ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/7419/14 23.06.14За позовом Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України"
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 124737,28 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Комлик Д.С.- пред. за довір.
від відповідача: Печерний С.Л. - пред. за дов.
СУТЬ СПОРУ:
Державне підприємство "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України" звернулось з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 124737,28 грн. основного боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на підставі договору про закупівлю послуг № 181/2011/110606809 від 23.06.2011р. було надано послуги, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 124737,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.14р. порушено провадження у справі №910/7419/14 та призначено справу до розгляду на 19.05.14р.
Представники сторін у судове засідання 19.05.14р. з'явилися.
Від представника позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 104737,28 грн.
Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, господарський суд прийняв її до розгляду. Таким чином, справа № 910/7419/14 розглядається з новою ціною позову - 104737,28 грн.
У судовому засіданні 19.05.14р. оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 23.06.14р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24737,28 грн.
Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, господарський суд прийняв її до розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, справа № 910/7419/14 розглядається з новою ціною позову - 24737,28 грн.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що на момент виконання зобов'язань за договором реальне фінансування видатків на 2013 рік з незалежних від відповідача причин було неповним та недостатнім. Зобов'язання відповідача в частині сплати коштів за договором були виконані частково, внаслідок незалежних від нього причин, що полягали у недостатності грошових коштів для виконання витратної частини фінансового плану ПАТ «Укртрансгаз» на 2012-2013 р.р., в тому числі, грошових зобов'язань за договором. Відповідачем протягом травня 2014 року була здійснена частково оплата по договору на користь позивача на суму 100000,00 грн. Викладені обставини свідчать про те, що зобов'язання відповідача щодо оплати позивачу вартості отриманих послуг по договору в частині сплати 100000,00 грн. є припиненими згідно ст. 599 ЦК України.
В судовому засіданні 23.06.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23 червня 2011 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (замовник), з 27.12.2012р. на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 360-р «Про реорганізацію діючих компаній НАК «Нафтогаз України», наказу Міненерговугілля від 18.07.2012 № 530 «Про реорганізацію ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» та є правонаступником ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», та Державним підприємством "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України" (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг № 181/2011/110606809 (далі - Договір).
Як вбачається з п. 1.1 укладеного сторонами договору, виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги в галузі архітектури (послуги з ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки Криворізького ЛВУМГ), а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з п. 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору становить 124737,28 грн., в тому числі ПДВ 20789,55 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору, оплата здійснюється по факту надання послуг протягом 180 календарних днів після підписання акту наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.
Пунктами 5.6, 5.7 договору сторони узгодили, що передача замовнику виконавцем послуг здійснюється з наданням акту наданих послуг. Замовник, в разі відсутності зауважень щодо наданих виконавцем послуг, протягом 30 днів зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт наданих послуг, або повернути його з письмовими зауваженнями.
Відповідно до п.п.10.1, 10.3 договору, договір набирає чинності з дати підписання і діє до 30.06.2012р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Судом встановлено, що позивачем надано послуги, передбачені договором, на суму 124737,28 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи актом здачі-приймання наданих послуг.
Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх, у зв'язку з чим, приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.
Однак, як зазначає позивач, надані позивачем послуги відповідачем були оплачені частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент звернення з позовом до суду склала суму у розмірі 104737,28 грн.
14.10.2013р. між сторонами договору, у зв'язку з необхідністю реструктуризації заборгованості по договору № 181/2011 від 23.06.2011, укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором № 181/2011/110606809/1-ОП, відповідно до п.1.1 якого кредитор надав боржнику розстрочку з відстрочкою у погашенні заборгованості за договором, яка утворилася станом на 12.01.2012 року на суму 124737,28 грн. з 15.09.2013р. до 31.12.2014р.
Згідно з п. п. 1.1.1, 1.1.2 договору від 14.10.2013р., відстрочка платежів боржнику за договором № 181/2011 від 23.06.2011р. надається кредитором з 12.01.2012р. по 15.09.2013р. з оплатою заборгованості згідно «Графіку погашення заборгованості». Боржник оплачує заборгованість з розстрочкою платежів із розподілом по місяцям з 15.09.2013р. по 20.01.2015р. згідно «Графіку погашення заборгованості».
Пунктом 4.2 договору від 14.10.2013р. сторони погодили, що у разі несвоєчасного внесення плати за цим договором ДП «Центр сертифікації» також має право без попереднього повідомлення ПАТ «Укртрансгаз», звернутися до Господарського суду з позовом про стягнення заборгованості разом зі штрафними санкціями, вказаними у п. 4.1. цього договору.
Матеріали справи свідчать, що 06.12.2013 року позивач звертався до відповідача з листом-вимогою № 1366-ЦС-4 про сплату заборгованості.
Відповідач своєчасно не здійснив розрахунки за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Гл. 63 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Позивач просить стягнути заборгованість з відповідача за договором про закупівлю послуг № 181/2011/110606809 від 23.06.2011р. з урахуванням договору про реструктуризацію заборгованості за договором № 181/2011/110606809/1-ОП від 14.10.2013р. за надані послуги згідно акту здачі-приймання наданих послуг від 23.06.2011р. в сумі 104737,28 грн.
З огляду на положення п.п. 1.3, 4.2 договору про реструктуризацію заборгованості за договором № 181/2011/110606809/1-ОП від 14.10.2013р. строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Заперечення відповідача викладені у відзиві, що ґрунтуються на відсутності достатнього фінансування, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, судом до уваги не беруться, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем на суму у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 10011 від 14.05.2014р., № 10962 від 20.05.2014р., № 11104 від 21.05.2014р., № 11168 від 22.05.2014р., № 11406 від 23.05.2014р., № 11495 від 27.05.2014р. ,№ 11579 від 28.05.2014р. У зв'язку з чим відповідач у поданому відзиві просив суд припинити провадження у справі в цій частині.
В пункті 3.10. Постанови № 18 від 26.12.2011 року «Про Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.
Враховуючи викладене та виходячи з того, що позивач подав заяву якою зменшив розмір позовних вимог до 24737,28 грн. і вказана заява була прийнята судом до розгляду, підстави для припинення провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн. відсутні.
Оскільки ціну позову вказує позивач і відповідно до останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач її визначив у розмірі 24737,28 грн., а відповідач доказів оплати наданих послуг в сумі 24737,28 грн. не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 24737,28 грн.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, корпус 9, код ЄДРПОУ 13417687) 24737 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн. 28 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Повернути Державному підприємству "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, корпус 9, код ЄДРПОУ 13417687) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 75 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 244 від 14.04.2014р. Оригінал платіжного доручення № 244 від 14.04.2014р. залишити в матеріалах господарської справи № 910/7419/14.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 24.06.14 р.
Суддя О.А. Грєхова
Судове рішення № 39399447, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/7419/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: