Постанова № 39410249, 10.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р. Справа № 2а/0470/4380/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріСавчук Ю.В. за участю: представника позивача представника третьої особи Гриценка Д.В. Резнікова Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ -маркет" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, третя особа Спеціалізована державна податкові інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинною податкової вимоги №73,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, третя особа Спеціалізована податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську в якому просить визнати нечинною податкову вимогу №73 від 11.03.2011 року в частині стягнення грошових коштів на суму 8 793,70 грн., у тому числі: недоплаченого ввізного мита - 6 979,12 грн., штрафних санкції за недоплату ввізного мита - 348,96 грн., недоплаченого ПДВ - 1 395,83 грн., штрафних санкцій за недоплату ПДВ - 69,79 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що податкова вимога ґрунтується на раніше надісланих позивачу податкових повідомлень форми "Р" від 02.06.2010 року №№ 46, 47, які є неправомірними, а тому вимога підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року залучено Спеціалізовану податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року допущено процесуальне правонаступництво відповідача на Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року допущено процесуальне правонаступництво третьої особи на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовної заяви, посилаючи на порушення позивачем вимог митного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Дніпропетровською митницею була проведена камеральна перевірка стану дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні макаронних виробів у 2007-2009 року та складений акт перевірки № К017/10/110000003/0030487219 від 17.05.2010 р., згідно якого позивач під час ввезення в Україну в 2009 р. макаронних виробів торгівельної марки SORENTY (Польща) за вантажною митною декларацією № 110000003/9/302816 від 20.02.2009 р. недоплатив до бюджету ввізне мито у розмірі 6 979,12 грн. та ПДВ у розмірі 1395,83 грн., чим порушено Закон України «Про Митний тариф України» та Закон України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки Дніпропетровською митницею були винесені податкові повідомлення форми «Р» № 46 від 02.06.2010 р. та № 47 від 02.06.2010 р. про сплату податкового зобов'язання у розмірі 8 793,70 грн., у тому числі: недоплачене ввізне мито - 6 979,12 грн., штрафні санкції за недоплату ввізного мита - 348,96 грн., недоплачений ПДВ - 1 395,83 грн., штрафні санкції за недоплату ПДВ - 69,79 грн.

Позивач звертався до Дніпропетровської митниці зі скаргою від 21.06.2010 р. на вищезазначені податкові повідомлення, однак за результатами розгляду вищезазначеної скарги прийнято рішення про залишення оскаржуваних податкових повідомлень форми «Р» № 46 від 02.06.2010р. та № 47 від 02.06.2010 р. без змін, а скарги позивача - без задоволення. Також позивач звертався до Державної митної служби України зі скаргою 13.07.2010 р., проте Державна митна служба України за результатами розгляду вищезазначеної повторної скарги позивача прийняла рішення від 30.07.2010 р. про залишення оскаржуваних податкових повідомлень форми «Р» № 46 від 02.06.2010 р. та № 47 від 02.06.2010 р. без змін, а повторної скарги позивача - без задоволення.

При вирішенні даного адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.14.1.153 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу).

Відповідно до п.2.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1037 (чинного на момент виникнення правовідносин) податкова вимога формується органами державної податкової служби за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки; контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, що також закріплено в статті 59 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, сума грошового зобов'язання, зазначена відповідачем в податковій вимозі № 73 від 11.03.2011 року, була винесена позивачу на підставі податкових повідомлень форми "Р" № 46 від 02.06.2010 р. та № 47 від 02.06.2010 р. Дніпропетровської митниці.

Так, позивач, не погоджуючись з вказаним податковими повідомленнями форми "Р" № 46 від 02.06.2010 р. та № 47 від 02.06.2010 року, оскаржив їх в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. №2а-10168/10/0470 податкові повідомлення Дніпропетровської митниці Міндоходів форми "Р" № 46 від 02.06.2010 р. та № 47 від 02.06.2010 року визнано протиправними та скасовано. Дана постанова по справі №2а-10168/10/0470 набрала законної сили 28.01.2014 року, згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

З врахуванням того, що грошове зобов'язання визначене в вимозі №73 від 11.03.2011 року в частині суми - 8793,70 гривень, ґрунтується на підставі податкових повідомлень форми "Р" № 46 від 02.06.2010 року та № 47 від 02.06.2010 року, які скасовано рішенням суду, що набрало законної сили, суд дійшов висновку, що дана податкова вимога в цій частині підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат суд здійснює згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, третя особа Спеціалізована державна податкові інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання нечинною податкової вимоги №73 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №73 від 11.03.2011 року в частині стягнення грошових коштів на суму 8793,70 грн., у тому числі: недоплаченого ввізного мита - 6979,12 грн., штрафних санкцій за недоплату ввізного мита - 348,96 грн., недоплаченого ПДВ - 1395,83 грн., штрафних санкцій за недоплату ПДВ - 69,79 грн..

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко