Рішення № 39410177, 23.06.2014, Оболонський районний суд міста Києва

23.06.2014 Справа № 756/6766/14-ц

Справа пр. №2/756/3191/14

ун. №756/6766/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до акціонерного товариства закритого типу "ДВК", приватного підприємства "Будінвестмонтаж" про визнання майнових прав, -

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача приватного підприємства "Будінвестмонтаж" (далі - ПП "Будінвестмонтаж") про визнання майнових прав.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовували тим, що 26 квітня 2005 року між акціонерним товариством закритого типу "ДВК" (далі - АТЗТ "ДВК") та ОСОБА_1, ОСОБА_3 було укладено договір на участь у пайовому будівництві №58-03/С-1, відповідно до умов якого АТЗТ "ДВК" зобов'язалося здійснювати фінансування будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 та ввести будинок в експлуатацію у третьому кварталі 2006 року, а ОСОБА_1 і ОСОБА_3, в свою чергу, взяли на себе обов'язок сплатити грошові кошти за об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 у строки та в порядку, визначені договором.

На виконання умов договору ОСОБА_1 і ОСОБА_3 сплатили АТЗТ "ДВК" грошові кошти у сумі 116220,00 грн. Проте у строк, визначений договором, АТЗТ "ДВК" взяті не себе зобов'язання не виконало, не ввело в експлуатацію будинок АДРЕСА_1

На підставі договору дарування майнових прав від 06 липня 2011 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 1/2 частину майнових прав на квартиру АДРЕСА_1

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зазначили, що відповідач не визнає їх майнові права на об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 а тому просили суд визнати за ними майнові права в судовому порядку.

У ході розгляду справи за клопотанням представника позивача суд залучив АТЗТ "ДВК" до участі у розгляді справи в якості співвідповідача.

Представник позивачів у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, а позов її довірителя - задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, відповідачі про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

За приписами ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між АТЗТ "ДВК" (замовник будівництва) та ОСОБА_1, ОСОБА_3 (інвестори) укладено договір на участь у пайовому будівництві від 26 квітня 2005 року №58-03/С-1, за умовами якого АТЗТ "ДВК" зобов'язалося здійснювати фінансування будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 та ввести будинок в експлуатацію у третьому кварталі 2006 року, а ОСОБА_1 і ОСОБА_3, в свою чергу, взяли на себе обов'язок сплатити грошові кошти за об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 у строки та в порядку, визначені договором (а. с. 11-12).

06 липня 2011 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована) було укладено договір дарування, згідно з яким дарувальник подарувала позивачеві у справі 1/2 частину майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 20).

Відповідно до п. 1.4.2. договору на участь у пайовому будівництві від 26 квітня 2005 року №58-03/С-1 сплата коштів за об'єкт інвестування здійснюється на умовах наступного графіку: 100 % планової загальної площі об'єкта інвестування вноситься з моменту початку фінансування за ціною 2494,00 грн за 1 кв м до 28 квітня 2005 року.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 належним чином виконали взяті на себе за договором на участь у пайовому будівництві від 26 квітня 2005 року №58-03/С-1 зобов'язання, сплативши замовнику будівництва за об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 грошові кошти у повному обсязі (а. с. 13, 14, 15, 16). Натомість АТЗТ "ДВК" не виконало взяті на себе за договором обов'язки щодо своєчасної здачі в експлуатацію об'єкта будівництва - будинку АДРЕСА_1 та передачі інвестору документів, необхідних для оформлення права власності на об'єкт інвестування.

Ч. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) інвестору гарантоване право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

За положеннями ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Правовий аналіз положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що майнове право це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Виконання зобов'язань за інвестиційною угодою свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт інвестування або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Розпорядження цими правами будь-ким, крім особи інвестора або без його згоди на передачу майнових прав в іпотеку, порушує права інвестора і не відповідає вимогам цивільного законодавства (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25 вересня 2013 року №6-70цс13, яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для врахування).

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виконали свої грошові зобов'язання за договором на участь у пайовому будівництві від 26 квітня 2005 року №58-03/С-1, повністю сплативши вартість об'єкта інвестування, тобто вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт інвестування або набуття майнових прав на цей об'єкт, АТЗТ "ДВК" без отримання згоди позивачів за договором про передачу функцій замовника від 02 березня 2009 року №1/09 передало у власність ПП "Будінвестмонтаж" майнові права на житлові і нежитлові приміщення та паркінг першої, другої і третьої черг будівництва будинку АДРЕСА_1, в тому числі і майнові права на квартиру АДРЕСА_1

Наведене свідчить, що відповідачами не визнаються майнові права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність визнати за позивачами майнові права на об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожним.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідачів судовий збір у сумі 1162,20 грн в дохід держави.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 6, 15, 16, 190, 526, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до акціонерного товариства закритого типу "ДВК", приватного підприємства "Будінвестмонтаж" про визнання майнових прав - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 1/2 частину майнових прав на об'єкт інвестування за договором на участь у пайовому будівництві від 06 травня 2005 року №58-03/С-2 - квартиру АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 1/2 частину майнових прав на об'єкт інвестування за договором на участь у пайовому будівництві від 06 травня 2005 року №58-03/С-2 - квартиру АДРЕСА_1

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу "ДВК" (ідентифікаційний номер 19484087) судовий збір у сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) гривня 10 (десять) копійок в дохід держави.

Стягнути з приватного підприємства "Будінвестмонтаж" (ідентифікаційний номер 32309476) судовий збір у сумі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) гривня 10 (десять) копійок в дохід держави. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Андрейчук