Ухвала суду № 39400100, 17.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1093/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Федусика А.Г.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

14.03.2013р. Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (далі - ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2013р. № 0000071501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012р. на 57 898 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 28 949 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки ДПІ про неправомірне врахування позивачем у податковому кредиті листопада 2012р. від'ємного значення ПДВ попередніх звітних періодів в загальному розмірі 976 564 грн., який зменшений позивачу в ході проведення попередніх перевірок, є незаконним, оскільки ППР за результатами перевірок ДПІ оскаржені позивачем в судовому порядку, в зв'язку з чим зазначені грошові зобов'язання не є узгодженими.

ДПІ заперечувала проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення, в зв'язку із чим просила у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 06.03.2013р. № 0000071501.

Не погодившись із прийнятим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (код ЄДРПОУ 09794409) 14.12.1995р. зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби, на момент перевірки перебуває на обліку відповідача.

В період з 04 по 11 лютого 2013р. податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питань правомірності нарахування від'ємного значення з ПДВ та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2102р., за наслідками якої 18.02.2013 року складений акт № 89/15-00/09794409.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.14.1.18, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п.200.1-200.4 ст.200, в результаті чого встановлено завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012р. на 57 898 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012р. неправомірно включено до складу податкового кредиту від'ємне значення попередніх податкових періодів на загальну суму 976 564 грн., який був зменшений на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами попередніх перевірок ДПІ (стор.8,17-22,66-67).

За висновками акту перевірки 06.03.2013 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000071501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012р. на 57 898 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 28 949 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що позивач правомірно не врахував зменшення податковим органом залишку від'ємного значення з ПДВ на підставі відповідних ППР, оскільки вони оскаржені позивачем в судовому порядку, в зв'язку з чим на час проведення перевірки зазначені грошові зобов'язання не були узгодженими.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Статтею 56 Податкового кодексу України врегульовано порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.

Згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що актом ДПІ від 03.08.2011р. № 853/36/09794409 зроблені висновки про завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ за травень 2011р. на суму 591 118 грн., актом ДПІ від 29.05.2012р. № 1233/22-00/09794409 - про завищення від'ємного значення з ПДВ за 2011р. на 118 981 грн., актом ДПІ від 20.07.2012р. № 1577/16-00/09794409 - про завищення від'ємного значення з ПДВ за 2009-2010рр на 219 995 грн., актом ДПІ від 21.12.2012р. № 2217/16-00/09794409 - про завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011р., лютий, серпень 2012р. - на 46 480 грн., всього на загальну суму 976 564 грн. (а.с.69-70).

Податкові повідомлення рішення, прийняті за результатами перевірок про зменшення від'ємного значення з ПДВ на відповідні суми оскаржені позивачем в судовому порядку та на час розгляду даної справи судові рішення, прийняті за наслідками такого оскаржені, а саме постанови Миколаївського адміністративного окружного суду по адміністративним справам №№ 2а-7599/11/1470, 2а-3253/12/1470, 2а-4468/12/1470, 814/241/13-а, не набрали законної сили.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту листопада 2012р.(3 209 411 грн.) залишку від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів (976 564 грн.) без врахування його зменшення податковим органом.

Доводи апелянта про те, що зменшення від'ємного значення з ПДВ не є грошовим зобов'язанням ПДВ в розумінні ст.14 ПК України, тому на ППР, якими зменшено від'ємне значення, не розповсюджується правила, встановлені п.56.18 с.56 ПК України, є хибними та не спростовують висновків суду.

Так, згідно з п.58.1. ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як зазначалось раніше, ст.56 ПК України встановлює право платника податку на оскарження в судовому порядку будь-яких рішень, прийнятих контролюючим органом.

Відповідно до п.4.4 розділу IV Порядок обліку в органах державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.11.2012р. № 1236, зареєстрованого Мінюсті України 20.12.2012р. за № 2135/22447, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Наведений пункт Порядку № 1236 фактично розширює перелік податкових зобов'язань на підставі прийнятих податкових повідомлень рішень, які вважаються неузгодженими під час їх оскарження в судовому порядку, зокрема визначених ППР у разі зменшення від'ємного значення або суми бюджетного відшкодування.

Порядок № 1236 розроблений відповідно до Податкового кодексу України та містить неоднозначне трактування переліку зобов'язань, які не є узгодженими в зв'язку із оскарженням в судовому порядку ППР, якими визначені ці податкові зобов'язання.

Відповідно до п.56.21 статті 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що у разі оскарження ППР в судовому порядку податкове зобов'язання, в т.ч. зобов'язання щодо зменшення від'ємного значення з ПДВ, вважається неузгодженим до набранням судового рішення законної сили.

Відповідач не заперечує проти того, що на час проведення перевірки по даній справі позивачем оскаржена до суду правомірність та законність ППР, якими зменшено від'ємне значення з ПДВ попередніх податкових періодів, та судові рішення не набрали законної сили.

Відтак, позивач не був зобов'язаним враховувати рішення податкового органу, яке оспорено в судовому порядку, у податковій звітності з ПДВ за листопад 2012р.

Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: А.Г.Федусик

Суддя: К.В.Кравченко