Постанова № 39398897, 17.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року м. Львів № 813/3259/14

16 год. 18 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцька Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: представник Климчук Ю.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернулася до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004821701 від 16.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки №000169/13-05-17-01/НОМЕР_1 від 24.03.2014 року, у якому податковий орган зазначив про несвоєчасність сплати ОСОБА_3 узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб. Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки ним виконано обов'язок щодо своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо несвоєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта №000169/13-05-17-01/НОМЕР_1 від 24.03.2014 року «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету». В основу акта перевірки покладено висновки про те, що ФОП ОСОБА_3 протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, а саме до ДПІ у Франківському районі м. Львова сплата поступила із запізненням в один день. На цій підставі податковий орган дійшов висновку про порушення вимог п.57.1 ст. 57, пп. 3 п. 291.4 ст. 291, п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, і на думку представника відповідача підстав для його скасування немає, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець 10.07.2007 року, відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ №745210 від 14.11.2011 року.

24.03.2014 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, за наслідками якої складено акт №000169/13-05-17-01/НОМЕР_1 від 24.03.2014 року (далі - акт перевірки від 24.03.2014 року).

У висновках акта перевірки від 24.03.2014 року відповідач зазначив про порушення ФОП ОСОБА_3 п.57.1 ст. 57, пп. 3 п. 291.4 ст. 291, п. 295.3 ст. 295 ПК України, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за перше півріччя 2013 року та за три квартали 2013 року з запізненням в один день (21.05.2013 року та 20.11.2013 року), в результаті чого, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні санкції у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, сплату якого проведено несвоєчасно.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004821701 від 16.04.2014 року.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

ФОП ОСОБА_3 відповідно до пункту 291.4 ст. 294 ПК України відноситься до третьої групи платників єдиного податку, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такі вимоги кореспондуються із п. 295.3 ст. 295 ПК України, відповідно до якої платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи копій квитанцій №65-6317 від 20.05.2013 року та №72-4906 від 19.11.2013 року, позивач сплатила суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих нею податкових деклараціях, за 1 квартал 2013 року - 20.05.2013 року, за 3 квартал 2013 року - 19.11.2013 року, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Щодо твердження представника відповідача про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, оскільки сплата самостійно задекларованих зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб за 1 квартал 2013 року та 3 квартал 2013 року поступила в контролюючий орган із запізненням в один день (21.05.2013 року та 20.11.2013 року) суд зазначає наступне.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З аналізу вказаних норм випливає, що саме день фактичної сплати податкового боргу, а не день поступлення цих коштів на рахунки контролюючого органу і є днем виконання обов'язку щодо сплати єдиного податку з фізичних осіб.

Відтак, з урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання по сплаті єдиного податку з фізичних осіб, зазначені у поданих нею податкових деклараціях, сплачено у строк, визначений ст. 57 та ст. 295 ПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить правомірність нарахування штрафу у відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України, є безпідставними, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2014 року №0004821701 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0004821701 від 16.04.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 78 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.06.2014 року.

Суддя Клименко О.М.