Рішення № 39402949, 18.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2014 р. Справа № 914/1248/14

За позовом:

дочірньої компанії "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача:

товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", с. Сопошин,

про:

стягнення коштів.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:

не з’явився,

відповідача:

не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап" про стягнення боргу та штрафних санкцій. Ухвалою від 09.04.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.05.2014 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №24/11-0139/09-О/ПДВ поставки природного газу від 30.08.2011 р. не оплатив вартості отриманого газу, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 14.730,45 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1.136,72 грн. пені, 1.058,12 грн. – 3% річних, 206,23 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що власноручно розписався на повідомленні про відкладення розгляду справи, причин неприбуття не повідомив, проти вимог позову в установленому порядку не заперечив. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Протягом всього часу провадження у справі, проведення судових засідань, відповідач жодним чином не заперечив проти позовних вимог, клопотань, заяв не подав, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. З огляду на зазначене розгляд справи здійснюється на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Додатково суд відзначає, що судом було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою позасудового врегулювання спору. Проте в подальшому суду не було представлено жодних документів про врегулювання спору, про погашення боргу чи про відсутність обов’язку з оплати вартості газу. Враховуючи сплив продовжених строків вирішення спору, у суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між дочірньою компанією "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокап" укладено договір №24/11-0139/09-О/ПДВ поставки природного газу від 30.08.2011 р. (надалі – Договір). За цим договором постачальник (позивач у справі) зобов’язується поставити покупцеві імпортований газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець (відповідач у справі) зобов’язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 цього договору. Сторонами у Додатковій угоді №1 від 11.10.2011 р. погоджено зміни до Договору щодо обсягу постачання газу, ціни газу, строку поставки газу, строку оплати газу.

На виконання умов Договору постачальник поставив, а покупець отримав природний газ на загальну суму 234.615,83 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2011 р. в обсязі 27.328 тис. м3 на суму 93.624,91 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2011 р. в обсязі 29.388 тис. м3 на суму 100.682,41 грн.; актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 р. в обсязі 10.573 тис. м3 на суму 40.308,51 грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 14.730,45 грн. відповідачем не представлено.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов’язки (зобов’язання) з приводу газопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина перша та друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, за змістом якого позивач взяв на себе зобов'язання поставляти природний газ відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити отриманий природній газ на умовах та в строки встановлені договором. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 4.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 11.10.2011 року) оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- за серпень 2011 року – протягом 3 банківських днів з дати укладення цього договору.

- за вересень 2011 року: оплата в розмірі по 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки природного газу; оплата у розмірі по 33% від запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки;

- у період з 11 жовтня по 31 жовтня 2011 року оплата за газ проводиться протягом 3 банківських днів з дати укладення додаткової угоди віл 11.10.2011 р. Остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 05.11.2011 р.

За таких обставин суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 14.730,45 грн.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3.1 Договору у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 цього договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано відповідачу 1.136,72 грн. пені за період з 06.11.2011 р. по 06.05.2014 р. Судом здійснено перерахунок пені таким чином:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

14730.45

06.11.2011 - 22.03.2012

138

7.7500 %

0.042 %*

863.24

14730.45

23.03.2012 - 05.05.2012

44

7.5000 %

0.041 %*

265.63

Разом:

1.128,87

За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими частково у сумі 1.128,87 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 206,23 грн. інфляційних втрат, 1.058,12 грн. – 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап" (адреса: вулиця Вокзальна, будинок 18, село Сопошин, Львівська область, 80356; ідентифікаційний код 33775568) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (адреса: вулиця Шолуденка, будинок 1, місто Київ, 04116; ідентифікаційний код 31301827) 14.730,45 грн. основного боргу, 1.128,87 грн. пені, 1.058,12 грн. – 3% річних, 206,23 грн. інфляційних втрат, 1.826,09 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 23.06.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.