Постанова № 39407858, 16.06.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа № 809/1467/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача - Малиневич О. І.

представника відповідача - Стасюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення заборгованості в сумі 1530895,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2014 року Калуська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 1" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1530895,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в повному обсязі та в строки, визначені податковим законодавством, самостійно узгоджених шляхом подання податкових декларацій, а також визначених позивачем податковими повідомленнями-рішеннями, грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1530895,65 грн., в тому числі пені в розмірі 64696,89 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті податкового боргу із його розрахункових рахунків та за рахунок наявної готівки.

Представник відповідача в судовому засіданні в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 64696,89 грн. заперечила. Вказала, що частина пені ввійшла в суму боргу, яка розстрочена ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року у справі № 2а-3709/12/0970. В решті суми позовних вимог представник відповідача позов визнала.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.09.2002 року проведено державну реєстрацію КП "Житлово-експлуатаційна організація №1" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 12.05.2014 року (а.с.9-11). Відповідач взятий на облік Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем подано позивачу декларації з податку на додану вартість за період: вересень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2013 року, де відповідачем розраховано розмір грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1338371,00 грн. (а.с. 41-80). Вказаних зобов'язань відповідач не виконав та не сплатив до Державного бюджету України, і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за вищевказані періоди згідно поданих декларацій становить 1338371,00 грн.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1338371,00 грн. та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, є узгодженими, а, отже, є податковим боргом КП "Житлово-експлуатаційна організація №1".

Щодо зобов'язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях судом встановлено таке.

Статтею 75.1 Податкового кодексу України визначено, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що 29.11.2012 року позивачем за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, складено акт № 2254/1502/32177260, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000861502 від 29.10.2012 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 32602,45 грн.

08.05.2013 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, складено акт № 1172/1502/32177260, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0002671502 від 08.05.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28684,41 грн.

19.08.2013 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, складено акт № 394/1501/32177260, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0008191501 від 19.08.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 11241,36 грн.

14.11.2013 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, складено акт № 1171/1501/32177260, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0011631501 від 15.11.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 13906,22 грн.

25.03.2014 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, складено акт № 177/1501/32177260, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000361501 від 26.03.2014 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 41403,32 грн. (а.с.15-40).

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, про що свідчать наявні відмітки про їх отримання на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с. 15, 21, 24, 27, 32).

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, відсутні судові рішення з яких би вбачався факт оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань визначених вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися до адміністративного суду, то суд в даній справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем грошові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 127827,76 грн. є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з довідки позивача № 3128/10/250 від 08.05.2014 року та облікової картки платника податку, станом на 31.05.2014 року за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 64696,89 грн. (а.с. 13,108-132). Щодо заперечень відповідача про те, що пеня нарахована на заборгованість, яка стягнена постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року у справі № 2а-3709/12/0970, виконання якої прострочено ухвалою цього суду від 26.06.2013 року, то вони не заслуговують на увагу, оскільки вказаним рішенням суду стягнено податковий борг, в тому числі пеня, за період, який не входить в суму боргу, що є предметом позову в даній справі. Окрім цього, такі заперечення відповідача спростовуються витягом з облікової картки платника - відповідача у справі за період 2012-2014 років. Також відповідачем в їх обґрунтування не подано жодного первинного документа в підтвердження своєчасності сплати грошових зобов'язань за спірний період, та відсутності права в органу доходів та зборів зараховувати сплачені платежів в рахунок заборгованості перед бюджетом за попередні податкові періоди.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" за № 164/1806/10/240 від 05.04.2011 року, яка отримана відповідачем, про що свідчить запис уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги (а.с.14). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом. Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, враховуючи, що податковий борг відповідача з дня виставлення вищевказаної податкової вимоги до дня звернення до суду з даним позовом жодного разу не переривався, що видно з витягу з облікової картки платника, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість, податковий борг відповідача підтверджується вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями, податковими деклараціями з податку на додану вартість, витягами з облікової картки платника податку - відповідача по вказаних податкових зобов'язаннях за спірний період.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись передбаченими ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноваженнями, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення податкового боргу в сумі 1530895,65 грн. є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" (ідентифікаційний код 32177260, що знаходиться за адресою: 77300, Івано-Франківська область, місто Калуш, вулиця Грушевського, будинок 54) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь державного бюджету податковий борг в сумі 1530895 (один мільйон п'ятсот тридцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 65 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 20.06.2014 року.