Постанова № 39399286, 19.06.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1385/1416 год. 38 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представника:

відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропак" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петропак" (далі - позивач, ТОВ "Петропак") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 26.12.2013 року -

- №0008432200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств всього на загальну суму 251995,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 167997,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 83998,00 грн.;

- №0008442200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну суму 239997,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 159998,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 79999,00 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує неправомірним зменшенням ТОВ "Петропак" валових витрат та податкового кредиту внаслідок висновку ДПІ щодо безтоварності господарської операції з ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", оскільки інспектору були надані усі необхідні для перевірки документи, жодних зауважень до первинних документів інспектор не зазначив. Позивач вказує, що єдиною підставою для визначення ТОВ "Петропак" порушень податкового законодавства є акт ДПІ у Солом'янському районі м.Києва №1006/22.5-15/379550 від 17.05.2013 р. про неможливість проведення зустрічної перевірки TOB "Будівельний дім "Асторіон", проте зазначене твердження є суб'єктивною думкою інспектора, оскільки вказаний акт жодним чином не відноситься до господарських взаємовідносин з TOB "Петропак".

В судове засіданні представник позивача не прибув, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис у листі - повідомленні суду.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки в ході невиїзної документальної перевірки TOB "Петропак" було встановлено взаємовідносини з ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", господарські операції з яким підпадають під ознаки нікчемних правочинів, що підтверджується актом перевірки вказаного контрагента та стало підставою для виключення зі складу валових витрат та податкового кредиту витрати за наслідками такої господарської операції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1. п.78.1. ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 29.11.2013 р. №718 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB "Петропак" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 р., та з податку на додану вартість за листопад 2012 р. по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", за результатами якої складено акт від 11.12.2013 р. № 1762/21-03-22-06/37049628 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту перевірки є порушення підприємством вимог діючого законодавства, а саме:

- ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 901, 902, 903, 905 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB "Петропак" при придбані послуг у контрагента - постачальника ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" у листопаді 2012 р.;

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2010 року № 2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в листопаді 2012 року ПДВ у сумі 159998 грн.;

- пп.138.8.1 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9. п.139.1 ст.139, п.144.1. п.144.3 ст. 144. п. 146.5 розділу III, п. 7 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України 02.12.2010 року № 2755-VI в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік у сумі 167997,00 грн.

Вказані висновки вмотивовані безтоварністю господарських операцій TOB "Петропак" з контрагентом ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", оскільки ДПІ у м. Херсоні отримано від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва акт від 17.05.2013 №1006/22.5-15/37955051 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB Будівельний дім "Асторіон" (код за ЄДРПОУ 37955051) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2012 по 30.04.2013, за висновками якого встановлено стан платника - 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", за перевіряємий період задекларовані ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" суми податкового кредиту на підставі податкових накладних контрагентів-постачальників та податкові зобов'язання по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрагентів-покупців сформовано неправомірно та перевіркою не підтверджуються у зв'язку з нікчемністю правочинів.

Отже, на підставі вказаних обставин, які вплинули на висновок щодо змін TOB "Петропак" показників звітності по господарській операції з ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" в частині зменшення валових витрат за 2012 рік на суму 7999990,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ за листопад 2012 року на суму 159997,61 грн., ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2013 року №0008432200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 167997,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 83998,00 грн. та за №0008442200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 159998,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 79999,00 грн., які є предметом оскарження у даній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ (далі - ПК України).

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит та підстав для формування складу валових витрат по проведеним господарським операціям з постачальниками необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав:

- здійснення операції з придбання товарів, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплата (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України);

- наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, та податкової накладної (п. 138.2 ст. 138, п. 198.6 ст. 198 ПК України);

- придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами (п. 44.1. ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави, за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Петропак" ревізором інспектором було досліджено первинні документи, зокрема договір про надання послуг з пакування та перепакування від 17.09.2012 р. за № 170901, акти виконаних робіт за листопад 2012 р., банківські виписки, оборотньо - сальдові відомості по рах. 6312, рах. 361 за листопад 2012 р., реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Як вбачається з описової частини акту перевірки та наданих до матеріалів справи первинних документів, 17.09.2012 року між TOB "Петропак" ( замовник договором) та ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" ( підрядник за договором) був укладено договір підряду №170901 про надання послуг з пакування та перепакування продукції, за умовами якого протягом строку дії цього Договору Підрядник на замовлення Замовника надає послуги з пакування та перепакування продукції Замовника, до упакування продукції Замовника, формування наборів із продукції Замовника, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується приймати надані послуги з пакування і перепакування, формування наборів продукції Замовника, та своєчасно оплачувати їх (п. 1.1. договору); продукція Замовника, що передається Підряднику для цілей цього Договору називається "Договірна продукція". Договірна продукція включає продукцію, виготовлену або придбану Замовником, та її пакування згідно погоджених пакувальних матеріалів, як зазначається в специфікації пакування. "Готова Договірна продукція" - це договірна продукція, у відношенні якої Підрядником були надані Послуги. Послуги надаються на складі готової продукції Замовника за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 37 (пункти 1.2-1.3 договору); Замовник передає Договірну продукцію Підряднику, за актом приймання-передачі кількості, необхідній для надання Послуг, передбаченій у відповідному Додатку до цього Договору за місцем знаходження складу готової продукції Замовника: м. Херсон, Бериславське шосе, 37; Замовник надає або відшкодовує (на основі пред'явлених документів щодо закупівлі матеріалів) Підряднику вартість витратних матеріалів та комплектуючих, необхідних для виконання технологічного процесу, придбаних за власні кошти (п. 4.4 договору); Підрядник надає послуги та зберігає Готову Договірну продукцію у складських приміщеннях Замовника за адресою, м. Херсон, Бериславське шосе, 37, якщо інше не буде письмово узгоджено Сторонами. ( п. 4.5. договору).

Відповідно до умов даного договору у листопаді 2012 р. ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" було надано TOB "Петропак" послуги з перепакування, стікерування на загальну суму 959 988,26 грн., у т.ч. ПДВ 159 997,61 грн., про що підписано акти здачі - приймання робіт ( послуг), перелік яких наведений на стор. 4 акту перевірки, та копії яких залучені до матеріалів справи, а також податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Оплата вказаних послуг проводилася у безготівковій формі згідно банківських виписок, перелік яких наведено на стор. 4 акту перевірки.

В ході розгляду справи судом встановлено, що підставою для висновків про порушення позивачем порядку формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ є недоведеність того, що послуги, по яких виникли вказані витрати, були надані саме ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", з урахуванням того, що на даному підприємстві відсутні основні фонди, робоча сила тощо, а не відображення у податковому обліку позивача первинних документів, складаних за наслідками вказаної господарської операції.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, які передбачені умовами договору, а також спричиняють виникнення у платника податків додаткових витрат, пов'язаних з виконанням господарської операції.

Так, ухвалою суду від 28.04.2014 року про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду було зобов'язано позивача надати суду докази фактичного здійснення господарської операції з придбання від ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" послуг щодо пакування та перепакування продукції, її пов'язаність з господарською діяльністю ТОВ "Петропак". В судовому засіданні 12.06.2014 р. протокольно було ухвалено щодо зобов'язання позивача виконати вищевказану ухвалу суду.

19.06.2014 р. представником позивача супровідним листом було надано копії договору підряду між ТОВ "Данон Дніпро" і ТОВ "Петропак", акти внутрішнього переміщення і податкові накладні без будь-яких додаткових пояснень.

Дослідивши вищевказані документи, судом встановлено, що договір підряду №170901 від 17.09.2012 року про надання послуг з пакування та перепакування продукції, укладений між TOB "Петропак" та спірним контрагентом ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" за своїм змістом фактично є субпідрядом, оскільки фактичним замовник вказаних послуг є ТОВ "Данон Дніпро", що підтверджується договором підряду № 023204 від 08.09.2010 р., укладеного між ТОВ "Данон Дніпро" (замовник за договором) та TOB "Петропак" (виконавець за договором) про надання послуг з пакування та перепакування продукції.

При цьому, суд відмічає, що зі змісту вказаного договору №023204 від 08.09.2010 р. не вбачається згода замовника ТОВ "Данон Дніпро" на залучення до виконання вказаних послуг третіх осіб, зокрема ТОВ "Будівельний дім "Асторіон".

Натомість суд вказує, що пунктами 4.3. вищевказаних договорів підряду передбачено, що працівники Підрядника, що залучені для надання Послуг за цим Договором, повинні володіти знаннями та досвідом, необхідними для поводження з договірною продукцією пакувальним матеріалом, та повинні пройти підготовку й навчання на місцях для виконання такої роботи та мати особисту медичну книжку. Якщо для надання якісних Послуг Підрядник потребує спеціальних знань про поводження з продукцією, про конкретні властивості Договірної продукції, в такому випадку Замовник забезпечить Підрядника необхідною інформацією, відповідно до письмового запиту, зробленого останнім. Надання послуг повинно відбуватися лише працівниками Підрядника, тобто особами, з якими підрядник уклав трудовий договір.

Проте, в ході розгляду справи позивачем не надано доказів укладання як ТОВ "Петропак" та і ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" трудових договорів з працівниками, залученими до виконання вказаних послуг з урахуванням володіння працівниками знаннями та досвідом, необхідними для поводження з договірною продукцією та пакувальним матеріалом.

Додатково суд відмічає щодо не надання позивачем доказів, які розкривають зміст та обсяг наданих ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" послуг та їх подальша передача результатів таких послуг безпосередньо замовнику ТОВ "Данон Дніпро", не надано доказів щодо отримання ТОВ "Петропак" від основного замовника ТОВ "Данон Дніпро" продукції, відносно якої вчинялись спірні послуги та подальша її передача субпідряднику ТОВ "Будівельний дім "Асторіон".

Крім того, суд відмічає, що п. 4.4 договору передбачено, що послуги з пакування та перепакування продукції надаються з використанням матеріалів замовника або матеріалів, закуплених підрядником. Проте, позивачем не надано суду будь-яких доказів щодо джерел використання витратних матеріалів та комплектуючих, необхідних для виконання вказаних послуг.

Отже, наведені обставини та досліджені судом документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими з боку виконавця особами.

Надана податковим органом інформація щодо відсутності у ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства надає можливість стверджувати, що підприємство (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації (м. Київ) не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, зокрема у складських приміщеннях за адресою, м. Херсон, Бериславське шосе, 37 та здійснювати фактично дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань по взаємовідносинам з позивачем.

Щодо порядку обліку, документального підтвердження спірної операції та юридичної значимості первинних документів, суд зазначає, що правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), відповідно до ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Суд відмічає, що до документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, та інше.

Пунктом 3.12 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. №2 (далі по тексту - Методичні рекомендації №2) передбачено, для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. №193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" визначено, що накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та т. п.), другий - складу, який потім передається до бухгалтерії.

Проте, позивач надав до матеріалів справи акти внутрішнього переміщення матеріальних цінностей, підписані співробітниками ТОВ "Петропак" та ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", які за своїм змістом не відповідають вищевказаним вимогам щодо форми первинних облікових документів з обліку матеріалів і тому не можуть вважатися накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. При цьому, не можна віднести вказаний документ до акту приймання-передачі, оскільки не містить характерні для вказаного документу реквізити, зокрема підстави приймання - передачі, місце передачі продукції тощо.

Отже, суд вважає, що вищевказаним переліком первинних документів не підтверджується факт придбання позивачем у ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" послуг з пакування та перепакування продукції, виробленої ТОВ "Данон Дніпро", що позбавляє первинні документи юридичної значимості (сили) для цілей формування валових витрат за 2012 рік на суму 799990,00 грн., податкового кредиту на суму ПДВ 159997,61 грн., а у виконавця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений з фактичним виконанням господарської операції.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем документально не підтверджено фактичне здійснення господарської операції з ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", тому суд погоджується з доводом податкового органу про відображення ТОВ "Петропак" у даних податкового обліку вартість послуг, отриманих від ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" без їх фактичного надання.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача щодо безпідставності висновку відповідача, покладеного в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ "Будівельний дім "Асторіон", на підставі ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 901, 902, 903, 905 ЦК України, виходячи з наступного.

Завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Діючим законодавством не передбачено права органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати фіктивними правочини. Стаття 20 Податкового кодексу України, що регулює діяльність органів ДПС, подібних повноважень не надає.

Посилання відповідача в акті перевірки на положення цивільного законодавства є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідачем не надано судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом.

Підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом не зазначено.

Окремо взяті дані акту податкового органу, складного по контрагентам позивача, не можуть бути підставою для визнання податкового кредиту та валових витрат позивача непідтвердженим.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту та валових витрат є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає правомірним нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 167997,00 грн. (799990,00 грн. х 21%) згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 26.12.2013 року №0008432200 та нарахування грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 159998,00 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 26.12.2013 року №0008442200.

Крім цього, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50% від суми нарахованих грошових зобов'язань згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, оскільки повторність вчинення позивачем податкових правопорушень підтверджується наданою відповідачем довідкою з зазначенням актів перевірок, прийнятих податкових повідомлень-рішень, які в судовому порядку визнані правомірними.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Частиною 3 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн., тобто 10% розміру ставки судового збору, тому решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.) стягується з позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропак" (ідентифікаційний код 37049628) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 червня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.1