Постанова № 39398792, 23.06.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року Справа № 803/1113/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ) звернулася з позовом до фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 10399,03 грн. з рахунків платника у банках.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, як платник податків, в порушення вимог статті 36 Податкового кодексу України не виконує свій обов'язок щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів, у зв'язку з чим внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 18.12.2013 року №0001292200 відповідачу визначено суму податку на додану вартість на загальну суму 10426,25 грн. З урахуванням переплати та нарахованої пені платнику податків, заборгованість відповідача перед бюджетом становить10399,03 грн.

Володимир-Волинською ОДПІ вживались заходи щодо стягнення податкового боргу в порядку, визначеному статтею 59 Податкового кодексу України, шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги від 17.01.2014 року №1-22, однак, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з рахунків у банках, які обслуговують фермерське господарство ОСОБА_1 до держаного бюджету податковий борг у сумі 10399,03 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відповідач не повідомив суд про причини неприбуття його представника, заперечення на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату час і місце судового розгляду справи, що стверджується поштовим повідомленням про його вручення уповноваженому представнику відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З врахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, та згідно з ухвалою суду від 23.06.2014 року в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що фермерське господарство ОСОБА_1 30.04.1993 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4).

З довідки Володимир-Волинської ОДПІ від 05.06.2014 року №4401/18-011 (а.с.5) вбачається, що відповідач перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку з 08.06.2000 року, станом на 05.06.2014 року має відкриті рахунки у банківських установах.

Як слідує із матеріалів справи, зокрема, з довідки про податковий борг перед бюджетом фермерського господарства ОСОБА_1 (а.с.6), у відповідача існує податковий борг з податку на додану вартість за період з 29.04.2014 року по 31.05.2014 року у сумі 10399,03 грн.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що Володимир-Волинською ОДПІ на підставі акта перевірки від 18.12.2013 року №334/22-20149773 (а.с.8-10) 18.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001292200, яким відповідачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 10426,25 грн. (а.с.7).

Судом встановлено, що відповідачем дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до суду. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року в адміністративній справі №803/97/14 за позовом фермерського господарства ОСОБА_1 до Володимир-Волинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (а.с.14-15) в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили 12.03.2014 року, оскільки не оскаржувалося сторонами в апеляційному порядку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Отже, оскільки правомірність збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0001292200 встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду, що набрала законної сили, а тому дані обставини не потребують доказуванню при розгляді цієї справи, а узгоджене податкове зобов'язання, яке виникло на підставі даного податкового повідомлення-рішення, набуло статусу податкового боргу платника податків.

Отже, з урахуванням нарахованої платнику податків пені в сумі 174,20 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та переплати відповідачем на суму 201,42 грн., сума податкової заборгованості фермерського господарства ОСОБА_1 становить 10399,03 грн.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що Володимир-Волинською ОДПІ в зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу вживались заходи щодо його стягнення в порядку, визначеному статтею 59 ПК України, шляхом надіслання податкової вимоги від 17.01.2014 року №1-22 (а.с.13), проте, вказані заходи не призведи до погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Володимир-Волинської ОДПІ підлягають до задоволення.

Відповідно до підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків і зборів, отже, податковий борг підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків фермерське господарство ОСОБА_1, в дохід Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 10399 (десять тисяч триста дев'яносто дев'ять тисяч) гривень 03 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук