Постанова № 39410291, 12.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. Справа № 804/7205/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача відповідача Холод В.М. ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 6 548,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Лівобережний районний центр зайнятості м.Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4, в якому просить стягнути заборгованість в сумі 6 548,26 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач перебуваючи на обліку у центрі зайнятості отримав статус безробітного, у зв'язку з чим йому було призначено виплату допомоги по безробіттю. Однак, відповідач протягом періоду перебування на обліку та отримуючи матеріальне забезпечення на випадок безробіття, працював в ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського» з отриманням заробітної плати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що працював в ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського» під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

16 вересня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська з заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до законодавства України, де вказував, що він не працює, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований та інші передбачені законодавством доходи не отримує та підписав пам'ятку про права та обов'язки особи, яка перебуває на обліку в центрі зайнятості.

Наказом Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська №НТ130919 від 19 вересня 2013 року відповідачу надано статус безробітного. Наказом від 23.09.2013 року №НТ130923 призначено допомогу по безробіттю.

Актом №170 від 16 квітня 2014 року щодо проведення розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу встановлено, що ОСОБА_4 працював в ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського» з 18 вересня 2013 року по 20 лютого 2014 року, за цей період йому був нарахований йому дохід в сумі 15 427,49 грн., що також підтверджується довідкою ПАТ «Євраз-ДМЗ ім.Петровського», що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, ОСОБА_4 одночасно перебуваючи на обліку в Лівобережному районному центрі зайнятості м.Дніпропетровська та будучи зайнятою особою отримав допомогу по безробіттю.

Відповідно до наказу № НТ 140214 від 14.02.2014 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до пп. «8» п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов»зякове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 22.01.2014 року та був знятий з обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (надалі - Закон України «Про зайнятість населення») зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно. Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Згідно статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно із статтею 7 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000р. №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. У разі відмови безробітного добровільно повернути зазначені кошти, питання їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно наказу №229 від 22 квітня 2014 року позивачем прийнято рішення про повернення коштів, виплачених, як допомога по безробіттю. Так, 24.04.2014 року відповідачу було направлено претензію №1669 з вимогою сплатити суму незаконно одержаної допомоги по безробіттю на суму 6 548,26 грн..

Дані кошти підлягають поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, так як згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується за рахунок коштів вказаного Фонду.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6 548,26 грн..

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 6548,26 грн.- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська (ЄДРПОУ 37274485) кошти в загальній сумі 6 548 (шість тисяч п'ятсот сорок вісім) гривень 26 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко