Постанова № 39410263, 23.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 р. Справа № 805/6190/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

19 травня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (далі - Відповідач або ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля»), просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 в сумі 26 332,48 грн. та Списком № 2 в сумі 232,61 грн. за період з 01 січня 2014 року по 01 лютого 2014 року, а разом 26 332,48 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам. На час звернення до суду ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 та Списком № 2, яка утворилася за період з 01 січня 2014 року по 01 лютого 2014 року і становить 26 332,48 грн.

Посилаючись на п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п.п.2.1.1 п.2.1, п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивач просив задовольнити адміністративний позов (а.с.2-3).

11 червня 2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з ДП «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 та Списком № 2, за січень 2014 року в сумі 24 079,72 грн. (а.с.59).

Відповідач позовні вимоги визнав частково на суму 24 080,50 грн., за винятком витрат на виплату пенсії ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.81-82). Свого ставлення до уточнених позовних вимог відповідач не висловив.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, 11 червня 2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.59).

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, 13 червня 2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.82).

З урахуванням наведеного та відповідно до положень ч.ч.1, 4 ст.122, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне відкрите акціонерне товариство «Енергетичне управління» - дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (ідентифікаційний код 20323581) зареєстроване у якості юридичної особи 13 березня 1997 року, про що 20 травня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 251 120 0000 000078, що встановлено на підставі даних ресурсу «Пошук відомостей в ЄДР» державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.52-55).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16 липня 2002 року порушена справа № 3/125Б про банкрутство ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 березня 2003 року введена процедура санації ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22 серпня 2006 року затверджений план санації ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20 листопада 2012 року строк процедури санації ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» продовжений до 01 грудня 2015 року (а.с.87-88).

Як страхувальник ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» перебуває на обліку в УПФУ за реєстраційним номером 05-56-03-0245/05565 (а.с.52-55).

Впродовж січня 2014 року територіальні органи Пенсійного фонду України здійснювали виплату пенсії колишнім працівникам відповідача (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14), призначеної на пільгових умовах за Списком № 1 а також пенсії за віком ОСОБА_15, призначеної за Списком № 2.

Факт призначення цим особам пільгових пенсій за віком за Списком № 1 та Списком № 2 підтверджується розпорядженнями, протоколами про призначення пенсії та виданими відповідачем довідками про підтвердження наявності трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.10-35, 71-74).

Територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з пп. «а»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а позивач надсилав їх на адресу відповідача. Вказані розрахунки отримані страхувальником, що підтверджується підписом уповноваженої особи на супровідних листах (а.с.62, 65-70, 83-86).

При цьому листом від 09 квітня 2014 року № 4048/05 УПФУ в м. Харцизьку Донецької області повідомило позивача про те, що суми витрат за особовою справою ОСОБА_1 з 01 грудня 2013 року не підлягають відшкодуванню, у зв'язку з тим, що виплату пенсії припинено відповідно до актового запису про смерть від 25 листопада 2013 року № 896 (а.с.62).

Внаслідок невиконання ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» обов'язку щодо своєчасного та повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у відповідача виникла заборгованість за січень 2014 року за Списком № 1 в сумі 23 847,56 грн., в тому числі витрати на виплату пенсії ОСОБА_2 в сумі 1 024,98 грн., ОСОБА_3 - 163,73 грн., ОСОБА_4 - 1 508,73 грн., ОСОБА_5 - 5 053,90 грн., ОСОБА_6 - 2 212,71 грн., ОСОБА_7 - 1 889,16 грн., ОСОБА_8 - 2 123,68 грн., ОСОБА_9 - 1 850,99 грн., ОСОБА_10 - 256,34 грн., ОСОБА_11 - 2 790,08 грн., ОСОБА_12 - 3 022,21 грн., ОСОБА_13 - 1 730,39 грн. та ОСОБА_14 - 220,66 грн.) (а.с.7, 60) та за Списком № 2 в сумі 232,16 грн., в тому числі витрати на виплату пенсії ОСОБА_15 - 232,16 грн. (а.с.6, 61).

Наявність у страхувальника заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, стягнення якої є предметом спору по справі, підтверджується даними картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та за Списком № 2 (а.с.8-9, 63-64).

Докази, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України, (постанови від 5 червня 2012 року у справі № 21-167а12, від 10 липня 2012 року у справі № 21-205а12, від 25 вересня 2012 року у справі № 21-294а12, від 25 вересня 2012 року у справі № 21-293а12 тощо), до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

П.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми інших платежів з їх платників.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Крім того, суд відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

За змістом п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058- IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст..28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 п.п.1 п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз.5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст.13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 п.п.1 п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст.14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV у контексті ст.14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону № 1788-XII.

Суд відзначає, що обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте останній відшкодування вказаних витрат не здійснив.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, отже в розумінні ч.4 ст.70 Кодексу КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству України та не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси. Порушення відносно ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» справи про банкрутство, запровадження процедури санації, не звільняє відповідача від обов'язку здійснювати відшкодування фактичних витрат територіальних органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» - дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (ідентифікаційний код 20323581) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області (ідентифікаційний код 37885427) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій за січень 2014 року, призначених за Списком № 1 в сумі 23 847,56 грн. та за Списком № 2 в сумі 232,16 грн., а разом 24 079 (двадцять чотири тисячі сімдесят дев'ять) гривень 72 копійки.

Постанова прийнята, складена та підписана у нарадчій кімнаті 23 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.