Ухвала суду № 39404929, 28.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/52499/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року

у справі № 2а-17683/09/0370

за позовом Приватного підприємства «Готика»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання незаконним дій, визнанням незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватного підприємства «Готика» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання незаконними дій Луцької ОДПІ по невизнанню як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року з додатками, поданої 20 лютого 2009 року до Луцької ОДПІ; визнання незаконним рішення Луцької ОДПІ, оформлене повідомленням № 3069/10/15-115 від 23 лютого 2009 року, про невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року з додатками, поданої 20 лютого 2009 року до Луцької ОДПІ; зобов'язання Луцької ОДПІ визнати та прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року з додатками (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 06 квітня 2009 року за вих. № 06/04).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Луцької ОДПІ в невизнанні поданої ПП «Готика» 20 лютого 2009 року податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2009 року. Визнано протиправним рішення Луцької ОДПІ № 3069/10/15-115 від 23 лютого 2009 року. Зобов'язано Луцьку ОДПІ визнати та прийняти подану ПП «Готика» податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Луцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 лютого 2009 року ПП «Готика» подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року (вх. № 11304) (арк. справи 12-14).

23 лютого 2009 року Луцька ОДПІ повідомленням за № 3069/10/15-115 повідомила ПП «Готика» про невизнання податкової декларації за січень 2009 року (вх. № 11304, дата отримання - 20 лютого 2009 року), оскільки подана декларація не відповідає вимогам пунктів 3.3, 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, з огляду на те, що податкова декларація підписана ОСОБА_1, тоді як згідно документів податкового органу керівником ПП «Готика» є ОСОБА_2, у зв'язку з чим подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2009 року вважається неприйнятою. Також, позивачу запропоновано надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період зі сплатою штрафу (арк. справи 37).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, з урахуванням того, що податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2009 року містила усі обов'язкові реквізити, а також зважаючи на те, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №032877/76 станом на 22 січня 2009 року керівником ПП «Готика» є ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Абзацом 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) був затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 3.4 якого передбачено, що Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

З метою запровадження централізованої системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних із урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України, у тому числі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, та відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 були затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податкова декларація ПП «Готика» з податку на додану вартість за січень 2009 року містила усі обов'язкові реквізити, декларація також була підписана керівником підприємства - ОСОБА_1 та скріплена печаткою платника податків.

При цьому, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили як безпідставні посилання податкового органу на те, що податкова декларація з податку на додану вартість була підписана не уповноваженою особою, оскільки згідно даних Луцької ОДПІ керівником ПП «Готика» є ОСОБА_2, а не ОСОБА_1, з огляду на те, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №032877/76 станом на 22 січня 2009 року керівником ПП «Готика» є ОСОБА_1 (арк. справи 6), який був призначений на посаду директора ПП «Готика» згідно протоколу зборів засновників підприємства від 09 жовтня 2008 року № 09/10-08 (арк. справи 41-42) та приступив до виконання своїх обов'язків 10 жовтня 2008 року згідно наказу № 1 (арк. справи 43).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Луцької ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна