Постанова № 39403354, 18.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1945/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко А.С.,

представника позивача - Гостіка Е.В.,

представника відповідача Полтавської митниці Міндоходів - Тур Н.І.,

представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - Пироженко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» до Полтавської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2014 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (надалі по тексту - позивач, ТОВ «Тандем-2002») звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Міндоходів (надалі по текст - відповідач, Полтавська митниця), Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, ГУДКСУ в Полтавській області) про визнання протиправними та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості від 18 лютого 2013 року №806020002/2014/000014/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00056, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Тандем-2002» суми надміру сплачених податків та зборів, при митному оформленні імпортних товарів у розмірі 1 112 735,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, визначеної за першим методом, але під час застосування шостого (резервного) методу відповідач визначив митну вартість на підставі митних декларацій із значно вищою митною вартістю, чим порушив положення статті 57 Митного кодексу України.

У ході судового розгляду справи представник позивача зменшив позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Тандем-2002» суми надміру сплачених податків та зборів, при митному оформленні імпортних товарів у розмірі 1 112 735,69 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Полтавської митниці вимоги позовної заяви не визнала, у їх задоволенні просила відмовити посилаючись на те, що оскаржувані рішення та картка прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Представник відповідача ГУДКСУ в Полтавській області поклалася на розсуд суду щодо вимог позивача в частині скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, в частині стягнення з державного бюджету України суму надміру сплачених податків і зборів просила відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Тандем-2002» згідно митної декларації №806020002/2014/001319 від 11.02.2014 надано Полтавській митниці до митного оформлення товар «L-Lysine (L-лізин) моногідрохлорид» виробництва Китай в кількості 54000,00 кг за кодом УКТЗЕД 2922410000 /а. с. 55/.

Митна вартість товару задекларована позивачем відповідно до статей 49, 51, 52, 53, 58 Митного кодексу України, а саме: ціною договору щодо товарів, які імпортуються (метод 1), в розмірі 71820,00 доларів США (по ціні 1,43 долара США за один кг) або 614 290,82 грн (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 18.02.2014 в розмірі 8,55 грн за 1,00 долар США).

Позивачем, для визначення митної вартості товару за ціною договору, подано до митного органу документи, відповідно до частини другої статі 53 Митного кодексу України, а саме: міжнародні автомобільні накладні; коносамент (Bill of Lading); банківський платіжний документ, що стосується товару; калькуляцію транспортних витрат; документи на підтвердження вартості товару; рахунок-фактуру (інвойс); пакувальний лист; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту); зовнішньоекономічний договір (контракт); договір про надання послуг митного брокера; договір (контракт) перевезення; ветеринарні свідоцтва; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару; інформацію про позитивний результат здійснення радіологічного контролю товару; резервну позицію; відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів; сертифікат про походження товару; інші некласифіковані документи; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів; митну декларацію.

18 лютого 2014 року митним органом прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00056 посилаючись на те, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містяться розбіжності, а саме, до митного оформлення подано платіжне доручення від 27.12.2013 №156, у якому у графі «призначення платежу» зазначено номер рахунку інший ніж той, що подано до митного оформлення. Митним органом також вказано на те, що рівень заявленою декларантом митної вартості товару становить 1,43 дол. США за кг тоді, як рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 2,16 дол. США. Платіжні документи на підтвердження митної вартості товару носять інформаційний характер, оскільки умовами договору купівлі-продажу передбачено проплату коштів через ПАТ «ПУМБ», а відповідно до платіжних документів проплату здійснено через ПАТ «Мегабанк». Крім того, митним органом зазначено, що прайс-лист від виробника датовано 30.11.2013, а дата попереднього рахунку - 20.11.2013 /а. с. 7/.

На підставі зазначеного, Полтавською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00056 /а. с. 6/ та рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2014 № 806020002/2014/000014/1 /а.с.7/.

Позивач не погодився із зазначеними рішенням та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та оскаржив її до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості від 18 лютого 2013 року №806020002/2014/000014/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00056, суд встановив наступне.

01.02.2013 між Компанією «Лангфанг Мейхуа Бїо-Технолиджї» та ТОВ «Тандем-2002» укладено контракт №1315602 за умовами якого поставлявся L-Лізин HCL та L-Треонін 98,5% на загальну суму 500000,00 доларів США /а. с 16-18/.

Додатковою угодою №2 від 20.05.2013 до контракту №1315602 від 01.02.2013 передбачено викладення пункту 1.1 вищевказаного Контракту у новій редакції,, а саме: « 1.1 Продавець продає, а Покупець купляє L-Лізин HCL та L- Треонін 98,5% на загальну суму 2000000,00 доларів США» /а. с 20/.

Додатковою угодою №3 від 20.11.2013 до контракту №21315602 від 01.02.2013 передбачено викладення пункту 1.1 вищевказаного Контракту у новій редакції, а саме: « 1.1 Продавець продає, а Покупець купляє L-Лізин HCL та L-Треонін 98,5% на загальну суму 4000000,00 доларів США» /а. с 21/.

3гідно до Специфікації до договору товар поставлявся на умовах FOB порт Ксинганг, Китай згідно з Інкотермс 2010 року.

Пункт 2.1 такого Контракту передбачає, що ціни на товар, який поставляється, відповідно до статті 1 контракту та встановлюється в доларах США з урахуванням умов поставки кожної конкретної партії товару.

На прохання ТОВ «Тандем -2002» Компанія «Лангфанг Мейхуа Біо-Технолиджі» надала прайс-лист від 15.11.2013, згідно якого вартість товару становить 1330 доларів США за тону.

На виконання цього контракту укладено специфікацію, яка є додатком №9 від 20.11.2013 відповідно до якої сума поставки становить 71 820,00 доларів США в кількості 54000,00 кілограм по ціні 1330 доларів США за тону.

20.11.2013 Компанія «Лангфанг Мейхуа Біо-Технолиджі» виставила інвойс рахунок № 21402014742 для оплати Товару на суму 71 820,00 доларів США за товар в кількості 54000,00 кілограм з розрахунку 1330,00 доларів США за тону.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №156 від 27.11.2013 грошові кошти в сумі 71 820,00 доларів США сплачено.

На підтвердження того, що продавець відобразив в обліку та відповідно відзвітував про відвантаження товару на суму 71 820,00 доларів США в кількості 54 тони по ціні 1330 доларів США за тону позивач надав інвойс (накладна про відвантаження) №21408000094 від 06.12.2013 на суму 71 820,00 доларів США в кількості 54 тони по ціні 1330 доларів США за тону, коносамент (морська транспортна накладна) на транспортування товару з порту Ксіпганг до порту Одеса №MWXGODE1312051FD від 09.12.2013 в кількості 54 тони, експортну вантажну митну декларацію від 17.12.2013 №923363985 на суму 71 820,00 доларів США в кількості 54000,00 кілограм по ціні 1330,00 доларів США за тону /а. с. 28-29, 30,32, 34, 35, 36/.

Статтею 51 Митного кодексу України, визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Позивачем, для визначення митної вартості товару за ціною договору, подано до митного органу документи, відповідно до частини другої статі 53 Митного кодексу України, а саме:

- міжнародні автомобільні накладні №№4357, 4357/1 від 28.01.2014;

- коносамент (Bill of Lading);

- банківський платіжний документ, що стосується товару №156 від 27.11.2013;

- калькуляцію транспортних витрат від 11.02.2014;

- документи на підтвердження вартості товару від 11.02.2014;

- рахунок-фактуру (інвойс) №21408000094 від 06.12.2013;

- пакувальний лист від 06.12.2013;

- додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 25.02.2013, №2 від 20.05.2013, №3 від 20.11.2013, №4 від 04.12.2013, №5 від 31.12.2013, №9 від 20.11.2013;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №1315602 від 01.02.2013;

- договір про надання послуг митного брокера від 08.01.2014;

- договір (контракт) перевезення №256 від 04.12.2012;

- ветеринарні свідоцтва №027541 від 11.02.2014;

- інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару №2730 від 28.01.2014;

- інформацію про позитивний результат здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 09.12.2013;

- резервну позицію №915 від 26.07.2011;

- відомості про включення товарів до державного реєстру ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів №АА-03947-04-12 від 17.12.2012;

- сертифікат про походження товару форми А ССРІТ від 04.12.2013;

- інші некласифіковані документи: екологічна декларація №5653 від 23.01.2014, сертифікат якості №150600213005113 від 04.12.2013;

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №13/63 від 03.02.2014;

- митну декларацію №806020002.2014.001319 від 11.02.2014.

Перелік вищеперелічених документів відображено у оскаржуваній картці відмови /а.с. 6/.

Стосовно повноти та/або достовірності наданих декларантом ТОВ «Тандем-2002» відомостей про митну вартість товарів суд зазначає наступне.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені методи визначення митної вартості товарів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Уразі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 Митного кодексу України.

Таким чином, визначення митної вартості товару, що імпортується в Україну, може здійснюватись за іншими передбаченими законом методами тільки за умови неможливості її визначення за ціною договору.

Порядок та умови застосування та/або неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, встановлено статті 58 Митного кодексу України, згідно якої вони застосовуються у разі якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані

(відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару.

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні /частина друга статті 58 Митного кодексу України/.

Згідно частини першої статті 53 Митного кодексу України, декларант одночасно з митною декларацією подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік таких документів наведений в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

За умовами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом здійснюється митницею шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично /частина сьома статті 54 Митного кодексу України/.

За умовами частини першої статті 55 митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів приймається митницею, якщо нею у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Враховуючи вищевикладене, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та здійснити коригування такої вартості виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості або відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Підставою відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю митний орган в картці відмови зазначив, що надані ТОВ «Тандем-2002» додаткові документи носять інформаційний характер та не були взяті до уваги для обрахування митної вартості по методу 1, а саме:

Митний орган у оскаржуваному рішенні зазначив, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності, зокрема, до митного оформлення подано платіжне доручення від 27.11.2013 №156, де у графі «призначення платежу» зазначено номер рахунку інший ніж той, що подано до митного оформлення.

В судовому засіданні представником митного органу зазначено, що під час митного оформлення підприємством був наданий інвойс від 06.12.2013, проте, в платіжному дорученні зазначений інвойс від 20.11.2013.

Однак, таке твердження митного органу спростовується самим платіжним дорученням №156 від 27.11.2013 та інвойсом №21402014742 від 20.11.2013, який є підставою для оплати.

Судом встановлено, що зазначений інвойс ТОВ «Тандем-2002» направило Полтавській митниці додатково листом від 18.02.2014 б/н. Даний факт зазначений в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.02.2014 № 806020002/2014/000014/1 /а.с.7 зворотній бік/, що вже спростовує факт відсутності цього інвойсу.

Митний орган у оскаржуваному рішенні зазначив, що договір купівлі-продажу передбачав здійснення оплати через ПАТ «ПУМБ», а подано додаткові документи підтверджують факт сплати через ПАТ «Мегабанк», а тому платіжні документи для підтвердження митної вартості не можуть бути використані і носять інформаційний характер.

Таке твердження митного органу спростовується тим, що позивачем при укладенні контракту від 01.02.2013 №21315602 вказано банківські реквізити покупця, відкриті в ПАТ «Мегабанк», які було змінено на ПАТ «ПУМП» на підставі угоди №4 від 04.02.2013, при тому, що оплата по контракту пройшла 27.11.2013 згідно платіжного доручення № 156 від 27.11.2013, оригінал наявний в матеріалах справи, тобто задовго до зміни реквізитів.

Також, в оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що прайс-лист від виробника датовано датою « 30 листопада 2013 року» пізнішою, ніж дата попереднього рахунку на оплату « 20 листопада 2013 року», а тому даний документ для підтвердження митної вартості не може бути використаний і носить інформативний характер.

Проте, Полтавська митниця не витребовувала у позивача прайс-лист виробника, датований до дня поставки товару, доказів на спростування цього відповідач не надав.

У ході судового розгляду справи представник позивача пояснив, що такий прайс-лист у ТОВ «Тандем-2002» є в наявності, та надав його до суду /а.с. 33/.

Судом також встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення Полтавською митницею не прийнято до уваги специфікацію - додаток №29 до контракту від 20.11.2013, відповідно до якої вартість товару становить 71 820,00 доларів США, в кількості 54000,00 кілограм по ціні 1330,00 доларів США за тону, не прийнято до уваги експортну вантажну митну декларацію від 17.12.2013 №923363985 відповідно до якої вартість товару становить 71 820,00 дoларів США, в кількості 54000,00 кілограм по ціні 1330,00 доларів США за тону. Кількість та вартість товару також товару також підтверджується Інвойсом №21408000094 від 06.12.2013.

На підставі викладеного, суд не вбачає в документах поданих ТОВ «Тандем-2002» для митного оформлення товару будь-яких розбіжностей чи помилок, які б стали підставою для відмови у митному оформленні товару.

Отже, суд приходить до висновку, що Полтавською митницею необґрунтовано застосувано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено статтею 57 Митного кодексу України, та без обґрунтування неможливості їх застосування.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості від 18 лютого 2013 року №806020002/2014/000014/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00056 необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року становить 1218,00 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру в даному випадку складає 73,08 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 4872,00грн.

Згідно платіжного доручення №881 від 16.05.2014 позивачем сплачено - 4872,00 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі зменшення розміру позовних вимог сума судового збору повертається.

На підставі вищезазначеного, враховуючи зменшення позивачем розмір вимог позовної заяви, з Державного бюджету України в особі Полтавської митниці Міндоходів на користь ТОВ «Тандем-2002» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн та поверненню ТОВ «Тандем-2002» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4798,92 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» до Полтавської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, стягнення суми - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 18 лютого 2013 року №806020002/2014/000014/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00056.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Полтавської митниці Міндоходів (ідентифікаційний код 38719157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (ідентифікаційний код 32081777) витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні вісім копійок).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (ідентифікаційний код 32081777) сплачені згідно платіжного доручення № 881 від 16 травня 2014 року витрати зі сплати судового збору в розмірі 4798,92 грн (чотири тисячі сімсот дев'яноста вісім гривень дев'яносто дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 червня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова