Ухвала суду № 39400245, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5918/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ПРОМ АГРО РОСЬ" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2006 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 357/22-3/34326378/14 від 09.08.2013 року, в якому встановлено порушення п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (далі - Закон України № 168/97 від 03.04.1997 року), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 41 900 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0004522203/379 від 02.09.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52 375 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168/97 від 03.04.1997 року податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 4.5 ст. 4 Закону України № 168/97 від 03.04.1997 року, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України № 168/97 від 03.04.1997 року, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Таким чином, із наведених норм вбачається, що законодавець зобов'язував платників податків здійснити коригування суми податкових зобов'язань і податкового кредиту, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» перерахувало ФОП ОСОБА_4 20.10.2008 року, 23.10.2008 року і 30.10.2008 року попередню оплату за товар і контрагент виписав податкові накладні від 20.10.2008 року № 343 на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ 16700 грн.; від 23.10.2008 року № 372 на суму 102000 грн., в т.ч. ПДВ 17000 грн.; від 30.10.2008 року № 374 на суму 114000 грн., в т.ч. ПДВ 19000 грн.

У грудні 2010 року від ФОП ОСОБА_4 позивачу повернуто попередню оплату у розмірі 251400,00 грн. в т.ч. ПДВ 41900,00 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість і додатків до них (розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту), а також реєстрів отриманих податкових накладних, позивачем не включались до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на підставі податкових накладних від 20.10.2008 року № 343, від 23.10.2008 року № 372, від 30.10.2008 року № 374.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем не було включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, сплачені у складі ціни товару, позивач не зобов'язаний коригувати дані податкових зобов'язань у зв'язку із поверненням коштів за товар.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0004522203/8379 від 02.09.2013 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.