Ухвала суду № 39405180, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/29416/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011

у справі № 2а-5193/09/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Комунального науково-виробничого підприємства «Екоцентр»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними і протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0005491501/0 від 16.07.2009 та № 0005491501/1 від 18.08.2009.

У касаційній скарзі у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності КНВП «Екоцентр» за три квартали 2008 року, за результатами складено акт № 491/151/13623004, на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення № 0005491501/0 від 16.07.2009 та № 0005491501/1 від 18.08.2009, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11864,00 грн., у т.ч. основний платіж - 11299,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 565,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в наданій 24.07.2009 декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 позивачем самостійно нараховане податкове зобов'язання звітного періоду (рядок 14) у сумі11299,00 грн. Після цього, 13.08.2008 підприємство подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому зменшило суму податкового зобов'язання (рядок 7) на 11299,00 грн. З врахуванням цього, станом на 01.10.2009 сума нарахованого податку складає « 0».

Згідно декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року від 02.11.2008 податкове зобов'язання звітного періоду (рядок 14) складало 18954,00 грн., сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року (рядок 15) - 11229,00 грн., сума податку до сплати (рядок 17) - 7655,00 грн. Перевіркою встановлено, що позивачем під час заповнення декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року не враховано уточнюючий розрахунок показників декларації з податку на прибуток, де сума податкового зобов'язання задекларована платником податку у відповідному періоді зменшена на 11299,00 грн. та дорівнює « 0», тому сума податку до сплати (р. 17) в декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 - 18954,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон №334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 10 цього Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, оподатковується за ставкою 25 % до об'єкта оподаткування.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті (пункт 16.1 ст. 16 цього Закону).

Відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Доводи податкового органу, що при заповненні рядку 15 декларації (сума податку, нарахована за попередній податковий період) позивач не врахував уточнюючий розрахунок від 13.08.2008, яким суму податку зменшено на 11299,00 грн., є необґрунтованими з огляду на наступне.

Суд встановив, що позивач сплатив податок на прибуток у сумі 12300,00 грн. за півріччя 2008 року, отже ця сума повинна бути відображена у рядку 16 декларації (суми надмірно сплаченого податку минулих податкових періодів (переплати). Відомості щодо наявності переплати у декларації не містяться. В той же час, за їх наявності «Сума податку до сплати» (р. 17) повинна складати 7655,00 грн., що відповідає звітності платника. Допущена позивачем помилка при заповненні рядка 15 податкової декларації за 9 місяців 2008 року (показник цього рядка з врахуванням уточнюючого розрахунку від 13.08.2008, яким зменшив суму податкових зобов'язань, повинен був дорівнювати 0) не призвела до фактичного невиконання позивачем податкового обов'язку, що виключає підстави для донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Суд першої та апеляційної інстанції дійшли юридично правильного висновку, що з огляду на відсутність заниження позивачем податкових зобов'язань, відсутні і підстави для нарахування податкових зобов'язань.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош