Рішення № 39408664, 18.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2014 Справа № 905/2571/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С.

при секретарі судового засідання Займак Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ ”, м. Луганськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості за договором поставки №15/36 від 11.01.2013р. у розмірі 113255,19 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ ”, м. Луганськ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №15/36 від 11.01.2013р. у розмірі 113255,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором поставки №15/36 від 11.01.2013р., а саме на несвоєчасну оплату товару, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 113255,19 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №15/36 від 11.01.2013р.;специфікацію №1 від 11.01.2013р.; лист згода до договору №15/36 від 11.01.2013р.,видаткова накладна №21001 від 17.01.2013р., довіреність №99 від 15.01.2013р., акт приймання-передачі документів від 18.01.2013р., лист заявка б/н б/д, видаткова накладна №42704 від 17.04.2013р., довіреність №944 від 16.04.2013р., видаткова накладна №30506 від 14.06.2013р., довіреність №1419 від 14.06.2013р., видаткова накладна №57506 від 27.06.2013р., довіреність №1515 від 27.06.2013р., видаткова накладна №14008 від 07.08.2013р., видаткова накладна №36208 від 15.08.2013р., довіреність №1870 від 07.08.2013р., банківські виписки, вимога про сплату боргу №1/26 від 26.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 20.05.2014р.

15.05.2014р. Представник Відповідача через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.05.2014р., у зв’язку з перебуванням судді Мирошниченко Я.С. у відрядженні, справу №905/2571/14 передано судді Сич Ю.В.

20.05.2014р. Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

У зв’язку з нез’явленням Відповідача, з метою надання права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 20.05.2014р. на 18.06.2014р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.06.2014р. у зв’язку з виходом із відпустки справу № 905/1964/14 передано судді Мирошниченко Я.С.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ ”, м. Луганськ (надалі – Позивач/Постачальник) та Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”,м.Краматорськ (надаліВідповідач/Покупець), укладено Договір поставки №15/36 (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, Постачальник передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує товар (продукцію), загальну кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру й загальна ціна, виробник якого визначена Сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

П. 2.1., 2.2. Договору передбачено, що ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Орієнтовно сума Договору на момент укладання складає 790000,00 грн.без ПДВ, ПДВ – 158000,00 грн., усього з ПДВ – 948000,00 грн.

П. 9.3. Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку вказаного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату й сертифікатів якості, якщо інше не передбачено специфікацією.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2013 р.

11.01.2013 р. між Сторонами було укладено Специфікацію №1, згідно якої Постачальник зобов`язаний поставити продукцію протягом січня 2013р., а Покупець – оплатити протягом 30 календарних днів після поставки.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору (а.с. 13-15) та специфікацій №1 Позивачем було поставлено товар Відповідачу за видатковими накладними:

- № 21001 від 17.01.2013 р. на суму 122123,00 грн.;

- № 42704 від 17.04.2013 р. на суму 51631,20 грн.;

- № 30506 від 14.06.2013 р. на суму 21600,00 грн.;

- № 57506 від 27.06.2013 р. на суму 5000,00 грн.;

- №14008 від 07.08.2013р. на суму 21775,00 грн.;

- № 36208 від 15.08.2013р. на суму 5582,00 грн. на загальну суму 227711,20 грн. (а.с. 18, 22, 24, 26, 28,29,).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача (за довіреностями: №99 від 15.01.2013 р., № 944 від 16.04.2013 р. №1419 від 14.06.2013р.,№1515 від 27.06.2013р.,№1870 від 07.08.2013р.).

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли саме з Договору №15/36 від 11 січня 2013 р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах Договору.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов’язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором №15/36 від 11 січня 2013 р.

Згідно умов Специфікації №1 від 11.01.2013 р. до Договору (а.с. 16), оплата здійснюється у 100% розмірі за фактом поставки з відстрочкою платежу у 15 календарних днів.

Згідно п. 2 Специфікації №2 від 25.02.2013 р. до Договору (а.с. 17), оплата здійснюється у 100% розмірі за фактом поставки протягом 30 календарних днів.

Таким чином, оплата продукції за Видатковою накладною № 21001 від 17.01.2013 р. на суму 122123,00 грн.. мала бути здійснена не пізніше 17.02.2013 р. видатковою накладною № 42704 від 17.04.2013 р. на суму 51631,20 грн. мала бути здійснена не пізніше 17.05.2013р., № 30506 від 14.06.2013 р. на суму 21600,00 грн - не пізніше 14.07.2013 р. . Оплата продукції за Видатковою накладною № 57506 від 27.06.2013 р. на суму 5000,00 грн. - не пізніше 27.07.2013 р., за Видатковою накладною №14008 від 07.08.2013р. на суму 21775,00 грн.. - не пізніше 07.09.2013 р., за Видатковою накладною № 36208 від 15.08.2013р. на суму 5582,00 грн.- не пізніше 15.09.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов’язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар у повному обсязі не виконав. Суму боргу у розмірі 113255,19 грн.- не сплачено.

Часткова сплата Відповідачем суми боргу підтверджуеться копіями банківських виписок на загальну суму 114456,01 грн.

Відповідачу було пред`явлено Претензію №1/26 від 26.02.2014 р. (а.с. 41), у якій Позивач наполягає на перерахуванні наявної заборгованості в розмірі 31528,32 грн.

Докази надсилання вимоги-претензії по сплаті боргу №1075 від 16.10.2013р. цінним листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов’язання перед ним не виконав.

Таким чином, судом встановлено наявність у Відповідача боргу у розмірі 113255,19 грн. на момент подання позову.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи, 17.06.2014 р. Позивач надав докази часткової сплати заборгованості у розмірі 47000,00 грн., що підтверджується банківською випискою станом на 30.04.2014р.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки Відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 47000,00 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Видаткова накладна №305 від 05.05.2014р. надана Позивачем, не є доказом позовних вимог, оскільки позов подано 15.04.2014р., а поставку за вищенаведеною накладною здійснено 05.05.2014р.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 66255,19 грн. згідно Договору поставки №15/36 від 11.01.2013р. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача доведеними, такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49,75, п.1-1 ст.80, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/2571/14 в частині стягнення суми у розмірі 47000,00 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ ”, м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості за договором поставки №15/36 від 11.01.2013р. у розмірі 113255,19 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ ”, м. Луганськ (91055,м.Луганськ, вул.Інтернаціональна,17 код ЄДРПОУ 34202711) суму заборгованості за договором поставки №15/36 від 11.01.2013р. у розмірі 66255,19 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1325,10 грн.

У судовому засіданні 18 червня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко