Рішення № 39410400, 19.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8464/14 19.06.14Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» простягнення заборгованості в розмірі 153 963 гривні 52 копійки

Представники:

від Позивача: Романова В.О. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дочірнє підприємство «Кюне і Нагель» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 153 963 гривні 52 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01 березня 2013 року між Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель» («Експедитор») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» («Клієнт») укладено Договір транспортного експедирування № КН29FO, відповідно до умов якого клієнт доручив, а експедитор взяв на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами заявок. На виконання умов Договору Позивачем були надані послуги Відповідачу на загальну суму 144 568 гривень 54 копійки, що підтверджується Актами надання послуг. Однак, вказані послуги Відповідачем оплачені не були. Таким чином, Позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель» в розмірі 144 568 гривень 54 копійки. Отже, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» 144 568 гривень 54 копійки - сума основної заборгованості, 7 778 гривень 98 копійок - пені та 1 616 гривень 00 копійок - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/8464/14, судове засідання призначено на 29.05.2014 р.

29.05.2014 року в судове засідання з'явились: представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з нез'явленням відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Ухвалою Господарського суду м.Києва від 29.05.2014 року відкладено розгляд справи на 19.06.2014 року.

19.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача документи на виконання вимог ували суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 19.06.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився та на адресу суду повернуто Лист з Ухвалою про порушення провадження у справі, надісланий на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна».

Згідно із абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оригінал якого міститься в матеріалах справи, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» є 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12.

Суд зазнає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/8464/14 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна», зазначену в Витязі з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 19.06.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19 червня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01 березня 2013 року між Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель» («Експедитор») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» («Клієнт») укладено Договір транспортного експедирування № КН29FO (надалі - Договір), відповідно до умов якого клієнт доручив, а експедитор взяв на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Підпунктом 3.1.7. Договору визначено, що експедитор зобов'язується надати клієнту за фактом виконання доручення оригінал рахунку на оплату суми доручення, акт виконаних робіт, податкову накладну, транспортну накладну з відміткою вантажоодержувача про тримання вантажу.

Сума, що підлягає сплаті Експедитору, погоджується сторонами в заявках або в додатку про тарифи. В цю суму включено витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення третіх осіб, витрати на страхування вантажу, а також винагорода експедитора з урахуванням ПДВ. За фактом виконання доручення Сторони підписують Акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Актів надання послуг № 13966 від 25 жовтня 2013 року на суму 82 022 гривні 44 копійки та № 14316 від 31 жовтня 2013 року на суму 61 546 гривень 10 копійок, Позивачем були надані послуги Відповідачу на загальну суму 144 568 гривень 54 копійки.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач звертає увагу на те, що вказані послуги Відповідачем оплачені не були. Таким чином, Позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель» в розмірі 144 568 гривень 54 копійки. Отже, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» 144 568 гривень 54 копійки - сума основної заборгованості, 7 778 гривень 98 копійок - пені та 1 616 гривень 00 копійок - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору транспортного експедирування № КН29FO між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором транспортного експедирування № КН29FO на суму 144 568 гривень 54 копійки підтверджується матеріалами справи, а саме: Актами надання послуг № 13966 від 25 жовтня 2013 року на суму 82 022 гривні 44 копійки та № 14316 від 31 жовтня 2013 року на суму 61 546 гривень 10 копійок.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Дочірньому підприємству «Кюне і Нагель» за надані послуги відповідно до Договору транспортного експедирування № КН29FO.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору транспортного експедирування № КН29FO, не здійснив оплату вартості наданих послуг, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 144 568 гривень 54 копійки - сума основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» в частині стягнення 1 616 гривень 00 копійок - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» в частині стягнення 7 778 гривень 98 копійок пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи 37355731) на користь Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» (08290, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 26-А, ідентифікаційний код юридичної особи 24596990) 153 963 (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят три) гривні 52 копійки, з яких: 144 568 гривень 54 копійки - сума основної заборгованості, 1 616 гривень 00 копійок - 3% річних та 7 778 гривень 98 копійок - пеня.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи 37355731) на користь Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» (08290, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 26-А, ідентифікаційний код юридичної особи 24596990) 3 079 (три тисячі сімдесят дев'ять) гривень 27 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 червня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин