Ухвала суду № 39403527, 23.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 червня 2014 року Справа № 30/5009/8196/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 рокуу справі № 30/5009/8196/11 господарського суду Запорізької областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс"доПриватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Зоря" Територіальної громади с. Луначарське в особі Луначарської сільської ради Запорізької областіпро визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № 30/5009/8196/11 господарського суду Запорізької області.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга, не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

З тексту касаційної скарги вбачається, що заявник касаційної скарги не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № 30/5009/8196/11, вказує, що оскаржуваній судовій акт суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Однак, в чому полягає суть порушення норм матеріального чи процесуального права Донецьким апеляційним господарським судом при прийняті оскаржуваного акту, заявник касаційної скарги не зазначає.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року.

У відповідності до п. 2 п. 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заява, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія ) оплачується судовим збором.

Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати судового збору, обчисленого виходячи із ставок судового збору з касаційних скарг та належного їх оформлення, а саме зазначено, за яку касаційну скаргу сплачується судовий збір.

До касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс" в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 35 від 29.04.2014 року про сплату 1278,90 судового збору на реквізити: номер рахунку 31211254700007; отримувач - УДКСУ у Печерськ.р-ні м.Києві; код отримувача - 38004897; банк отримувачу - ГУДКСУ у м.Києві; код банку отримувача - 820019; призначення платежу: 22030004; судовий збір Вищий господарський суд України, 070 символ звітності 254.

Згідно вказаного платіжного доручення вбачається, що відомості про те, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором, не зазначені.

Вказані недоліки касаційної скарги є підставою для її повернення.

Сплачений судовий збір у сумі 1278,90 грн. відповідно до квитанції № 35 від 29.04.2014 року підлягає поверненню з державного бюджету на підставі ст. 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір".

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що після усунення вище вказаних недоліків, заявник не позбавлений права звернутися з касаційною скаргою, а у разі пропуску встановленого процесуального строку на її подання з клопотання про його поновлення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в прийнятті касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № 30/5009/8196/11.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс" з державного бюджету 1278,90 грн. судового збору, перерахованого відповідно до квитанції № 35 від 29.04.2014 року.

Головуючий суддя:Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.