Рішення № 39399768, 18.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2014 р.Справа № 916/2055/14

За позовом: Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2";

до відповідача: Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації

про стягнення 94402,55 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники сторін:

від позивача: Пятигорець В.І. - довіреність;

від відповідача: Тітієвська Д.А. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Одеське обласне комунальне підприємство "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по експлуатаційним витратам у розмірі 94401,35 грн. та орендної плати 1,20грн., а всього на загальну суму 94402,55грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2014 року було порушено провадження у справі №916/2055/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, відзив на позов не надав, проте надав усні пояснення відповідно яких проти заявлених позовних вимог не заперечував та визнав наявність заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат. Однак, відповідач зазначив що заборгованість виникла у зв'язку з тим, що ГУДКСУ в Одеській області зупинило операції з бюджетними коштами Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, в результаті чого Департамент не міг здійснювати оплати з експлуатаційних витрат та орендної плати за використання службових приміщень.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.06.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2012 року між Одеським обласним комунальним підприємством "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" та Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації було укладено договір оренди нежитлового приміщення з бюджетною організацією №104 (далі договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення на 11 поверсі, що складаються з 11 кімнат, загальною площею 277,30 кв.м., що розташовані у адміністративному будинку №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83, вартість яких згідно з незалежною оцінкою від 31.10.2011 року становить 1226775,20 грн., з метою використання під офіс.

Додатковою угодою від 01.05.2014р. сторони виклали п.1.1 договору у наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення на 11 поверсі, що складаються з 11 кімнат, загальною площею 276,80 кв.м., що розташовані у адміністративному будинку №2 Одеської обласної ради за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83, вартість яких згідно з незалежною оцінкою від 31.10.2011 року (247,40кв.м) становить 1094497,60 грн., від 06.04.2012року (29,40кв.м) становить 126596,40грн., загальна вартість - 1221094,00грн. з метою використання під офіс. З метою використання для збереження архівних документів минулих років, які не використовуються в роботі Орендаря, в строкове платне користування (оренду) в підвалі 3 кімнати, загальною площею 53,70кв.м, та вартість яких згідно з незалежною оцінкою від 02.04.2013р. становить 135702,50грн.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата становить 1 (одна)гривня на рік, яку Орендар повинен сплатити на протязі одного місяця після набрання цим договором юридичної сили. На суму орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20% згідно діючого законодавства.

Приписами п. 3.4. договору передбачено, що орендар повинен додатково до орендної плати сплачувати плату, яка нараховується за експлуатаційні та комунальні послуги. ПДВ за орендну плату та інші послуги нараховуються у розмірах та в порядку визначених законодавством України та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісячно на підставі виставлених Орендодавцем рахунків та актів наданих послуг за ставками, що діють на час сплати, не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Згідно розділу 9 договору, договір діє з 01 січня 2012р. по 31 грудня 2012р.

Додатковою угодою від 31.12.2013р. сторони продовжили термін дії договору оренди, укладеного 01.01.2012, по 31.12.2014р.

У відповідності до п.2 додаткової угоди до договору, всі інші умови договору оренди № 104 від 01.01.2012 року нежитлового приміщення з бюджетною організацією залишаються без змін, вважаються дійсними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати реєстрації договору) акта приймання-передачі майна.

Судом встановлено, що на виконання умов договору 01.01.2012р. за актом приймання-передачі майна, орендодавець передав а орендар прийняв у користування орендоване майно.

Відповідно до п. 2.2. договору, передача приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно. Орендоване майно залишається об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, області, управління яким здійснює обласна рада.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаних вимог договору позивач в період з 01.01.2014 року по 01.05.2014 року виставляв відповідачу рахунки - фактури на сплату експлуатаційних витрат на загальну суму 94401,35 грн. та орендної плати на суму 1,20грн. Надання послуг на зазначену суму підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та актом звірення взаємних розрахунків від 19.05.2014 року, складеного сторонами.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати експлуатаційних витрат та орендної плати не виконав, внаслідок чого у виникла заборгованість у сумі 94402,55грн., з позовом про стягнення якої і звернувся позивач до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" № 2269 від 10.04.1992 р.).

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5 ст. 762 та п. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір оренди нежитлового приміщення з бюджетною організацією № 104 від 01.01.2012р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, а також, приймаючи до уваги, що доказів сплати зазначеної суми відповідач в порядку ст.33 ГПК України суду не надав, суд вважає позовні вимоги Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код:33656763) на користь Одеського обласного комунального підприємства "Служба експлуатації цілісного майнового комплексу - адміністративного будинку № 2" (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 05384577) 1 (одну)грн. 20коп. - орендної плати, 94401 (дев'яносто чотири тисячі чотириста одну)грн. 35коп. - експлуатаційних витрат та 1888 (одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім)грн. 06коп. - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.06.2014р.

Суддя Погребна К.Ф.