Постанова № 39399987, 24.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.06.2014 справа №905/2404/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Марченко О.А., Радіонова О.О.при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В.за участю представників сторін: від позивача: Аршевський М.О. - за довіреністю; Балтуцька О.М. - за довіреністю;від відповідача:Лисенко В.О. - за довіреністю;розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", м.Донецькна рішення господарського суду Донецької області від12.05.2014р. (повний текст підписано 13.05.2014р.)у справі№905/2404/14 (суддя Уханьова О.О.)за позовомПублічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ», м.Київдо Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", м.Донецькпророзірвання договору №13 08/RК про встановлення кореспондентських відносин від 13.08.09р. та стягнення 2 929 118,99 доларів США

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", м.Донецьк про розірвання договору №13 08/RК про встановлення кореспондентських відносин від 13.08.2009р. та стягнення 2929118,99 доларів США.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.04.2014р. було забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" в межах грошової суми в розмірі 2929118,99 доларів США або еквівалентної суми в національній валюті України, які знаходяться на рахунках ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК".

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2014р. року у справі № 905/2404/14 позовні вимоги задоволені частково:

- розірвано договір №1308/RK від 13.08.2009р. про встановлення кореспондентських відносин, укладений ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК";

- припинено провадження у справі в частині стягнення з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" грошових коштів в сумі 1500010,00 доларів США;

- стягнуто з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" (83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд.33-а, ЄДРПОУ 19358767) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд.4, ЄДРПОУ 35574578) заборгованість в сумі 1413714,17 доларів США, штраф в сумі 5244,66 доларів США, що еквівалентно 58861,87грн. за курсом гривні до іноземної валюти станом на 04.04.2014р., судовий збір в сумі 74052,97грн;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду вмотивовано неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором, яке полягає у невиконанні платіжного доручення на загальну суму 2913724,17 доларів США, що зумовлює розірвання договору та правомірне нарахуванням стягуваного штрафу за порушення Відповідачем строків виконання платіжного доручення, а також - повернення розміщених на рахунку коштів Позивача, що частково відбулося в перебігу розгляду справи. В свою чергу, вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відхилені через безпідставність. При цьому, застосоване місцевим судом забезпечення позову не було скасоване за відповідним клопотанням Відповідача.

Публічне акціонерне товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", м.Донецьк, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2014р. року у справі № 905/2404/14, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, вказуючи на наявність обставин непереборної сили, що звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання та достатність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2014р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Марченко О.А., Радіонова О.О.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 23.06.2014р. з'явився, підтримав апеляційну скаргу у повному обсягу.

Представники Позивача у судовому засіданні 23.06.2014р. з'явилися, проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у наданому відзиві (а.с.а.с.35-37 т.2)

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 13.08.2009р. між Відповідачем (Банк) та Публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЮЗ" (Кореспондент) укладений договір №1308/RK (спірний договір, а.с.а.с.16-21 т.1) про встановлення кореспондентських відносин, відповідно до п.1.1 якого для проведення оперативних розрахунків між клієнтами сторін, здійснення міжбанківських розрахунків та інших операцій, що дозволяються чинним законодавством України, Банк відкриває Кореспонденту мультивалютний кореспондентський рахунок типу ЛОРО банка-резидента в іноземній валюті, та здійснює розрахункове обслуговування кореспондента у валютах, які заявлені кореспондентом (вільно конвертованих - ВКВ, обмежено конвертованих ОКВ) у відповідності з чинними нормативними актами Національного банку України, діючими банківськими стандартами, а також цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору Банком Кореспонденту були відкриті кореспондентські рахунки №16001019236001 в доларах США та №16001019236001 в євро, що також підтверджується відомостями Головного Управлення НБУ (а.с.22 т.1) та електронним повідомленням (а.с.23 т.1)

Згідно із п.3.1 договору сторони приймають в якості основного каналу зв'язку, через який буде здійснюватись обмін повідомленнями стосовно операцій за рахунком: SWIFT, Телекс, електронну пошту НБУ.

Відповідно до п.3.4 договору датою початку здійснення видаткових операцій за кореспондентським рахунком є дата, зазначена банком у реквізиті «кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку.

Як встановлено п.3.6. договору Кореспондент вільно розпоряджається коштами на кореспондентському рахунку, які можуть бути ним використані для здійснення розрахунків, придбання цінних паперів, сплати інших фінансових зобов'язань Кореспондента, що не суперечать чинному законодавству України, а також для надання Кореспондентом міжбанківського кредиту Банку, про що укладається окрема угода.

Витрачання коштів з кореспондентського рахунку здійснюється за розпорядженням уповноважених Кореспондентом осіб в межах залишку коштів на рахунку на підставі платіжних доручень, оформлених згідно з правилами і стандартами SWIFT, чинними на дату здійснення платежу, та у відповідності із чинним законодавством України (п.3.7.) При цьому, за змістом п.3.8. договору прийняття і виконання платіжних доручень Кореспондентом в доларах США здійснюється Банком на таких умовах: прийняті платіжні доручення до 16:00 виконуються цією датою, а прийняті після 16:00 - не пізніше наступного банківського дня.

Положення п.3.9. договору встановлюють вимоги до оформлення Кореспондентом платіжних доручень, а п. 3.12. передбачає обов'язок Кореспондента за виконання операцій за кореспондентським рахунком сплачувати Банку комісійну винагороду, для забезпечення оплати якої сторони узгодили здійснення Банком самостійно договірного списання відповідної суми.

За умовами п.4.1 договору банк бере на себе обов'язки своєчасно, у відповідності з чинними банківськими правилами та умовами цього договору здійснювати операції за рахунком кореспондента; у разі неможливості виконання доручень кореспондента банк без затримки, не пізніше наступного банківського дня за днем надходження доручення, повідомляє про це кореспондента з зазначенням причини невиконання платежу, до яких належать: перевищення суми доручення залишку коштів на рахунку; зазначення неповних, неточних інструкцій або реквізитів у платіжних документах; настання будь-яких обставин нездоланної сили.

Відповідно до п.5.3 Договору за порушення строків проведення операцій, що наведені в пунктах 3.5 та 3.8 цієї угоди, банк сплачує кореспонденту штраф у розмірі: по операціях у ВКВ - 0,01% від суми невиконаного (неналежно виконаного) платежу за кожний календарний день після відповідного строку, але не більше 10 відсотків від суми рекламаційного платежу.

Як встановив місцевий суд Позивач 17.03.2014р. звернувся до Відповідача з платіжним дорученням №140317/1132 від 17.03.2014р. на суму 2913719,17 доларів США (а.с.а.с.26, 27 т.1) з метою перерахування зазначеної суми з рахунку №16001019236001 в доларах США на рахунок №16005012150132 в доларах США, відкритий Позивачем в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" згідно умов договору №019-1/208 від 01.06.2010р. (а.с.а.с.33-43 т.1). Втім, вищезазначене платіжне доручення в порушення умов Договору виконано не було, попри наявність належної суми на рахунку Кореспондента (а.с.а.с.28, 29 т.1).

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, подавши одночасно заяву про вжиття забезпечувальних заходів №65/655 від 04.04.2014р. шляхом накладання арешту на стягувану суму грошових коштів, розміщених на рахунках Відповідача (а.с.а.с.77-81 т.1), яка була задоволена ухвалою суду від 09.04.2014р. (а.с.а.с.74-76 т.1). За результатами апеляційного перегляду означена ухвала залишена без змін згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2014р. (а.с.а.с.1-3 т.2).

В перебігу розгляду справи Відповідач здійснив часткове перерахування стягуваної суми Позивачеві грошових коштів в загальній сумі 1500010,00 доларів США, що підтверджується представленими: SWIFT-повідомленнями від 24.04.2014р. на суму 1000000,00 доларів США (а.с.а.с.186, 187 т.1), випискою з особового рахунку від 28.04.2014р. на суму 150000,00 доларів США (а.с.197 т.1), SWIFT-повідомленнями від 05.05.2014р. (а.с.а.с.231, 232 т.1), з яких також вбачається списання з рахунку Позивача було списано 10 доларів США комісії за проведення зазначених операцій (а.с.а.с. 230-237 т.1), з огляду на що неповернутий залишок на момент прийняття рішення становив 1413714,17 доларів США

Заявою від 14.04.2014р. (а.с.а.с. 117-120 т.1) Відповідач просив місцевий господарський суд скасувати заходи забезпечення позов. Як вже зазначалося вище, господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги частково, відмовивши у задоволені заяви про скасування забезпечувальних заходів.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір від 13.08.2009р. №1308/RK є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог цілком правомірно здійснена місцевим судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини в сфері банківської діяльності (Глава 72 Цивільного кодексу України та Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України") щодо правовідносин за договором банківського рахунку.

Згідно ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п.8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня, що узгоджується із умовами, визначеними п. 3.8. спірного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з платіжним дорученням №140317/1132 від 17.03.2014р. на суму 2913719,17 доларів США з метою перерахування зазначеної суми з рахунку №16001019236001 в доларах США на рахунок №16005012150132 в доларах США, відкритий позивачем в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк".

Разом з цим, вищезазначене платіжне доручення в порушення умов Договору виконано не було, що свідчить про порушення Відповідачем у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України прийнятого на себе зобов'язання, передбаченого ст. 1066 Цивільного кодексу України та п.4.1.1 договору, адже належним доказів настання передбачених цим пунктом обставин, що правомірно унеможливлюють виконання доручення і своєчасного про них повідомлення всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем до справи не надано. Посилання Скаржника з цього приводу на незаконність арештів, накладених місцевими судами, колегією суддів відхиляються, адже Відповідачем не тільки не доведено незаконності відповідних судових актів з обґрунтуванням їх впливу на можливість виконання платіжного доручення Позивача, але самі по собі вжиті забезпечувальні заходи не можуть вважатися надзвичайними і невідворотними обставинам у розумінні ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та не передбачають обтяження коштів Позивача.

