Постанова № 39398948, 26.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Житомир справа № 806/1869/14

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області та відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області щодо відмови у скасуванні постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.01.2014 р. за виконавчим листом Житомирського окружного адміністративного суду № 107 від 15.01.2014 р. про стягнення з П(ПО)СП "Горинське" заборгованості 2997,90 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області Рябчун О.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.01.2014 р. за виконавчим листом Житомирського окружного адміністративного суду № 107/14 від 15.01.2014 р. про стягнення з П(ПО)СП "Горинське" заборгованості 2997,90 грн.;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області прийняти до виконання виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду № 107/14 про стягнення з П(ПО)СП "Горинське" заборгованості 2997,90 грн. та відкрити виконавче провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачем - відділом державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 107/14, виданого 15.01.2014 р. Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з П(ПО)СП "Горинське" на користь Управління заборгованості в сумі 2997,90 грн. Скарги управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на дії державного виконавця при винесенні спірної постанови відповідачем залишені без задоволення. З такими діями відповідачів позивач не погоджується, оскільки вони суперечать Закону України "Про виконавче провадження".

Представник позивача у судове засідання не прибула. Надала заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. У письмових запереченнях просив залишити позовну заяву Управління без розгляду.

Представник відповідача - відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. У письмових запереченнях просив залишити позовну заяву Управління без розгляду.

Судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що 24 січня 2014 р. до відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області надійшла заява управління Пенсійного фонду в Малинському районі Житомирської області про примусове виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду № 107 від 15.01.2014 р. про стягнення з П (ПО)СП "Горинське" на користь Управління заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 2997,90 грн. за липень-вересень 2013 року.

27 січня 2014 р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області Рябчун О.М. прийнято постанову ВП № 41708721 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). У мотивувальній частині постанови зазначено, що П (ПО) СП "Горинське" передане ліквідкомісії - ОСОБА_2.

Не погодившись із даною постановою позивач оскаржив її до начальника відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області.

20.02.2014 за результатами розгляду скарги позивача начальником відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області винесено постанову про відмову в задоволенні скарги позивача на дії відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції, в якій зокрема зазначено, що з метою недопущення подвійного стягнення заборгованості на користь управління ПФУ в Малинському районні просить позивача направити виконавчий документ до голови ліквідаційної комісії.

Не погодившись із рішенням начальника відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області, звернувся до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області зі скаргами від 06.03.2014 № 2229/06 та № 2228/06.

Листом начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області за вих. № 2125/20/3.3-05/33 від 02.04.2014 р. повідомлено позивача про те, що дій державного виконавця при винесенні спірної постанови є правомірними, а тому підстав для скасування даної постанови - немає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Зі змісту спірної постанови та рішень відповідачів за результатами розгляду скарг позивача встановлено, що позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ передається голові ліквідаційної комісії.

Суд вважає такий висновок відповідачів помилковим з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно із приписами статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією;

- довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування;

- довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Відповідно до частини 12 статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Як вбачається з Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датованого - П(ПО)СП "Горинське" з 25.10.2005 р. в стані припинення за рішенням засновників.

Отже, дане підприємство не ліквідовано, а знаходиться в стані припинення, а тому правових підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області не було.

Слід зазначити, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - у даному випадку спірна постанова. Саме вони мають вплив на його права та інтереси.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений шляхом скасування спірної постанови.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", відтак державний виконавець відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції при прийнятті спірної постанови діяв у спосіб, що не передбачений положеннями Закону України "Про виконавче провадження", що є правовою підставою для її скасування, і позовні вимоги Управління в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятої ним постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22 січня 2014 р.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки питання стосовно прийняття рішення щодо відкриття провадження відноситься до компетенції відділів державної виконавчої служби, суд з метою зазначеною у частині 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця повторно розглянути пред'явлений виконавчий документ, а саме виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду № 107 про стягнення з П(ПО)СП "Горинське" заборгованості в сумі 2997,90 грн. та прийняти відповідне рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Керуючись статтями 86, 122, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області Рябчун О.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.01.2014 р. за виконавчим листом Житомирського окружного адміністративного суду № 107 від 15.01.2014 р. про стягнення з П(ПО)СП "Горинське" заборгованості 2997,90 грн.

Зобов'язати державного виконавця повторно розглянути пред'явлений виконавчий документ, а саме виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду № 107 про стягнення з П(ПО)СП "Горинське" заборгованості в сумі 2997,90 грн. та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович