Постанова № 39399842, 23.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа № Б-39/41-08

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О. , суддя Плахов О.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

апелянта - Ковтун В.С. на підставі довіреності від 17.06.2014р. №5520/3307,

арбітражний керуючий - Татіщев О.Є. на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 27.05.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (вх.№1393Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.04.2014р. у справі №Б-39/41-08

за заявою Державного підприємства "Центральне конструкторсько-технологічне бюро", м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 28.11.2013р. у справі №Б-39/41-08 припинено процедуру санації боржника, визнано Державне підприємство "Центральне конструкторсько-технологічне бюро" (код 14312677) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2014р. у справі №Б-39/41-08 (з урахуванням ухвали від 13.05.2014р. про виправлення описки) відхилено вимоги Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі у розмірі 16 123,21грн. по відшкодуванню наукових пенсій за грудень 2013р. та січень 2014р., а також в сумі 14 214,54грн. відшкодування на виплату і доставку пенсій за лютий та березень 2014р.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 24.04.2014р., Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.04.2014р. у справі №Б-39/41-08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяви УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що чинним законодавством України не передбачено припинення нарахування заборгованості фінансування наукових пенсій в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура. Як зазначає апелянт, заборгованість виникла внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р. у справі №Б-39/41-08 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.06.2014р.

Згідно витягу з реєстру апеляційних скарг (справ), які пройшли автоматичний розподіл від 13.06.2014р., автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду під час повторного авторозподілу апеляційну скаргу (справу) №Б-39/41-08 призначено для розгляду судді-доповідачу Здоровко Л.М.

Розпорядженням секретаря судової палати №2 від 16.06.2014р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О., суддя Плахов О.В.

16.06.2014р. арбітражний керуючий Татіщев О.Є. подав до Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4689), просить залишити апеляційну скаргу УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області у справі №Б-39/41-08 від 24.04.2014р. без змін.

До початку судового засідання 17.06.2014р. УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова подало до Харківського апеляційного господарського суду клопотання (вх.№4707) про перенесення розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 17.06.2014р. представник апелянта просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату, арбітражний керуючий вирішення питання стосовно клопотання покладає на розсуд суду. Апелянт підтримав апеляційну скаргу, просить задовольнити її у повному обсязі, арбітражний керуючий просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також, що явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги та іншу дату та вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи №Б-39/41-08, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

27.03.2014р. УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова звернулось до місцевого господарського суду з заявою про включення грошових вимог у розмірі 16 123, 21грн. до реєстру вимог кредиторів, що складаються із заборгованості боржника перед УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова по відшкодуванню наукових пенсій за грудень 2013 року в розмірі 9 373, 96грн. та січень 2014 року в розмірі 6 749, 25грн.

09 квітня 2014р. УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова звернулось до місцевого господарського суду з заявою про включення грошових вимог у розмірі 6 769, 68грн. до реєстру вимог кредиторів, що складаються із заборгованості боржника перед УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова по відшкодуванню витрат на виплату та доставку наукових пенсій за березень 2014 року.

24 квітня 2014р. УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова звернулось до місцевого господарського суду з заявою про включення грошових вимог у розмірі 7 444, 86грн. до реєстру вимог кредиторів, що складаються із заборгованості боржника перед УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова по відшкодуванню витрат на виплату та доставку наукових пенсій за лютий 2014 року.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011р. №4212-VI було внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.12.2012р. №01-06/1941/2012 про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань" зазначено, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI набирає чинності 19.01.2013 р.

У розділі Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що господарським судом у даній справі прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 28 листопада 2013 року, тобто після набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, то відповідно під час розгляду вимог кредитора до боржника, що заявлені в ліквідаційній процедурі, повинно бути застосовано положення Закону в редакції від 19.01.2013р.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до частини 8 статті 23 Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'являти такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Разом з тим, частина 1 статті 38 Закону визначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Згідно пункту 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" статтею 38 передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

У зв'язку з цим здійснюється капіталізація платежів за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Що ж до витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, то їх капіталізація чинним законодавством не передбачена. У ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Оскільки після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату та доставку наукових пенсій, витрати щодо виплати оплати праці та допомоги працівникам боржника можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Як вбачається із матеріалів справи, постанову господарського суду Харківської області, якою визнано Державне підприємство "Центральне конструкторсько-технологічне бюро" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Татіщева О.Є. прийнято 28.11.2013р.

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова просить визнати майнові вимоги по поточній заборгованості боржника по відшкодуванню наукових пенсій, витрат на виплату та доставку наукових пенсій за грудень 2013 року, січень-березень 2014р., тобто по заборгованості, що виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Харківської області від 28.11.2013р.

Стаття 45 Закону визначає склад витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії та не передбачає сплату витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів.

Отже, заявлені апелянтом майнові вимоги по поточній заборгованості боржника не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки виникли після введення ліквідаційної процедури.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 18.03.2014р. у справі №6/108-09.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 24.04.2014р. у справі №Б-39/41-08 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.04.2014р. у справі № Б-39/41-08 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.06.2014 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Плахов О.В.