Рішення № 39408610, 18.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10248/14 18.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество"

до Приватного підприємства "Буд-Ритейл 6"

про стягнення 90 123,60 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Ноготкова С.В. по довіреності № б/н від 05.07.2013р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про стягнення з Приватного підприємства "Буд-Ритейл 6" заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 90 123,60 грн. за договором на постачання природного газу № 3002/ДГ-14 від 23.11.2013р.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаного договору в частині оплати послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014 року було порушено провадження по справі № 910/12048/14 та призначено її розгляд на 18.06.2014 року.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 14.05.2014 р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження по справі від 30.05.2014р. представник Приватного підприємства "Буд-Ритейл 6" отримав 06.06.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103029191224.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адреси визначені за матеріалами справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23 листопада 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (наді - постачальник) та Приватного підприємства "Буд-Ритейл 6" (надалі - споживач) було укладено договір постачання природного газу № 3002/ДГ-14.

Відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність споживачу газ, а споживач зобов'язується прийняти і сплатити вартість газу на умовах цього договору.

Положеннями п. 9.1. договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами всіх обов'язків за цим договором. Всі права та обов'язки за цим договором, які виникають до моменту припинення дії цього договору з урахуванням розділу сьомого цього договору, зберігаються й після припинення дії цього договору в частині повних розрахунків та підписання всіх відповідних документів за цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник зобов'язаний здійснювати постачання Газу відповідно до умов цього Договору, в разі виконання Споживачем своїх зобов'язань, передбачених п. 2.2. цього Договору; оформити Акти приймання-передачі в порядку та на умовах, передбачених у Додатку № 1 до даного Договору; дотримуватись Умов постачання природного газу, визначених у Додатку № 1 до даного Договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що споживач зобов'язаний за даним договором: прийняти Газ в порядку та в обсязі, передбаченому умовами цього Договору; сплатити Постачальнику вартість Газу в порядку та розмірах, передбачених додатковими угодами до цього Договору; у класти договори на надання послуг з транспортування Газу з газорозподільним та/або газотранспортним підприємством; оформити, підписати та передати Постачальнику Акти приймання-передачі, в порядку та на умовах передбачених у Додатку № 1 до даного Договору; дотримуватись Умов постачання природного газу, визначених у Додатку № 1 до даного Договору; дотримуватися порядку здійснення розрахунків за Договором, визначеного Сторонами у п.1.4. Додатку № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 3.1. даного договору, постачальний здійснює постачання газу за цим договором в обсязі до 144 тисяч метрів кубічних, в період з 01.12.2013р. по 31.12.2014р.

Передача поставленого Споживачу Газу в Місяці поставки оформлюється Сторонами Актами приймання-передачі, які підписуються Сторонами до 10 (десятого) числа місяця наступного за Місяцем поставки (п. 3.3. договору).

Розділом четвертим даного договору сторони погодили ціну газу та порядок розрахунків, відповідно до якого:

4.1 Ціна Газу, згідно Постанови НКРЕ від 27.06.2013 № 753 «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання», без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, станом на день укладення даного Договору становить 3459,00 гривень, без ПДВ.

Крім того, згідно пункту 316.1 ст. 316 Податкового кодексу України, до Ціни Газу включається збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2%, що складає 69,18 грн., без ПДВ.

Загальна Ціна 1000 куб.м. Газу, без урахування тарифів на транспортування та постачання з врахуванням 2% збору у вигляді цільової надбавки складає 3528,18 грн., без ГІДВ, крім того ПДВ - 705,64 грн. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. Газу складає - 4233,82 (чотири тисячі двісті тридцять три грн. 82 коп.) гривень.

Загальна сума цього Договору визначається обсягом фактично поставленого Газу, згідно Актів приймання-передачі, якщо інше не передбачено у Додаткових угодах до даного Договору.

Ціна Газу підлягає зміні з підстав та на умовах визначених у розділі 4 Додатку № 1 до даного Договору.

4.1.1. У випадку недосягнення Сторонами згоди щодо зміни Ціни Газу та/або відмови Споживача від підписання додаткової угоди, в порядку визначеному гі.4.2. Додатку № 1 до Договору, Постачальник звільняється від зобов'язань з постачання Газу Споживачу за цим Договором.

4.2. Акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між Постачальником та Споживачем.

Реєстри відповідного Місяця поставки, у випадку, коли Споживач не підписує Акт приймання-передачі, є підставою для проведення розрахунків за поставлений Постачальником Газ і підписання всіх необхідних документів за цим Договором.

4.3. Розрахунки за Газ здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в гривнях в порядку та розмірі, передбаченому Додатковими угодами, що є невід'ємними частинами цього Договору.

4.4. Датою оплати за Газ є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Положеннями п. 5.3. договору визначено, що право власності на газ переходить від постачальника до споживача в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 29.11.2013р. було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 3002/ДГ-14 від 29.011.2013р.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 1 від 29.11.2013р. до Договору, постачальник зобов'язується в період дії Договору забезпечити постачання Газу, а споживач зобов'язується сплатити вартість послуг, що визначається як добуток фактично поставленого обсягу Газу відповідного Місяця поставки та Тарифу на постачання (п. 2 Додаткової угоди № 1), на умовах визначених у даній Додатковій угоді.

Відповідно до п. 2 даної додаткової угоди, Тариф на постачання за кожну 1000 (одну тисячу) куб. м. Газу, у Місяці поставки, та строки розрахунків за Договором визначаються у наступному порядку:

2.1. 40,00 грн., крім того ПДВ 20% - 8,00 грн. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. складає - 48,00 грн. (сорок вісім) гривень, при оплаті вартості 100% фактично поставленого Газу та вартості послуг, до 20 (двадцятого) числа місяця, що передує Місяцю поставки;

2.2. 200,00 грн., крім того ПДВ 20% - 40,00 грн. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. складає - 240,00 грн. (двісті сорок) гривень, при оплаті вартості 100% фактично поставленого Газу та вартості послуг, до останнього числа Місяця поставки;

2.3. 300,00 грн., крім того ПДВ 20% - 60,00 гри. Всього з ПДВ за 1000 куб. м. складає - 360,00 грн. (триста шістдесят) гривень, при оплаті вартості 100% фактично поставленого Газу та вартості послуг , до 10 (десятого) числа (включно) місяця, наступного за Місяцем поставки;

2.4. Граничним терміном оплати вартості фактично поставленого Газу та вартості послуг у Місяці поставки, є 10 (десяте) число місяця, наступного за Місяцем поставки.

Згідно п. 1.1. та п. 4 Додаткової угоди № 2 від 30.12.2013р. до Договору, з січня 2014 року загальна ціна 1000 куб.м. газу без урахування тарифів на транспортування та постачання з врахуванням 2% збору у вигляді цільової надбавки складає 3 175,26 гривень, без ПДВ, крім того, ГІДВ - 635,05 гривень. Всього з ПДВ за 1000 куб.м. газу складає 3 810,31 гривень.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 від 29.11.2013р. до Договору, акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, постачальником у період з грудня 2013р. по лютий 2014 року було передано, а Відповідачем було прийнято природного газу в обсязі 24,214 куб.м. на загальну суму 95 220,65 грн. та послуг з постачання природного газу в обсязі 24,214 куб.м. на загальну суму 8 717,04 грн., всього на загальну суму 103 937,69 (сто три тисячі дев'ятсот тридцять сім грн. 69 коп.) гривень, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та актами приймання-передачі послуг № 187-9313-бТЗ від 31.12.2013р., № 8385/Г від 31.12.2013р., № 8385/П від 31.12.2013р., № 188-9313-6ТЗ від 31.01.2014р., № 628/Г від 31.01.2014р., № 628/П від 31.01.2014р., № 189-9313-6ТЗ від 28.02.2014р., № 1760/Г від 28.02.2014р., № 1760/П від 28.02.2014р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Відповідач виконав свої зобов'язання по сплаті вартості поставленого Позивачем у період з грудня 2013р. по лютий 2014р. природного газу та наданих послуг лише частково, в сумі 32 083,21 (тридцять дві тисячі вісімдесят три гри. 21 коп.) гривень, що підтверджується банківською випискою від 20.01.2014р.

За таких обставин позивач просить стягнути з Приватного підприємства "Буд-Ритейл 6" заборгованість по розрахунках за поставлений природній газ в розмірі 71 854,48 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору в частині оплати поставленого природного газу відповідно до умов договору на постачання природного газу № 3002/ДГ-14 від 29.11.2013р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 71 854,48 грн. заборгованості відповідно до договору на постачання природного газу № 3002/ДГ-14 від 29.11.2013р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач припустився порушення строків розрахунків, а тому позивач, керуючись п. 6.1. Договору просить суд стягнути з відповідача штраф - 10% від невиконаних обов'язків, який за розрахунками становить 10 411,77 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що при порушенні споживачем строків розрахунків, обумовлених додатковими угодами до цього договору, споживач сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми невиконаних обов'язків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми обов'язків за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За прострочку платежу позивачем нарахована штраф у розмірі 10 411,77 грн. Розрахунок штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, оскільки відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6.1 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків розрахунків, яка за розрахунками становить 3 034,18 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо порушення строків розрахунків, проте враховуючи вищезазначені норми позивачем пред'явлено до стягнення розмір пені, що обмежений у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідний період.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по договору відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 6.1. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 3 034,18 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 3 034,18 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору на постачання природного газу № 3002/ДГ-14 від 29.11.2013р. позивач просить стягнути інфляційні нарахування в розмірі 4 237,74 грн. та 3% річних в розмірі 585,43 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 4237,74 грн. та 3% річних в розмірі 585,43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю, в сумі 90 123,60 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Буд-Ритейл 6" (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 5, корпус 2,, код ЄДРПОУ 36581523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (73000, м. Херсон, вул. Петренко, 18, код ЄДРПОУ 14121018) 71 854 (сімдесят одну тисячу вісімсот пятдесят чотири) грн. 48 коп. - суму основної заборгованості, 10 411 (десять тисяч чотириста одинадцять) грн.. 77 коп. - штрафу, 3 034 (три тисячі тридцять чотири) грн. 18 коп. - пені, 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн.. 43 коп. - 3% річних, 4 237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.