Постанова № 39399892, 24.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.06.2014 справа №908/598/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Марченко О.А., Радіонова О.О.при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В.за участю представників сторін: від прокурора: Русланова Г.М. - за посвідченням;від позивача: Томашова С.В. - за довіреністю;від відповідача: від третьої особи:не з'явився; не з'явився;розглянувши апеляційну скаргуЗаступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Аграрного фонду, м. Київна рішення господарського суду Запорізької областівід05.05.2014р. (повний текст підписано 08.05.2014р.)у справі№ 908/598/13-г (суддя Носівець В.В.)за позовомЗаступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київдо Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім", м. Гуляйполе, Запорізька областьза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Брокерської контори № 200 товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні технології ЕТП", м. Київпростягнення 631697,37 грн.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім", м. Гуляйполе Запорізької області про стягнення штрафу в розмірі 612565,2грн., пеню в розмірі 18376,96грн. та 3% річних в сумі 755,22грн., а всього - 631697,37 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2013р. у справі № 908/598/13 було відмовлено в задоволені позовних вимог заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду про стягнення з ПАТ "Аграрний дім" 631697,37 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано частково та позов задоволено в частині стягнення з Відповідача на користь Аграрного фонду стягнуто 755,22 грн. 3% річних; в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 р. у справі 908/598/13-г - залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2014р. рішення Господарського суду Запорізької області від 29.04.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. у справі №908/598/13-г скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

За результатами нового розгляду Господарським судом Запорізької області було прийнято рішення від 05.05.2014р., яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім", м. Гуляйполе, Запорізька область про стягнення 631697,37 грн.

Рішення місцевого суду вмотивовано висновком про розірвання форвардного біржового контракту №707ф від 24.05.2012р. внаслідок письмового повідомлення Відповідача про відмову від виконання зобов'язань за контрактом через прострочення Позивачем перерахування авансового платежу, що зумовлює відсутність порушення зобов'язань з боку Відповідача та підстав для стягнення заявлених коштів.

Заступник прокурора Запорізької області, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ,, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2014р. у справі №908/598/13-г, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції Прокурор вказує: на неврахування судом того, що можливість відмови від виконання зобов'язання кредитором у відповідності до ч.3. ст. 538 Цивільного кодексу України лише до моменту виконання зобов'язання боржником, а Відповідач відмовився від виконання зобов'язання вже після перерахування Позивачем авансового платежу, що унеможливлює правомірне розірвання контракту; безпідставність обґрунтування відмови Відповідача від контракту приписами ст.ст.693 та 706 Цивільного кодексу України, які не підлягають застосування у розглядуваному випадку.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2014р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2014р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 23.06.2014р. о 13:30 годин.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 23.06.2014р. з'явився, підтримав апеляційну скаргу.

Представник Позивача у судовому засіданні 23.06.2014р. з'явився, підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у наданих 23.06.2014р. письмових поясненнях.

Представник Відповідача у судовому засіданні 23.06.2014р. не з'явився, однак через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, яким проти скарги заперечив, з огляду на що його неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Представник Третьої особи у судовому засіданні 23.06.2014р. без пояснення причин та попри належне повідомлення про судовий розгляд не з'явився, що, за висновком судової колегії не перешкоджає розгляду скарги по суті з урахуванням достатності наявних матеріалів.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 24.05.2012р. між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Продавець) було укладено форвардний біржовий контракт № 707Ф (контракт - а.с.а.с.12-15 т.1), за умовами якого Продавець зобов'язався в порядку та на умовах даного Контракту передати Покупцю у власність товар: пшеницю м'яку 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010, у кількості 1701,570 тонн, за ціною 1800 грн. 00 коп. за тонну в термін до 01 листопада 2012 року, на базисі поставки ЕХW ТОВ "Гуляйпільський елеватор" (п.п. 1.1-1.5 контракту), а Покупець зобов'язався впродовж 3 робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Продавця в розмірі 50% від суми контракту (п. 5.1 контракту).

В свою чергу, вартість всього товару за Контрактом згідно п.1.6. становить 3062826грн. разом із ПДВ.

Пунктом 2.1 контракту сторонами узгоджений термін поставки товару - до 01 листопада 2012р. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту (п. 2.2 контракту).

Пунктом 6.5 контракту передбачено, що сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати своїх зобов'язань, повинна письмово повідомити про це другу сторону не пізніше ніж за два тижні до терміну поставки товару. В свою чергу, якщо зустрічне зобов'язання здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною своїх зобов'язань, друга сторона повинна виконати свої зобов'язання за цим контрактом (п.6.6.).

Відповідно до п. 6.7 контракту, у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі.

Положеннями п. 7.2. контракту встановлена відповідальність Продавця за невиконання умов щодо обсягів поставки у вигляді сплати штрафу у розмірі 20% вартості недопоставленого товару. Натомість, Покупець за порушення строків оплати, встановлених п.п.5.1. та 5.3. контракту, має сплатити пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від простроченого платежу.

Крім того, у разі виконання Покупцем п. 5.1. контракту та невиконання Продавцем умов п.2.1., з Продавця за змістом п. 7.2. стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% указаної вартості.

Положення п. 10.1. контракту встановлюють заборону на його одностороннє розірвання за винятком випадків, обумовлених законодавством та самим контрактом.

20.07.2012р. Позивач платіжним дорученням №1148 від 02.07.2012р. перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача авансовий платіж у розмірі 1531413,00 грн. з призначенням платежу: "КП КВК 2801560 КККБ 4112, попередня оплата за пшеницю по форвардному біржовому контракту № 707Ф від 24.05.2012р. ( а.с. 16 т.1).

Після отримання авансового платежу, Відповідач направив на адресу Позивача повідомлення вих. № 287 від 24.07.2012р. (а.с.46 т.1) про відмову від виконання зобов'язань за форвардним біржовим контрактом на закупівлю Аграрним фондом зерна № 707 Ф від 24.05.2012р., у зв'язку з таким несвоєчасним перерахування Позивачем попередньої оплати та втратою за цих обставин інтересу до укладеного контракту, посилаючись на положення п.6.7. контракту та ст.ст.538, 612, 693 та 706 Цивільного кодексу України.

07.11.2012р. Відповідач, не здійснивши постачання товару, повернув Позивачу авансовий платіж у розмірі 1531413,00 грн. про що свідчить банківська виписка по особовому рахунку Публічного акціонерного товариства «Аграрний Дім» (а.с. 61 т.1).

За таких обставин Прокурор звернувся в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім", м. Гуляйполе Запорізької області про стягнення штрафу в розмірі 612565,2грн., пеню в розмірі 18376,96грн. та 3% річних в сумі 755,22грн.,

Як вже зазначалося вище, Господарський суд Запорізької області за результатами нового розгляду цієї справи, запровадженого постановою Вищого господарського суду України від 21.01ё.2014р., відмовив в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин та вказівок Вищого господарського суду України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами форвардний біржовий контракт від 24.05.2012р. № 707Ф є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продажу.

В силу приписів ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ч.1 ст.712 та ст.655 Цивільного кодексу України внаслідок укладання контракту Позивач набув статусу боржника у грошовому зобов'язанні зі здійснення платежів на користь Продавця, за яким останній, відповідно, є кредитором, а Продавець є боржником Покупця у зобов'язанні зі здійснення поставки товару, які (зобов'язання) є зустрічними у розумінні ч.1 ст.538 Цивільного кодексу України, однак мають виконуватися не одночасно, за встановленою контрактом послідовністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач повинен був перерахувати авансовий платіж, передбачений п.5.1. Контракту до 30.05.2012р., проте відповідно до платіжного доручення № 1148 від 02.07.2012 р. авансовий платіж в розмірі 1531413,00 грн. було перераховано лише 20.07.2012р. (відмітка банку), тобто із простроченням, що є одним із видів порушення зобов'язання поряд із його повним невиконанням у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Означений авансовий платіж є попередньою оплатою за визначенням ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, невиконання обов'язку щодо якої з боку покупця зумовлює застосування положень ст.538 цього Кодексу, частини 2, 3 і 4 якої певною мірою відтворені у п.п.6.5.-6.7. контракту та були застосовані місцевим судом при обґрунтування оскаржуваного рішення.

Втім, застосування ст.538 Цивільного кодексу України згідно ч.1 ст.693 цього Кодексу можливо виключно у разі невиконання зобов'язання з попередньої оплати, на чому справедливо наголошує Заявник скарги. Наразі, за встановленими обставинами, невиконання зобов'язання з боку Позивача в цій частині мало місце лише в проміжок часу з 30.05.2012р. і до 20.07.2012р., впродовж якого Продавець був цілком управнений за змістом ч.3 ст.538 та п. 6.7.контракту відмовитися від контракту і така б відмова як односторонній правочин у розумінні ст.202 Цивільного кодексу України згідно ч.3 ст.615, ч.3 ст.653 цього Кодексу дійсно мала б наслідком припинення зобов'язань за контрактом.

Однак, відмова Відповідача, опосередкована листом №287 від 24.07.2012р., була вчинена вже після отримання авансового платежу (це вбачається і зі змісту такого листа), коли мало місце порушення грошового зобов'язання вже у вигляді неналежного виконання (із простроченням), а не повного невиконання, про яке йдеться в ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, ані положення діючого законодавства, ані умови контракту не передбачають права Продавця відмовитися в односторонньому порядку від виконання своїх зобов'язань, розірвавши таким чином контракт, з підстав виконання зобов'язання Покупця з авансового платежу із простроченням, що не було враховано місцевим судом при визначенні згідно вказівок касаційної інстанції правових наслідків надсилання листа №287 від 24.07.2012р.

