Постанова № 39407413, 23.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 червня 2014 р. № 820/10483/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РАНОК" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАНОК" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги п.п. 2, 3, 4, 8, 9, 10, 12, 14, 15 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 01.11.2013 року № 06-22-267, прийнятого відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржуваний припис є необгрунтованим та не узгоджується положеннями діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Чуєнко В.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Полухін А.В. проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуваний припис був прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що в період з 17.10.2013 р. по 30.10.2013 р. фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "РАНОК", за результатами якої був складений акт за № 1413/01-03/0611, на підставі висновків якого було винесено припис від 01.11.2013 р. № 06-22-267.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано вимоги державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, що передбачені в п. п. 1, 5, 6, 7, 11, 13 вищевказаного припису, що підтверджується його наказом №19/11/13 від 19 листопада 2013 року та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки від 20 листопада 2013 року № 5011/227/000007.

Щодо решти пунктів, зазначених у спірному приписі, а саме: п.п. 2, 3, 4, 8, 9, 10, 12, 14, 15 суд зазначає наступне.

Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання надавати Державній екологічній інспекції інформацію стосовно кількості годин роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, по здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: не перевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у обмеження викидів забруднюючих речовин.

Судом встановлено, що ТОВ "Ранок" було отримано Дозвіл № 6323381501-73 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тобто позивачем належним чином здійснюються всі організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог у галузі охорони атмосферного повітря.

Крім того, позивач не має фізичної можливості надати інформацію стосовно кількості годин роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу за період який вже минув, а саме: з 01.12.2010 р. по 08.08.2013 р., отже вимога п. 2 припису являється безпідставною та підлягає скасуванню.

Також, у вищевказаному акті перевірки зазначено, що у ТОВ "Ранок" відсутній спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. ст. 16,19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", у зв'язку з чим у п. 8 припису № 06-22-267 від 01 листопада 2013 року зобов'язано підприємство отримати вказаний дозвіл на користування надрами (підземні води) та не допускати забір води без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), на що суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 Кодексу України "Про надра", землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб користі копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність заборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Як свідчать докази у справі, об'єми води, яку використовує підприємство позивача для своїх потреб з розрахунку на добу, встановлюється у Дозволі на спеціальне водокористування від 18 квітня 2014 року і становить 30,95 м. куб./ добу, тобто менше ніж 300 м. куб./ добу, отже, за таких умов водокористування, отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр не потрібно, оскільки вода використовується позивачем для задоволення господарсько-питних потреб, тому, висновок відповідача про порушення ТОВ "Ранок" ст. 16,19, 21, 23 Кодексу України "Про надра" є безпідставним.

Щодо вимоги, яка міститься в п. 10 припису, то суд також вважає її необгрунтованою, оскільки ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" не містить положення щодо обов'язкового представлення до Держекоінспекції інформації щодо кількості забраної, використаної води.

Також, суд звертає увагу, що ТОВ "Ранок" 08.04.2011 року було отримано Дозвіл на спеціальне водокористування № 5071, строком дії до 23 березня 2014 року, за яким дозволено використовувати 15,43 тис. м. куб/ рік або 42,24 м. куб./на добу.

Окрім того, 8.04.2014 року ТОВ "Ранок" було отримано наступний Дозвіл на спеціальне водокористування № 118, строком дії до 19.04.2017 року, за яким дозволено використовувати вод не більше 11,24 тис м. куб./рік або 30,95 м. куб./добу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем в період з 08.08.2011 року по 31.08.2011 року та в період з 01.10.2013 року по 30.10.2013 року не використовувалося більше води ніж це передбачено в зазначених вище Дозволах на спеціальне водокористування.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи", суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки.

При судовому розгляді також встановлено, що на виконання положень Закону України "Про відходи" ТОВ "Ранок" для належного вивезення та утилізації відходів було укладено наступні договори:

- договір № 05/2507-11 від 25 липня 2013 року, предметом якого є виконання ТОВ "НВП "Екосфера" робіт із збирання та перевезення для подальшої утилізації або видалення відходів: відпрацьованої ртуті, хімічних матеріалів, відпрацьованих нафтопродуктів, відпрацьованих акумуляторів, фармацевтичних препаратів, упаковок та контейнерів, макулатури, ганчір'я, полімерних матеріалів, гуми, склобою, а також відходів, що містять ПХД, відходів і брухту електричних вузлів;

- договір № 39/13 від 20 червня 2013 року про надання послуг з вивезення побутових відходів;

- договір № 55 від 27 травня 2013 року про купівлю ТОВ "Стальмаркет" у ТОВ "Ранок" лому та відходів чорного металу.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем було укладено три різні договори на утилізацію та вивезення відходів різного характеру та властивостей, то ним було повністю виконано вимоги ст. 17 Закону України "Про відходи" та здійснено всі належні заходи для недопущення змішування відходів відповідно до встановлених в Україні технологій, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт.

Окрім того, згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 18.07.2013 року № 05.03.02-04/64793 об'єктом якої являлись ліміти на утворення та розміщення відходів виробництва, встановлено, що об'єкти експертизи відповідають встановленим медичним критеріям безпеки та критеріям безпеки утилізації та розміщення. За результатами проведеної експертизи складено протокол від 18.07.2013 року № 33 в якому зазначається, що заходи щодо використання, застосування, зберігання, транспортування та утилізація відходів відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить думки, що вимога, яка міститься в п. 12, п. 14 припису Державної екологічної інспекції у Харківський області також є безпідставною та необгрунтованою.

Щодо п. 15 даного припису, то він спростовується встановленими вище обставинами.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимоги п. п. 2, 3, 4, 8, 9, 10, 12, 14, 15 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 01.11.2013 року № 06-22-267, прийнятого щодо товариства з обмеженою відповідальністю "РАНОК".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на товариства з обмеженою відповідальністю "РАНОК" (61091, м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, буд. 171, к. 607, код ЄДРПОУ: 32338233) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 24.06.2014 року.

Суддя Самойлова В.В.