Ухвала суду № 39406502, 17.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/21860/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Загороднього А.Ф.

Кобилянського М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановила:

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП №30971637 від 17.10.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" було залишено без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції ВП №30971637 від 17.10.2013 про накладення на Публічне акціонерне товариство "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" штрафу в розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин вимог державного виконавця.

Відділ державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Данилко І.І. від 12.08.2011, на підставі ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 28.12.2010, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.04.2011, якою визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, було відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4/2006, виданого 25.05.2006 Жидачівським районним судом Львівської області про зобов'язання ВАТ «Львівський облрибкомбінат» для захисту присадибної ділянки ОСОБА_1 збудувати захисну дамбу ставу в с.Отиневичі Жидачівського району Львівської області на підставі розробленого, узгодженого та затвердженого проекту. Дана постанова була направлена сторонам виконавчого провадження та суду.

В подальшому заступником начальника відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції ВАТ «Львівський облрибкомбінат» було направлено вимогу щодо зобов'язання виконати виконавчий лист № 2-4/2006 та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та невиконання рішення суду.

У зв'язку з невиконанням вимоги, 17.10.2013 постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції на ВАТ «Львівський облрибкомбінат» було накладено штраф в розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин вимог державного виконавця.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконавчий лист було пред'явлено з порушенням вимог встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Однак, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 16.09.2011 стягувач ОСОБА_1 зверталася до Жидачівського районного суду із заявою, в якій просила негайно направити у відділ державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції згадуваний вище виконавчий лист, проте, такий виконавчий лист був направлений судом на адресу відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції лише 27.05.2013 за вихідним номером № 2621/13.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 5 цього Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Вимогами частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З матеріалів справи вбачається, що у строки добровільного виконання, зазначені в постанові про відновлення виконавчого провадження, ПАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" рішення суду не виконав.

Відповідно до частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Вимогами статті 89 цього Закону передбачено, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вірно зазначено судом першої інстанції позивач у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не виконав, не вчинив жодних дій для виконання виконавчого листа, а тому на підставі статі 89 Закону України «Про виконавче провадження» на позивача було накладено штраф у розмірі 680грн.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року року - скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді А.Ф. Загородній

М.Г. Кобилянський