Ухвала суду № 39404905, 16.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року м. Київ К/800/66337/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2013

у справі № 814/1531/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югевротранс»

до 1. Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби,

2. Міністерства доходів і зборів України

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югевротранс» звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання неправомірними дій відповідачів щодо нереєстрації податкових накладних № 4 та № 5 від 12.03.2013, № 11 від 18.03.2013 № 27 від 25.03.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнання податкових накладних № 4 та № 5 від 12.03.2013, № 11 від 18.03.2013, № 27 від 25.03.2013 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013, позов задоволено; визнано неправомірними дії відповідачів щодо відмови ТОВ «Югевротранс» у реєстрації податкових накладних № 4 та № 5 від 12.03.2013, № 11 від 18.03.2013 № 27 від 25.03.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнано податкові накладні № 4 та № 5 від 12.03.2013, № 11 від 18.03.2013 № 27 від 25.03.2013 такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного отримання податковим органом.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Крім того, представником відповідача-1 в касаційній скарзі заявлено клопотання про заміну відповідача-1, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору про визнання електронних документів від 16.06.2011 № 3286, укладеного між позивачем та Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, позивачем з 21.03.2013 засобами електронного зв'язку на адресу податкового органу направлено податкові накладні: № 4 та № 5 від 12.03.2013, № 11 від 18.03.2013 та № 27 від 25.03.2013 для проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані податкові накладні не були прийняті центральним порталом прийому звітності Державної податкової служби України, правонаступником якої є Міністерство доходів і зборів України, та не були зареєстровані, з посиланням на те, що «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Проте, судами обох інстанцій встановлено, що державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням: 54036, м. Миколаїв, провулок Очаківський 42-А.

30.11.2012 позивач отримав Витяг з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якому зазначено його місцезнаходження: 54036, м. Миколаїв, провулок Очаківський 42-А, яке на момент подачі податкових накладних було незмінним.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

У податкових накладних, які позивач намагався зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначена адреса місцезнаходження ТОВ «Югевротранс», а саме: 54036, м. Миколаїв, провулок Очаківський 42-А.

З урахуванням того, що державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням, тому відмова податкового органу у прийнятті податкових накладних на підставі не відповідності інформації щодо місцезнаходження юридичної особи з Єдиним державним реєстром юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців є безпідставною.

Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача-1 - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача-1 - Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний