Ухвала суду № 39409098, 23.06.2014, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 127/6622/13-ц Провадження № 22-ц/772/1681/2014Головуючий в суді першої інстанції:Романчук Р. В.Категорія: 5Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Пащенко Л.В., Марчук В.С.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: позивача ОСОБА_2; відповідача ОСОБА_3, його представників ОСОБА_4 і ОСОБА_5; відповідача ОСОБА_6 і представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_2

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в спільному сумісному майні, -

В с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на ? частку в спільному сумісному майні.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 9 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в спільному сумісному майні, задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 із ОСОБА_8 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 року в місті Вінниці, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1) з листопада 2007 року по листопад 2012 року.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 в рівних частках на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 114,70 гр.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 і ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду в частині встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Зазначили, що рішення суду вважають незаконним і таким, що підлягає скасуванню через недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та через неправильне застосування норм матеріального права.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на ? частку майна у спільному сумісному майні і постановити в цій частині нове рішення, яким визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_2. В іншій частині рішення суду не оскаржила.

Зазначила, що рішення суду вважає незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема з порушенням вимог статей 74, 60, 10 СК України.

ОСОБА_7 рішення суду не оскаржила.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_6 і їх представники підтримали свою апеляційну скаргу, просять її задовольнити, скасувати рішення суду в частині задоволеного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу. В решті рішення суду залишити без змін. Апеляційну скаргу позивача не визнали, просять її відхилити, а рішення суду у цій частині залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася і не надала письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача.

Позивач підтримала свою апеляційну скаргу, просить її задовольнити та, скасувавши рішення суду в частині відмови у визнанні за нею права власності на ? частку житлового будинку, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її позову. Апеляційну скаргу відповідачів не визнала, просить її відхилити і в оскаржуваній ними частині залишити рішення суду без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності виданого 11.10.2012 року на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.10.2012 року № 2492, зареєстрованого в КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 23.10.2012 року за реєстраційним № 32748909, номер запису : 1718 в книзі: 99, ОСОБА_8 на праві приватної власності належить 15/20 часток будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_2. До складу 15/20 часток будинку входить житловий будинок літ. «Л» загальною площею 411,5 кв. м., у тому числі житловою - 180,6 кв. м., сарай літ. «З», альтанка літ. «М»; домоволодіння складається з двох житлових будинків (а. с. 6, 7 т. 1).

1 липня 2010 року ОСОБА_8 уклав із Комунальним унітарним підприємством «ЕкоВін» договір № 96008027 про надання послуг з вивезення побутових відходів, у якому зазначив місце свого проживання - АДРЕСА_3 (а. с. 81-82 т. 2).

5 листопада 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького МУЮ Вінницької області зроблено відповідний актовий запис за № 4058 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9, у місті Вінниці; батьками записані: батько ОСОБА_8, мати ОСОБА_2 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 72 т. 1).

28 грудня 2010 року ОСОБА_8 і ОСОБА_2 подали до відділу ДРАЦС Вінницького МУЮ заяву про визнання батьківства, якою ОСОБА_8 визнав себе батьком малолітньої дитини ОСОБА_9, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_2. Відповідно до ст. 126 СК України заявники просили внести відомості про батька до актового запису про народження їхньої дитини та вказати по батькові дитини за іменем батька - ОСОБА_9, а також присвоїти їй прізвище батька, та видати нове свідоцтво про народження дитини (а. с. 101 т. 1).

На підставі поданої батьками заяви, до актового запису про народження № 4058 від 5 листопада 2008 року внесені відповідні зміни і 5 січня 2011 року видано повторно свідоцтво серії НОМЕР_3 про народження ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, де батьками записано: батько ОСОБА_8, мати ОСОБА_2 (а. с. 8, 98-100 т. 1).

Медична карточка на дитину ОСОБА_9 свідчить про те, що дитина народилася і проживала у АДРЕСА_3, тут же проживала її мати - ОСОБА_2 (а. с. 9, 122-142 т. 1).

Довідка № 35 від 21.05.2013 року дошкільного навчального закладу № 39 свідчить про те, що ОСОБА_9 зарахована в цей дошкільний заклад за заявою ОСОБА_8, який приймав активну участь у житті дитини. Після його смерті вихованням дитини займається її мати ОСОБА_2 (а. с. 172 т. 1).

Документи, видані медичними установами на ім'я ОСОБА_8 свідчать, що він проживав у АДРЕСА_1 (а. с. 64-69 т. 1).

Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» надав відповідь №10/1111 від 20.08.2012 року, повідомивши, що хворий ОСОБА_8 проживає АДРЕСА_1, з березня 2012 року по червень 2012 року та з 3.08.2012 року по 20.08.2012 року знаходився на амбулаторному лікування з приводу хронічного захворювання (а. с. 71 т. 1).