Колегія суддів звертає також увагу на безпідставному застосуванні місцевим судом у даному випадку положень ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, адже за змістом відповідної норми через втрату інтересу внаслідок прострочення боржника кредитом мав відмитися від прийняття простроченого виконання, що у даному випадку не відбулося, адже про втрату інтересу Продавець повідомив після прийняття виконання (зарахування платежу на його рахунок, кошти з якого були повернуті лише 07.11.2012р.). Як справедливо вказує Прокурор, прострочення оплати у такому випадку може бути лише підставою для застосування до Позивача заходів відповідальності, визначених п. 7.4. контракту, чого Продавцем здійснено не було.

Внаслідок неправильного застосування місцевим судом ст.610, ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, до розглядуваних фактичних обставин були безпідставно застосовані положення п.6.7. контракту та ч.3 ст.538, ч.3 ст.612, ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, правові підстави для застосування яких відсутні, що зумовлює і необґрунтованість висновку місцевого суду про припинення контракту внаслідок правомірного його одностороннього розірвання Продавцем.

В свою чергу, наявність не припинених зобов'язань Продавця з поставки товару та їх повне невиконання у визначений п.2.1. строк зумовлює правомірне у світлі нарахування і стягнення штрафу у світі положень ст.230, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, визначеного п.7.2. контракту. Дійсно, ч.2 ст.221 цього Кодексу, яка безпідставно не була застосовна місцевим судом, визначає, що після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.

Згідно ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Колегія суддів, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу зазначає, що він здійснений Заявником позову у відповідності до умов контракту, приписів діючого законодавства та арифметично вірно, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 612565,20грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, що тягне за собою скасування в цій частині рішення місцевого суду.

Разом з цим, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду щодо відхилення позовних вимог позовних вимог про стягнення пені в розмірі 18376,96 грн. та 3% річних в сумі 755,22 грн. з огляду на наступне.

Дійсно, як випливає зі змісту п.7.5. контракту можливість застосування стягуваної пені передбачає наявність сукупності двох умов: виконання Покупцем п.5.1. та не невиконання Продавцем п. 2.1. Втім, як було встановлено судом, в розглядуваному випадку наявна лише одна умова - порушення з боку Продавця, тоді як допущене Покупцем виконання із простроченням обов'язків за п. 5.1. не може вважатися належним у розумінні ст.526 Цивільного кодексу України, а отже, за висновком судової колегії, позбавляє останнього права на стягнення з Відповідача пені.

В свою чергу, за умовами контракту Відповідач не має перед Позивачем грошових зобов'язань, прострочення яких було б підставою для стягнення згідно із зазначеної Прокурором ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 755,22грн.

Відсутність грошового зобов'язання унеможливлює його порушення, а отже, згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України і застосування судового захисту.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 18376,96 грн. та 3% річних в сумі 755,22 грн., але з підстав, викладених у постанові суду.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що переглядуване рішення місцевого суду згідно приписів ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України підлягає частковому скасуванню в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 612565,20 грн., з прийняттям нового рішення про задоволення позову в означеній частині з підстав, викладених в мотивувальній частині цієї постанови, зважаючи на що апеляційна скарга Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ підлягає частковому задоволенню, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком новий розподіл судових витрат за позовом та розподіл судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарги відповідно до результатів апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 83, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2014р. у справі №908/598/13-г задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2014р. у справі №908/598/13-г скасувати частково - в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 612565,20грн. та прийняти нове рішення в цій частині, у зв'язку із цим викласти його резолютивну частину в такій редакції:

« 1. Позовні вимоги Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім", м. Гуляйполе, Запорізька область про стягнення штрафу в розмірі 612565,2грн., пеню в розмірі 18376,96грн. та 3% річних в сумі 755,22грн., а всього - 631697,37 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім" (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. 9 Січня, 125, ідентифікаційний код 03749336) на користь Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка,1, ідентифікаційний код 33642855) штраф в розмірі 612565,20грн.

3. У задоволені решти вимог відмовити.»

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний дім" (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. 9 Січня, 125, ЄДРПОУ 03749336) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в сумі 12633,95грн., судовий збір за подання апеляційних скарг в сумі 12633,95 грн., судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 6316,98 грн.

4. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази на примусове виконання цієї постанови згідно вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

5. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

О.О. Радіонова

Надруковано 7 прим.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3. Третій особі; 4. Прокурору, 5. У справу; 6. ДАГС; 7. ГСЗО