Ухвала суду № 39410453, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 145544/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судових засідань Сідельник Г.М.,

представника позивача Гуліна Ю.О.,

представника відповідача Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Політеп» до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2012 року приватне підприємство «Політеп» (далі - ПП «Політеп») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Сихівському р-ні) від 09.04.2012 року:

№ 0001232321 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 64430,25 грн., з яких основний платіж - 54472 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9958,25 грн.;

№ 0001242321 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 10759,75 грн., з яких 8694 грн. - основний платіж, а 2065,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі № 2а-3465/12/1370 вказаний позов було задоволено.

ДПІ у Сихівському р-ні у апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ПП «Політеп».

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що у порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Політеп» завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 170317,00 грн., а саме:

1) безпідставно включило витрати по транспортних перевезеннях вантажів у сумі 23500 грн., які надані ФОП ОСОБА_4, ТзОВ «Делівері», ПП ОСОБА_5, оскільки у відповідних актах виконаних робіт та товарно-транспортних накладних відсутні відомості щодо часу вибуття (прибуття), відстані перевезення, неконкретизовано місце транспортування товару;

2) безпідставно включило вартість робочого проекту по реконструкції існуючих приміщень під інструментальний цех по вул. Львівській, 111 в м. Великі Мости Сокальського району Львівської області (основних фондів) на суму 43 150,0 грн.

3) безпідставно включило витрати по оренді гаражу на суму 56264,64 грн. відповідно до договору оренди нерухомого майна від 01.04.2007 р. №1/04-МБ з СПД ОСОБА_6 через непов'язаність із господарською діяльністю підприємства;

4) завищило у ІІ кварталі 2010 року скориговані валові витрати на загальну суму 47402,50 грн. шляхом включення до їх складу валових витрат за 1 півріччя 2010 року. При цьому у акті попередньої планової перевірки від 15.06.2010 року № 1647/23-2/20803793 за період 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. не зазначено, що підприємством занижено валові витрати за цей період.

Відтак ПП «Політеп» включено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від СПД ОСОБА_4 за травень-липень 2010 p., вересень-жовтень 2010 p., та від СПД ПП ОСОБА_5 за вересень-жовтень 2011 p., ТзОВ «Делівері» за червень 2011 p. та вересень 2011 р. у порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України на суму 8694,00 грн.

Представник ДПІ у Сихівському р-ні у ході апеляційного розгляду підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, просила її задовольнити.

Представник ПП «Політеп» у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Політеп», суд першої інстанції виходив із того, що господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_4, ТзОВ «Делівері», ПП ОСОБА_5 належним чином оформлені, мали реальний характер, а відтак підлягали відображенню у податковій звітності ПП Політеп».

Окрім того, між позивачем та ФОП ОСОБА_6 був укладений договір оренди нерухомого майна від 01.04.2007 р. №1/04-МБ, згідно із яким позивач користувався на умовах оренди нежитловим приміщенням автогаражу площею 808,4 м2, розташованим за адресою: Львівська область, Сокальський р-он, м. В.Мости, вул. Львівська, 111. Договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Також позивачу надавалися послуги з виготовлення робочого проекту по реконструкції існуючих приміщень під інструментальний цех за адресою: Львівська область, Сокальський р-он, м. В.Мости, вул. Львівська, 111. ТОВ «Арікон», які належить позивачу.

Послуги, отримані за вказаними договорами, були використані позивачем у власній господарській діяльності. Основними видами діяльності позивача є виробництво будівельних виробів з бетону, оптова торгівля будівельними матеріалами, цегляна і кам'яна кладка.

Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Політеп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, результати якої оформлено актом від 27.03.2012 року № 179/23-209/20803793.

Під час перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем пп. 5.1., 5.2.1., 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 54472 грн.; а також пп. 1.7., 7.4.1., 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 198.1., 198.6. Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 8694 грн.

Викладені у вказаному акті висновки стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до приписів п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилами пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до матеріалів справи між позивачем та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір від 02.01.2010 року на транспортне обслуговування, згідно із яким перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.

На підтвердження виконання цього договору позивачем представлено акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Окрім того, між позивачем та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір на перевезення вантажів №01/09-11 від 01.09.2011 року, згідно із яким перевізник надає послуги по перевезенню вантажів вантажним транспортом по території України.

На підтвердження виконання цього договору позивачем представлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Факт надання позивачеві транспортно-експедиційних послуг ТзОВ «Делівері» також підтверджується актами здачі-приймання робіт, податковими накладними.

На переконання апеляційного суду, наявні у матеріалах справи копії зазначених первин них документів відповідають вимогам, які містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», надають можливість ідентифікувати учасників господарських операцій та їх зміст, а тому правомірно були враховані позивачем у своєму бухгалтерському та податковому обліку.

Щодо покликання апелянта на безпідставність включення ПП «Політеп» до складу валових витрат вартості робочого проекту по реконструкції приміщень під інструментальний цех по вул. Львівській, 111 в м. Великі Мости Сокальського району Львівської області (основних фондів) на суму 43 150,0 грн., апеляційний суд виходить із такого.

За правилами пп. 5.2.10. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 вказаного Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Відповідно до наданих у розпорядження апеляційного суду копій балансів ПП «Політеп» станом на 01.01.2010 року та станом на 31.12.2010 року позивачем дотримано зазначені вище вимоги, а відтак покликання апелянта на необхідність віднесення вартості робочого проекту по реконструкції приміщень позивача на суму 43150,00 грн. на збільшення балансової вартості основних фондів є безпідставними.

Щодо покликання апелянта на протиправне включення ПП «Політеп» витрат по оренді гаражу на суму 56264,64 грн. відповідно до договору оренди нерухомого майна від 01.04.2007 р. №1/04-МБ та акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.04.2007р. від СПД ОСОБА_6 до валових витрат через непов'язаність із господарською діяльністю підприємства апеляційний суд виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом, ПП «Політеп» здійснює діяльність з виробництва та реалізації будівельних матеріалів, необхідних для замощення територій. За тією ж адресою, що й орендоване нерухоме майно, а саме Львівська область, Сокальський р-он, м. В.Мости, вул. Львівська, 111, у позивача наявні приміщення, у яких здійснюється виробнича діяльність.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується із доводами ПП «Політеп» про те, що використання орендованого згідно із договором від 01.04.2007 р. №1/04-МБ гаражу для зберігання товарно-матеріальних цінностей пов'язане з його господарською діяльністю та вважає безпідставними покликання апелянта на необхідність використання зазначеного гаражу лише за прямим призначенням, тобто зберігання автотранспорту, для можливості віднесення відповідних витрат до валових.

Щодо доводів податкового органу про протиправне завищення ПП «Політеп» у ІІ кварталі 2010 року скоригованих валових витрат на загальну суму 47 402,50 грн. шляхом включення до їх складу валових витрат за 1 півріччя 2010 року через відсутність виявлених ворушень з цього питання у акті попередньої планової перевірки (акт від 15.06.2010 року № 1647/23-2/20803793) за період 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. апеляційний суд зазначає таке.

Позивачем свої позовні вимоги і цій частині аргументовано тим, що у нього не було у наявності первинних документів у підтвердження витрат на суму 47402,50 грн. (акти виконаних робіт та акти здачі-приймання послуг) за період з 2008 року до квітня 2010 року протягом вказаного періоду.

Оскільки у ІІ кварталі 2010 року вказані первинні документи, що проаналізовані податковим органом у акті перевірки, були повернуті ПП «Політеп» контрагентами, то у ІІ кварталі 2010 року були задекларовані відповідні витрати.

На переконання апеляційного суду, вказані дії позивача повністю узгоджуються із приписами пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податковим органом такі твердження позивача не спростовано та не доведено наявність відповідних первинних документів, про які йде мова, на суму 47402,50 грн. у І кварталі 2010 року, а також не виявлено недоліків у їх оформленні у ході перевірки.

Відтак суд апеляційної інстанції вважає висновки відповідача щодо неправомірності декларування вказаних витрат в сумі 47402,50 грн. у ІІ кварталі 2010 року безпідставними.

З аналогічних підстав апеляційний суд погоджується із доводами суду першої інстанції про безпідставність висновку податкового органу щодо заниження у порушення пп. 1.7., 7.4.1., 7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 198.1., 198.6. Податкового кодексу України ПДВ на загальну суму 8694 грн.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі № 2а-3465/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Я.С.Попко

Ухвала у повному обсязі складена 19 червня 2014 року.