Рішення № 39399452, 23.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.2014 Справа № 905/3066/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Федоровій А.О.,

За участю представників сторін:

від позивача: Шкляр М.В. за довіреністю

від відповідача: не з'явився

за позовом: Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт М", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості в розмірі 324 977,14 грн., з яких основна сума боргу - 313 757,84 грн., 6000,07 грн. - пеня, 3 929,82грн. - інфляційні витрати, 1 289,41 грн. - 3% річних, -

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"", м. Київ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт М", м. Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 324 977,14 грн., з яких основна сума боргу - 313 757,84 грн., 6000,07 грн. - пеня, 3 929,82грн. - інфляційні витрати, 1 289,41 грн. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу №5-13-38пл-стз/541 від 17.10.2013р., у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем та виникли підстави для нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.193 Господарського кодексу, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 61, 64, 81 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 08.05.2014р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/3066/14.

Представник Позивача у судовому засіданні 10.06.2014р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.11).

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01944138 та №01946866 з відміткою про отримання.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2013р. Позивачем (Лізингодавцем) та Відповідачем (Лізингоодержувач) укладено договір прямого лізингу №5-13-38пл-стз/541, згідно п.1 якого лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю Лізингодавця та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Договір набуває чинності в день наступний за днем укладання, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», але в будь-якому випадку до виконання сторонами всіх зобов'язань за цим Договором. (п.8.1.)

Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Згідно п.4.1. договору за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають відшкодування вартості Предмета лізингу за весь термін лізингу, комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої вартості Предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший (1-й) лізинговий платіж у частині відшкодування вартості Предмету лізингу та сплати комісії за супроводження Договору сплачується протягом перших шести (6-ти) місяців з дати підписання Акта щомісячно рівними частинами, починаючи з наступного місяця після дати підписання Акта.

Черговість сплати наступних лізингових платежів (починаючи з 2-го лізингового платежу) у частині відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати комісії за супроводження Договору кратна 6 місяцям. Другий (2-й) лізинговий платіж сплачується через 12 місяців з дати підписання Акта, подальші платежі - через кожні 6 місяців.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів"(п.4.2. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами підписано Додаток №1 -"Кількість, ціна і вартість предмета лізингу" відповідно до якого предметом лізингу є зернозбиральний комбайн ДОН_ЛАН «Акрос» з двигуном «ЯМЗ» у кількості 4 одиниць на суму 4 422 090,56 грн.

У Додатку №2 -"Графік сплати лізингових платежів" сторони визначили дату та суму сплати лізингових платежів.

18 жовтня 2013р. між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки, відповідно до якого НАК "Украгролізинг " передав, а ТОВ "Яровіт М " прийняв предмет лізингу - зернозбиральний комбайн ДОН_ЛАН «Акрос» з двигуном «ЯМЗ» у кількості 4 одиниць на суму 4 422 090,56 грн.

Посилаючись на несплату Відповідачем лізингових платежів за договором фінансового лізингу №5-13-38пл-стз/541 від 17.10.2013р. в повному обсязі, Позивач просить стягнути суму заборгованості в сумі 324 977,14 грн., з яких основна сума боргу - 313 757,84 грн., 6000,07 грн. - пеня, 3 929,82грн. - інфляційні витрати, 1 289,41 грн. - 3% річних.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені та 3% річних.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від сплати лізингового платежу відповідно до п.4.1 Договору 1 числа кожного шостого місяця після підписання акту приймання передачі (18.10.2013р.).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором прямого лізингу №5-13-38пл-стз/541 від 17.10.2013р. належним чином не виконав, а саме за період з 18.01.2014 по 18.04.2014р. у встановлений строк не сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких доказів у підтвердження відсутності заборгованості Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу до матеріалів справи не надано.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 313 757,84 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимог Позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 56,63грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Враховуючи висновок суду про задоволення вимог Позивача про стягнення боргу зі сплати лізингових платежів в повному обсязі, перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за період з 19.01.2014р.-23.04.2014р. та інфляційної індексації за період з лютого 2014 по березень 2014р., суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 1 289,41 грн. та інфляційної індексації в сумі 3 929,82 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 000,07 грн. на підставі умов п.7.1 договору, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати лізингових платежів сформульована безпосередньо у п. 7.1 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Враховуючи висновок суду щодо наявності заборгованості Відповідача в сумі 313 757,84грн., суд, перевіривши розрахунок пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", дійшов висновку, що він є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 6 000,07 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"", м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт М", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 324 977,14 грн., з яких основна сума боргу - 313 757,84 грн., 6000,07 грн. - пеня, 3 929,82грн. - інфляційні витрати, 1 289,41 грн. - 3% річних задовольнити повістю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт М", м. Маріуполь Донецької області (87524, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Блажевича, 69, кв. 28 ЄДРПОУ 3730324) на користь Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», м. Київ (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, ЄДРПОУ 30401456) заборгованість в сумі 324 977,14 грн., з яких основна сума боргу - 313 757,84 грн., 6000,07 грн. - пеня, 3 929,82грн. - інфляційні витрати, 1 289,41 грн. - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт М", м. Маріуполь Донецької області (87524, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Блажевича, 69, кв. 28 ЄДРПОУ 3730324) на користь Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», м. Київ (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, ЄДРПОУ 30401456) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 499,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2014р.