавством України способами.

Зокрема, суду не були надані рахунки, як вимагає п.5.1 Договору, у зв'язку із чим суд не має можливості пов'язати банківські виписки із оплатою договору, що додатково унеможливлює підтвердження реальності виконання договору.

Так, у товарно-транспортних накладних наданих позивачем під час перевірки та суду, відсутня інформація щодо номера подорожнього листа, кодів автопідприємства, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача. Пункти навантаження та розвантаження обмежені тільки назвою міст. Відсутня посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здала вантаж, посада особи яка дозволила відпуск.

Згідно з п. 2.7. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.1995. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568.

Згідно з пунктом 1 зазначених Правил:

«...Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюються облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи..».

Відповідно до п. 111 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п. 11.4 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5 Правил визначено товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У п. 11.6 Правил зазначено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Як вбачається з п. 11.8 Правил у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну (форма N 1-ТН) та подорожній лист вантажного автомобіля (ф. N2), затверджено спільним наказом Міністерства транспорту України, Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 №488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 1 січня 1996 року.

Відповідно до п. 2 зазначеного наказу, ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, є обов'язковим.

Суд погоджується з відповідачем, що оформлені неналежнім чином товарно-транспортні накладні не надають можливості підтвердити факт постачання товару від ТОВ «Олімпія Будсервіс» до ОКП «Донецктеплокоммуненерго».

При цьому, слід зазначити, що з наданих до матералів справи документів бухгалтерського обліку (зокрема: карток складського обліку, матеріальних звітів, вимог на постачання вугілля, накладних на внутрішнє переміщення товару тощо) не вбачається зв'язок того, що вугілля було отримане саме від ТОВ «Олімпія Будсервіс», позивач не надав суду докази щодо цієї обставини.

Також позивач не надав суду й відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними партнерами» стосовно взаємовідносин з ТОВ «Олімпія Будсервіс».

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд не може погодитися із твердженням позивача, що за наслідками господарських операцій поставки вугілля, відбулись зміни в структурі активів та зобов'язань позивача у наступному порядку, відповідне вугілля було завезено до виробничої одиниці (акти приймання-передачі вугілля; товарно-транспортні накладні), оприбутковане (картки складського обліку), використано у виробництві теплової енергії (Гкал), яка в подальшому була реалізована споживачу, отже підприємство отримало дохід, оскільки неможливо встановити, що саме придбане вугілля від ТОВ «Олімпія Будсервіс» спричинило зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Постановою Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошено, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Крім того, ч.ч. 1, 4 ст. 268 ГК України визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Так, позивач не надав будь-яких документів на підтвердження якості поставленого вугілля від контрагента.

Крім того, за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів відповідно бази ЄАІС «Податковий блок», встановлено розбіжності між податковими зобов'язанням ТОВ «Олімпія Будсервіс» та податковим кредитом ОКП «Донецьктеплокомуненерго», а саме податкові зобов'язання ТОВ «Олімпія Буд сервіс» по покупцю ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не декларувалися, у той час як податковий кредит ОКП «Донецьктеплокомуненерго» за жовтень 2010 року складає 16 666,67 грн., листопад 2010 року - 16 666,67 грн., грудень 2010 року-25 000,00 грн., січень 2011 року - 16 666,67 грн.

Водночас, суд не приймає до уваги вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012 у справі № 1-206/12 відносно засудження посадових осіб ТОВ «Олімпія Будсервіс», оскільки, як встановлено судом, відповідно до листа Ленінського районного суду м. Луганська зазначений вирок скасовано ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 26.03.2013, а справа перебуває на новому розгляді.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертається увага судів на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до цього ж інформаційного листа Вищого адміністративного суду України, узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому: відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Таким чином, враховуючи відсутність у позивача необхідного обсягу документів по спірній господарській операції, суд приходить до висновку про те, що вказаний правочин є нездійсненим. Дана обставина, в свою чергу свідчить про те, що податковий кредит по контрагенту ТОВ «Олімпія Будсервіс» сформований позивачем безпідставно.

Враховуючи наведене, суд також вважає за необхідне зазначити, що даним актом від 19.12.2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, крім того, дійшов висновку, що встановлене порушення з формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Олімпія Будсервіс» також вплинуло на формування позивачем валових витрат, а саме: за висновком акту від 19.12.2013 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго» порушено п. 441 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу, п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 108401,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2010 року - 90452,00 грн., 2 квартал 2012 року - 17949,00 грн.

За наслідками цього порушення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000172202 щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 139988,50 грн., з яких: 108401,00 грн. - основний платіж, 31587,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у справі № 805/1225/14 відмовлено ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у задоволені позовних вимог до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 року №0000172202.

Зазначена постанова суду не оскаржувала ся, а отже набрала законної сили.

З урахуванням викладеного, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки в даному випадку рішення суду має преюдиціальне значення.

Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності.

За визначених умов, обставини, встановлені в судовому рішенні від 05.03.2014 року не належить доказувати. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексом адміністративного судочинства України та ст. 3 Законом України «Про судовий збір» передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 486 від 24.01.2014 ОКП «Донецьктеплокомуненерго» сплачено судовий збір у розмірі 195,83 грн., що становить 10 відсотків від судового збору, який підлягає сплаті за даний позов.

З урахуванням наведених положень Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» повинно сплатити на користь державного бюджету 1762,51 грн. (1958,34 грн. - 195,83 грн.) судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000182202 - відмовити повністю.

Присудити з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ідентифікаційний код - 03337119, місцезнаходження - 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Донецька, буд. 38) судовий збір на користь державного бюджету України в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 51 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 26 травня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.