Лікарське свідоцтво про смерть № 80 від ІНФОРМАЦІЯ_13 року свідчить про те, що померлий ОСОБА_8 проживав у АДРЕСА_2, помер в іншому місці: за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 70 т. 1).

Довідка № 1288 видана 23 грудня 2008 року квартальним комітетом мікрорайону «Димитрівський» м. Вінниці свідчить про те, що ОСОБА_8, 1950 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, в тому, що він дійсно за цією адресою проживає один, але зареєстрований за іншою адресою (а. с. 81 т. 1).

Довідкою № 411 від 7.05.2013 року цей же квартальний комітет «Димитрівський» засвідчує, що ОСОБА_2 згідно по дворової книги обліку мешканців, була зареєстрована АДРЕСА_4, але проживала у будинку по АДРЕСА_2, про що надавалися довідки на малолітню дитину у соціальні служби (а. с. 114 т. 1).

Згідно повідомлення міської лікарні «Центр матері та дитини» №329 від 13.05.2012 року ОСОБА_2 взята на облік 12.05.2008 року з приводу вагітності по місцю проживання АДРЕСА_2, зареєстрована була по АДРЕСА_5 (а. с. 115 т. 1).

З 26.10.2012 року позивач ОСОБА_2 зареєстрована АДРЕСА_2, про що свідчить запис на сторінці 11 її паспорта, виданого Староміським РВ УДМС України у Вінницькій області 7 вересня 2012 року (а. с. 189 т. 1).

ОСОБА_2, звертаючись 7.11.2012 року до міліції із заявою про розшук, повідомила, що 5.11.2012 року її співмешканець ОСОБА_8, мешканець АДРЕСА_2 поїхав на лікування у м. Донецьк і зник. У цій заяві ОСОБА_2 зазначала, що вона проживає у АДРЕСА_2 (а. с. 78 т. 1). По даній заяві дільничним інспектором міліції у ОСОБА_2 7.11.2012 року було відібрано пояснення, у якому вона зазначала, що у будинку по АДРЕСА_2 вона проживає у цивільному шлюбі із ОСОБА_8 (а. с. 80 т. 1).

Матеріали особової справи № 409342, веденої Управлінням праці і соціального захисту населення відносно ОСОБА_2, свідчать про те, що вона проживає АДРЕСА_4 (а. с. 199-230 т. 1).

Квартальний комітет «Димитрівський» 22.05.2013 року за № 14 повідомив, що 06.06.2012 року квартальним комітетом «Димитрівський» був підтверджений бланк реєстрації (форма № 16), наданий ОСОБА_8 відділом Староміського РВ УМВС паспортному столу для реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до книги вихідної документації за № 522 (а. с. 88 т. 2).

13 лютого 2013 року ОСОБА_8, звертаючись до Вінницького міського суду із письмовою заявою, справжність підпису якого посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за № 611, зазначив місце свого проживання: АДРЕСА_2 (а. с. 82 т. 1).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 року (актовий запис № 517 від 20 лютого 2013 року) (а. с. 5 т. 1).

За змістом частин 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Згідно із статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, яка містить статті від 60 до 74.

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

З урахуванням встановлених по справі фактичних обставин та відповідних їм правовідносин і вимог матеріального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про спільне проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_8 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з листопада 2007 року по листопад 2012 року, наявність усталених між ними стосунків із взаємними правами та обов'язками, що притаманні подружжю, зокрема, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету тощо. При цьому враховано, що кожен із них не перебував у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі, у тому числі, що позивач після розірвання 22 травня 2007 року шлюбу із ОСОБА_12, іншого шлюбу не реєструвала.

Також являється правильним висновок суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права власності на ? частку в спільному майні, а саме - в житловому будинку по АДРЕСА_2 у м. Вінниці.

Так, судом першої інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_2 був побудований ОСОБА_8 в 1990 роках, тобто задовго до спільного проживання із ОСОБА_2 станом на 2007 рік.

Твердження позивача про вкладення спільних коштів її і ОСОБА_8 у будівництво будинку, про проведення ряду будівельних робіт та оплату їх спільними коштами, внаслідок чого будинок став придатним для проживання, не ґрунтуються на відповідних доказах, підтверджуючих, що такі роботи були проведені внаслідок спільних трудових чи грошових затрат, які були понесені, у тому числі і позивачем ОСОБА_2, після чого вартість майна істотно збільшилася.

Отже, позивач не довела тих обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, та відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України не підтвердила цих своїх доводів відповідними доказами, передбаченими статтями 57-64 ЦПК України.

Доводи апеляційних скарг являються безпідставними і ідентичними доводам позивача в обгрунтування своїх позовних вимог та доводам відповідачів у заперечення позовних вимог, які згідно вимог ст. 212 ЦПК України вірно оцінені судом першої інстанції і їх спростування відображені у рішенні суду першої інстанції. Інших істотних доводів, які впливають на висновки суду, апеляційні скарги сторін не містять.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 9 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ Л.В. Пащенко

/підпис/ В.С. Марчук

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська