Постанова № 39408951, 27.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3024/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000061501, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» (надалі - ПРАТ «ЛСТК») до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі - Ленінською МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000061501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за листопад 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 9761,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 березня 2014 року Ленінською МДПІ проведено камеральну перевірку ПРАТ «ЛСТК» щодо правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2013 року на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366.

Згідно з висновками акта від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366, перевіркою встановлені порушення: 1) порушено підпункти 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ПРАТ «ЛСТК» завищено суму податкового кредиту за листопада 2013 року на суму 19,00 грн.; 2) порушено абзац 3 пункту 6 Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року № 2094/24626, платником невірно заповнено Розділ ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, а саме: сума від'ємного значення - 21142,00 грн. повинна зараховуватись у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість; 3) порушено абзац 3, 12 пункту 6 Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року № 2094/24626, а саме: ПРАТ «ЛСТК» включено до бюджетного відшкодування суми залишків податку на додану вартість, які вже зараховані у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по деклараціях за вересень, жовтень 2013 року, таким чином підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму податку на додану вартість 9761,00 грн. та завищено рядок 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у листопада 2013 року на суму 20092,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що в картці облікового рахунку підприємства з податку на додану вартість наявний податковий борг на суму 881806,89 грн., зроблений висновок про завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму податку на додану вартість 9761,00 грн. та завищення рядка 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у листопаді 2013 року на суму 20092,00 грн. Також актом перевірки встановлено, що ПРАТ «ЛСТК» відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування.

На підставі акта перевірки від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366 Ленінською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000061501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за листопад 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 9761,00 грн.

На думку позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з таких підстав.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року у справі № 12/125б щодо позивача порушено провадження у справі про банкрутство, тобто з 27 грудня 2010 року господарська діяльність ПРАТ «ЛСТК», враховуючи порядок обчислення, нарахування та сплати податків, здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За рішеннями господарського суду Луганської області 11 березня 2013 року позивача визнано банкрутом та порушено відносно нього ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Луганської області 23 грудня 2013 року поточні вимоги Ленінської ОДПІ щодо стягнення заборгованості станом на 25 жовтня 2013 року визнано частково в сумі 985698,00 грн. та віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Таким чином у позивача відсутній податковий борг, а є затверджені господарським судом Луганської області грошові зобов'язання щодо сплати визначених судом сум, які мають бути погашені з дотриманням встановленої Законом черговості.

Після початку ліквідаційної процедури дії Ленінської МДПІ щодо зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9761,00 грн. та врахування зазначеної суми у зменшення податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість є прямим порушенням норм Закону, який регулює та встановлює порядок виконання зобов'язань боржником, визнаним банкрутом та призводе до порушень черговості погашення кредиторів у справі № 12/125б про банкрутство ПРАТ «ЛСТК».

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав суду заперечення проти позову від 27 травня 2014 року б/н (арк. справи 47-48). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.

Під час перевірки встановлено, що в картці облікового рахунку підприємства з податку на додану вартість наявний податковий борг на суму 881806,89 грн.

На думку відповідача, позивачем у результаті помилкового трактування норм законодавства та неправильного розуміння суті правовідносин, що виникли між ним та податковим органом неправильно заповнено податкову декларацію за листопад 2013 року та завищено суму бюджетного відшкодування за листопада 2013 року на суму податку на додану вартість 9761,00 грн. та завищено рядок 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у листопада 2013 року на суму 20092,00 грн.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, приватне акціонерне товариство «Луганськспецтехкомплект» (код за ЄДРПОУ 01242366) перебуває на податковому обліку у Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, зареєстроване платником податку на додану вартість в відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, про що зазначено в акті перевірки від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366 (арк. справи 10).

Судом встановлено, що 18 березня 2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Ленінської МДПІ відповідно до пункту 200.10 статті 2000 Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ПРАТ «ЛСТК» (код зо ЄДРПОУ 01242366) щодо правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2013 року (податкова декларація з податку на додану вартість за листопада 2013 року від 04 березня 2014 року № 1400010589) на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366 (арк. справи 8-15).

Згідно з висновками акта від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366, перевіркою встановлені порушення: 1) порушено підпункти 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ПРАТ «ЛСТК» завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року на суму 19,00 грн.; 2) порушено абзац 3 пункту 6 Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року № 2094/24626, платником невірно заповнено Розділ ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, а саме: сума від'ємного значення - 21142,00 грн. повинна зараховуватись у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість; 3) порушено абзац 3, 12 пункту 6 Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року № 2094/24626, а саме: ПРАТ «ЛСТК» включено до бюджетного відшкодування суми залишків податку на додану вартість, які вже зараховані у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по деклараціях за вересень, жовтень 2013 року, таким чином підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму податку на додану вартість 9761,00 грн. та завищено рядок 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у листопада 2013 року на суму 20092,00 грн. (арк. справи 15).

02 квітня 2014 року позивачем на акт перевірки від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366 до Ленінської МДПІ надані заперечення за вих. № ЛС-55 (арк. справи 19-20), які згідно відповіді на заперечення від 10 квітня 2014 року № 9327/15 залишені контролюючим органом без задоволення (арк. справи 21).

На підставі акта перевірки від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366 Ленінською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000061501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за листопад 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 9761,00 грн. (арк. справи 7).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органі мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до вимог визначених статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Аналогічні за змістом положення містить розділ ХІІ наказу Державної податкової служби України від 25 січня 2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці. У разі якщо за результатами перевірки не встановлено порушень, робиться відповідний запис у розділі IV декларації. У разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Листом Державної податкової служби України від 23 березня 2011 року № 8073/7/16-1617 визначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема: 1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків); даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; 2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; 3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів; 4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; 5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; 6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних); 7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

З огляду на викладене, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, тобто, стосується всіх без виключення поданих податкових декларацій та податкових розрахунків. Предметом перевірки є встановлення відповідності поданих звітних документів передбаченим законодавством вимогам, арифметична правильність підсумкових сум податкових зобов'язань, правильність застосування ставок податку та пільг по ньому, правильність відображання показників, необхідних для обчислення бази оподаткування - з метою виявлення допущених платником податків у поданій податковій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно із пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В ході судового розгляду судом встановлено, що Господарський суд Луганської області ухвалою від 27 грудня 2010 року у справі № 12/125б порушив провадження у справі про банкрутство ПРАТ «ЛСТК» (арк. справи 28), а постановою від 11 березня 2013 року визнав позивача банкрутом та порушив відносно нього ліквідаційну процедуру (арк. справи 29-31).

Частиною 2 статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, з 27 грудня 2010 року - дата постановлення ухвали про порушення провадження у справі про банкротство ПРАТ «ЛСТК», господарська діяльність останнього, враховуючи порядок обчислення, нарахування та сплати податків, здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно із частиною 1 статті 38 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 26 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Таким чином, вказані грошові кошти, що становлять переплату ПРАТ «ЛСТК» з податку на додану вартість підлягають стягненню як дебіторська заборгованість та підлягають включенню до ліквідаційної маси з метою проведення ліквідаційної процедури підприємства банкрута.

Ухвалою господарського суду Луганської області 23 грудня 2013 року зобов'язано ліквідатора ПРАТ «ЛСТК» включити до шостої черги задоволення вимог кредиторів, у тому числі, поточні вимоги Ленінської МДПІ в сумі 985698,00 грн. (арк. справи 32-34).

Згідно із частиною 1 статті 41 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Черговість погашення ліквідатором вимог кредиторів встановлено статтею 45 цього Закону, відповідно до вимог частини 2 якої вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.

Відповідно до норм частини 8 статті 45 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

З огляду на викладене, дії Ленінської МДПІ щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, у тому числі, заявленого на рахунок платника у банку з податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 9761,00 грн. та врахування зазначеної суми у зменшення податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, є прямим порушенням норм Закону, який регулює та встановлює порядок виконання зобов'язань боржником, визнаним банкрутом та призводе до порушення черговості погашення вимог кредиторів у справі № 12/125б про банкрутство ПАТ «ЛСТК».

Актом перевірки від 20 березня 2014 року № 72/15-410/01242366 відповідач підтверджує, то ПРАТ «ЛСТК» відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки:

- зареєстровано як платник ПДВ більш ніж 12 місяців до місяці, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;

- не є платником єдиного внеску за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату ПДВ у спосіб, відмінний від встановленого Податковим кодексом України, або звільнений від такої сплати;

- у період, що перевірявся, підприємство застосовувало ставки оподаткування податком на додану вартість 20 % згідно з пунктом 193.1 статті 193 та пункту 10 підрозділу розділу ХХ Податкового кодексу України;

- податкова декларація ПРАТ «ЛСТК» відповідає встановленій формі, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 20 грудня 2011 року, що діяли на час подання декларації, а також надано усі необхідні додатки за листопад 2013 року (арк. справи 10).

Так, у рядку 22 податкової декларації «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» сума податку на додану вартість складає 29853,00 грн. Враховуючи зазначене, суд вважає, що висновок Ленінської МДПІ про завищення бюджетного відшкодування, заявленого у податковій декларації за листопад 2013 року на суму 9761,00 грн. рядок 23 податкової декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» у листопаді 2013 року на суму 9761,00 грн. та завищення рядку 24 податкової декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду» у листопаді 2013 року на суму 20092,00 грн. є необґрунтованим, оскільки суперечить законодавству України.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частиною 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суддя, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, і з цього часу припинено виникнення нових зобов'язань боржника, в тому числі з податків і зборів (стаття 38 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), то не існує наступних податкових періодів у яких могла би бути врахована вказана переплата відповідно до вимог Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», суддя вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Ленінською МДПІ 15 квітня 2014 року за № 0000061501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9761,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000061501 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 15 квітня 2014 року № 0000061501 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за листопад 2013 року з податку на додану вартість у розмірі 9761,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Луганськспецтехкомплект» (ідентифікаційний номер 01242366, місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, пров. Краснодонський буд. 4) судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі її прийняття в письмовому провадженні подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.В. Борзаниця