Рішення № 39399504, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2978/14 11.06.14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТСЕРВІСГРУП"

до: приватного підприємства "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УКРЕКСПРЕСУПАКОВКА"

про: стягнення 20.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Джамгуров Р.Б. - за довіреністю від 18.03.2014, № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТСЕРВІСГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до приватного підприємства "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УКРЕКСПРЕСУПАКОВКА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 20.000,00 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором поставки від 24.07.2011 № 45, останній вартість отриманого товару оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 20.000,00 грн.

Таким чином, на підставі викладеного вище, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 24.07.2011 № 45 в сумі 20.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТСЕРВІСГРУП" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/2978/14.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач своїх повноважних представників у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 11.06.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТСЕРВІСГРУП", як постачальником, (далі - позивач) та приватним підприємством "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УКРЕКСПРЕСУПАКОВКА", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 24.07.2011 № 45 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Поставка товару здійснюється партіями, обсяг яких попередньо узгоджується сторонами (п. 1.2 Договору).

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що передача товару позивачем та його приймання відповідачем здійснюється на складі позивача.

Кожна партія товару, яка постачається за даним Договором супроводжується оригіналами наступних документів: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна (п. 4.2 Договору).

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний провести 50% передоплату на підставі виставленого позивачем рахунку за конкретну партію продукції, узгоджену в додаткових угодах до Договору, кінцевий розрахунок за отриману продукцію на момент відвантаження.

Ціна кожної партії продукції визначається сторонами додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору (п. 3.2 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 448.725,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується такими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а їх оригінали оглянуто судом в судових засіданнях: від 01.07.2011 № РН-0000025 на суму 87.574.80 грн; від 26.07.2011 № 13 на суму 89.393,10 грн; від 11.08.2011 № 21 на суму 85.802,10 грн; від 13.09.2011 № 49 на суму 86.679,90 грн; від 11.11.2011 № 101 на суму 99.275.10 грн. Наведені первинні бухгалтерські документи підписані з боку відповідача особою, яка згідно довіреностей від 01.07.2011 № 54, від 26.07.2011 № 61, від 10.08.2011 № 65, від 13.09.2011 № 70, від 11.11.2011 № 88 уповноважена на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за вказаними вище видатковими накладними (засвідчені копії вказаних довіреностей наявні в матеріалах справи, а їх оригінали оглянуто судом в судових засіданнях).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором. Відповідач, оплату вартості отриманого ним товару на користь позивача здійснив частково, а саме в сумі 428.725,00 грн, про що свідчать платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 20.000,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 20.000,00 грн, сторонами спору суду не надано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 20.000,00 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УКРЕКСПРЕСУПАКОВКА" (01011, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 8, офіс 113; ідентифікаційний код 37288629, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТСЕРВІСГРУП" (26555, Кіровоградська обл., Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, буд. 4; ідентифікаційний код 36654528, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 20.000,00 (двадцять тисяч) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 червня 2014 року

Суддя С.В. Балац