За приписами ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, за змістом ч.1 ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про наявність належних і достатніх підстав для розірвання спірного договору. В свою чергу, обумовленим ч.3 ст.1075 Цивільного кодексу України наслідком розірвання спірного договору є виникнення у Банку обов'язку з повернення залишку коштів, що відбулося в перебігу розгляду справи в частині суми

1500010,00 доларів США, провадження за вимогами про стягнення яких місцевим судом цілком правомірно було припинено згідно із п.1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тоді як стягнення решти в розмірі 1413714,17 доларів США також відповідає фактичним обставинам та наведеним вище нормам права.

Одним із допущених Відповідачем наслідків порушення зобов'язань за спірним договором згідно положень ст.611 Цивільного кодексу України є необхідність стягнення штрафу, передбаченого п.5.3 договору за порушення строків проведення операцій.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія суддів, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу погоджується з висновками господарського суду про задоволення вимог в частині стягнення неустойки у сумі 5244,66 доларів США, адже за відсутністю належних доказів існування обставин непереборної сили, вина Відповідача у порушені зобов'язання презюмується за змістом положень ст.614 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, Позивач просив стягнути з Відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 9858,75 доларів США, розраховуючи їх розмір з посипання на п.6. ст. 232 Господарського кодексу України, положення якої регламентує порядок нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на встановлений статтею 61 Конституції України принцип неможливості притягнення до подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, зумовлює відмову у задоволенні означених вимог, а відсутність за умовами спірного договору грошових зобов'язань зі сплати Відповідачем коштів на користь Позивачеві (стягнуті суми належать Позивачу і їх повернення в межах цієї справи не є оплатою) унеможливлює і застосування положень ст.625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, судом не встановлено передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення по суті заявлених і розглянутих позовних вимог.

Втім, беручи до уваги межі апеляційного перегляду і повноваження апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що результати вирішення місцевим судом заяви про скасування забезпечувальних заходів в порядку ст.68 Господарського процесуального кодексу України, відображені в оскаржуваному рішенні, не відповідають змісту означеної норми в контексті фактичних обставин справи.

Дійсно, запроваджені ухвалою від 09.04.2014р. забезпечувальні заходи у вигляді накладання арешту на грошові кошти в межах заявленої суми позовних вимог в розмірі 2929118,99 доларів США або еквівалентної суми в національній валюті України, які знаходяться на рахунках ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", за змістом ст.66 Господарського процесуального кодексу України мали на меті забезпечити ймовірність виконання судового рішення про стягнення таких коштів.

Таким чином, розмір обтяжених арештом коштів визначається саме розміром коштів, що підлягають стягненню, забезпечуючи цим відповідність між позовними вимогами та їх забезпечення (адекватність заходів) та збалансованості інтересів сторін.

Наразі, внаслідок часткового задоволення Відповідачем відповідної позовних вимоги щодо стягнення коштів, залишок несплаченої на дату прийняття рішення суми становив лише 1413714,17 доларів США, з огляду на що подальше збереження забезпечувального обтяження в межах первісно визначеної суми в розмірі 2929118,99 доларів США не тільки втратило актуальність, але й опосередковує безпідставне з точки зору мети забезпечення за ст.66 Господарського процесуального кодексу України втручання у господарську діяльність Відповідача та порушення принципу адекватності забезпечення.

Враховуючи наведене, заява Скаржника про скасування заходів забезпечення позову підлягає за результатами апеляційного перегляду справи, підлягає частковому задоволенню в частині повернених Відповідачем грошових коштів в розмірі 1500010,00 доларів США та тих позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, що зумовлює необхідність відповідного доповнення резолютивної частини рішення, але не впливає на результат розгляду скарги, вимоги якої стосуються виключно предмету позову.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", м. Донецьк задоволенню не підлягає, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок останнього витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 68, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", м.Донецьк на рішення Господарського суду Донецької області від 12.05.2014р. року у справі № 905/2404/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 12.05.2014р. у справі № 905/2404/14 залишити без змін.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2014р. у справі № 905/2404/14, відносно частини грошових коштів Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" (83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд.33-а, ідентифікаційний код 19358767), що перевищують суму в розмірі 1 418 958,83 доларів США або еквівалентної цієї суми в національній валюті України станом на 09.04.2014р., стягнутих за рішенням суду від 12.05.2014р. в межах цієї справи.

4. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

О.О. Радіонова

Надруковано 5 прим.:1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3. У справу;4. ДАГС; 5. ГСДО