Постанова № 39408556, 02.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 р. Справа №805/5373/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б.. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 2356129,15 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області, звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 2356129,15гривень.

В обґрунтування позову вказав, що відповідач повинен був відшкодувати позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. „а” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», по працівниках підприємства, яким відповідно до вказаного Закону призначено пенсію.

Станом на момент подання позовної заяви, відповідачем, згідно виставлених розрахунків сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п „а” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період лютий-березень 2014 року не сплачена.

Зазначає, що відповідач не сплачуючи заборгованість порушує інтереси держави, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судове засідання не з’явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника позивача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача надав до суду заперечення, згідно до яких зазначив, що до позовної заяви не додано доказів у підтвердження факту виплати та доставки пільгових пенсій. Просив відмовити у задоволенні позову.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Згідно ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач,- Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області, є суб’єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач,- Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (м. Вугледар, Донецька область, 85670, ЄДРПОУ 34032208), є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Як вбачається з розрахунку суми позову, станом на момент звернення до суду із даним позовом, відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. „а” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком 1).

Вказана заборгованість утворилась у зв’язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій за період лютий-березень 2014 року на суму 2356129,15 гривень.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 зазначеного пункту, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1 покриваються за рахунок підприємств та організацій.

При цьому суд зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року – за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Проте специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» випливає, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як встановлено судом, позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у частині пенсій, призначених відповідно до п. „а” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком 1).

Згідно пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем на вимогу суду було частково надано до суду документи на підтвердження доводів адміністративного позову по пенсіонерам, які стосуються предмету позову.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1.

Крім того, між сторонами підписано акти звірки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий-березень 2014 року (том 1 а.с. 12-18, 27-33).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 1, 4, 7 Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, пунктами 2.1, 2.1.1, 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, статтями 17 – 20, 33, 51, 69 – 72, 86, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 2356129,15 гривень, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (м. Вугледар, Донецька область, 85670, ЄДРПОУ 34032208) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період лютий-березень 2014 року на суму 2356129,15 гривень (два мільйони триста п’ятдесят шість тисяч сто двадцять дев’ять) гривень 15 коп.

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 02 червня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.