Рішення № 39404347, 18.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Росік Т.В.

суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.

при секретарі Обухівському О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічними позовами ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів поруки припиненими‚

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.12.2013 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 369474 грн. 33 коп., судові витрати в сумі 3341 грн., а всього 372815 грн. 33 коп. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа ОСОБА_3 про визнання договорів поруки припиненими - відмовлено.

ОСОБА_2 вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, в апеляційній скарзі просив рішення суду в частині відмови в задоволенні його зустрічного позову до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору поруки припиненим скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те‚ що кредитор та боржник ОСОБА_3 без його згоди як поручителя внесли зміни до кредитного договору в частині сплати основної частини боргу та відсотків, збільшивши при цьому обсяг відповідальності поручителя. Зазначивши у адресованих поручителям листах - вимогах період несвоєчасного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором - з липня 2009 року, банк пропустив шестимісячний строк звернення з позовом до поручителя, а тому є підстави для визнання договору поруки припиненим.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 13.12.2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 (у зв'язку з одруженням змінила прізвище на ОСОБА_3, а.с. 30, 91) був укладений кредитний договір № 50-07-И/33, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредит в сумі 536 764 грн. із сплатою 14,5 % річних за користування ним. Кредит надавався позичальнику для придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-11).

Згідно п. 3.2. кредитного договору позичальник зобов'язувався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 10.12.2027 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язувався щомісяця, в термін з «26» по останнє число (включно) кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного Ануїтетного платежу, розмір якого за цим договором становить 6826,73 грн. У складі Ануїтетного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами. Зазначений розмір Ануїтетного платежу може бути змінений за згодою сторін.

Право банку на дострокове повернення кредиту, передбачене п. 3.4. кредитного договору.

Пунктом. 4.3 кредитного договору передбачена сплата позичальником процентів щомісяця, в термін з «26» по останнє число (включно) кожного місяця у складі щомісячного Ануїтетного платежу, розмір якого встановлений п. 3.2. цього договору. Проценти сплачуться шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів №2238.2.002980/2238.7.33.96.506.01.

В забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту № 50-07-И/33 між позивачем та ОСОБА_2 13.12.2007 року був укладений договір поруки № 50-07-П1/33 (а.с. 18-20).

Згідно п.1.1 договору поруки ОСОБА_2 поручався перед позивачем у повному обсязі нести відповідальність за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 50-07-И/33 від 13.12.2007 року.

Згідно п. 2.3 договору поруки від 13.12.2007 року, у випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го календарного дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора виникає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі з поручителя.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у зазначені у договорі строки, поручитель зобов'язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором про невиконання боржником прийнятих на себе зобов'язань, сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом вказаним кредитором (п.3.1 договору поруки).

Пунктами 5.1., 5.2. договору поруки передбачено, що порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя. Порука припиняється з інших підстав передбачених чинним законодавством України.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 6.2. договору поруки).

Додатковою угодою до кредитного договору №50-07-И/33 від 13.12.2007 року, укладеною 23.12.2008 року між банком та ОСОБА_3 було внесено зміни до п.3.2 та п.4.3 Кредитного договору в частині строків сплати основної частини боргу (кредитних ресурсів) та процентів - «в термін з 26 по останнє число (включно) кожного місяця» замінено на «в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця»(а.с. 14).

За положеннями ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.

Виходячи з аналізу та змісту вищезазначених норм, вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Оскільки укладеною 23.12.2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" додатковою угодою до кредитного договору від 13.12.2007 року були внесені зміни до строків сплати заборгованості та процентів в межах одного місяця, а саме конкретизовано термін - «з 01 по 10 число (включно)» замість «з 26 по останнє число (включно) кожного місяця» суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що внаслідок укладення вказаного додаткового договору обсяг відповідальності поручителя не збільшувався.

17.05.2012 року банк направив поручителю ОСОБА_2 лист-попередження про порушення позичальником ОСОБА_3 умов кредитного договору, з пропозицією проведення реструктуризації та попередженням про те, що ПАТ «ОТП Банк» буде змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з позичальника та поручителів (а.с.38,39)

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явивши вимоги до поручителів щодо дострокового повернення кредитних коштів щляхом пред'явлення позову до суду, ПАТ «ОТП Банк» застосував своє право на дострокове повернення кредиту, будь-яких вимог щодо його дострокового погашення до моменту звернення з позовом до суду позивачем поручителю ОСОБА_2 не направлялося, тому не грунтуються на законі доводи апеляційної скарги про пропуск банком шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_2 і припинення поруки на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України.

Тому є правильними висновки суду про відсутність правових підстав для визнання укладеного 13.12.2007 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 договору поруки припиненим.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують і на його правильність не впливають, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами.

Рішення суду в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржувалося і відповідно до положень ст. 303 ЦПК України колегією суддів не перевірялося.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на забезпечення кредитного договору між Банком і ОСОБА_2 та Банком і ОСОБА_4 було укладено окремі договори поруки на виконання одного й того ж самого зобов'язання, тому кожний із поручителів має відповідати перед кредитором окремо разом із боржником ОСОБА_3

Апеляційна скарга таких доводів не мітить, однак у відповідності до вимог ст. 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Тому рішення суду в частині задоволення позову про стягнення заборгованості слід змінити, зазначивши в ньому про окрему відповідальність разом із боржником кожного із поручителів.

В іншій частині, що перевірялася колегією суддів, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором змінити, виклавши його в наступній редакції.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код 25745867) заборгованість за кредитним договором № 50-07-И/33 від 13.12.2007 року у розмірі 369 474 грн. 33 коп. (триста шістдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири ) грн.33 коп. та судові витрати у розмірі 3341 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код 25745867) заборгованість за кредитним договором № 50-07-И/33 від 13.12.2007 року у розмірі 369 474 грн. 33 коп. (триста шістдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири ) грн.33 коп. та судові витрати у розмірі 3341 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий - суддя:

Судді:

Справа № 753/5506/13-ц

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/5592/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.