Вирок № 39395616, 04.02.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12250/13-к

Провадження № 1-кп/369/104/14

В И Р О К

іменем України

04.02.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Боровикова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100200003735 від 14 червня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, -

встановив:

Невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_12, прізвисько «ОСОБА_12», систематично протягом тривалого часу забезпечував надання повією ОСОБА_4 платних сексуальних послуг за грошову винагороду на території Києво-Святошинського району Київської області.

В подальшому, на початку червня 2013 року, точна дата слідством не встановлена, невстановлена органом досудового розслідування особа на ім'я ОСОБА_12, прізвисько «ОСОБА_12», запропонував ОСОБА_3 здійснювати забезпечення надання ОСОБА_4 сексуальних послуг за грошову винагороду на умовах отримання від останньої 50% від отриманих грошей за заняття проституцією. На запропоновані умови ОСОБА_3 погодився та одразу запропонував своїм знайомим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допомагати йому у забезпеченні заняттям проституцією ОСОБА_7 Останні, усвідомлюючи, що таким чином забезпечують заняття проституцією ОСОБА_4, погодилися на пропозицію ОСОБА_3

Таким чином в період з червня по липень 2013 року (точної дати досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в усно визначеній домовленості погоджуючи свої дії, почергово за грошову винагороду в сумі 50% від зароблених ОСОБА_4 грошових коштів, на автомобілі марки «Nissan Almera», д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8, перевозили ОСОБА_4 з місця проживання: АДРЕСА_5, до місця надання нею платних сексуальних послуг. В свою чергу, отримані від клієнтів грошові кошти за надання сексуальних послуг, повія ОСОБА_4, відразу по їх отриманню, передавала ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 303 КК України, тобто сутенерство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

31.07.2013 року між обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області юристом 3 класу Литвиненком Р.С. були укладені угоди про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України, відповідно до яких обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області юрист 3 класу Литвиненко Р.С. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 303 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також покарання, яке вони повинні понести за ч. 2 ст. 303 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Постановою від 12.12.2013 року прокурора Києво-Святошинського району Київської області Федоренка В.В. у кримінальному провадженні № 12013100200003735 призначено групу прокурорів, до якої входить і прокурор прокуратури Боровиков Д.В., який в судовому засіданні умови укладених угод про визнання винуватості підтримав.

Розглядаючи питання про затвердження угод про визнання винуватості між обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, яким шкода завдана лише суспільним інтересам.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 цілком розуміють права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області Боровиков Д.В. також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угод про визнання винуватості між обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в рівних частинах.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

засудив:

Затвердити угоди від 31.07.2013 року про визнання винуватості між обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та прокурором прокуратури Києво-Святошинського району Київської області юристом 3 класу Литвиненком Р.С.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покаранням у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, на підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покаранням у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язати в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покаранням у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, на підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави, витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 391, 20 (триста дев'яносто однієї грн. 20 коп.) грн. з кожного в рівних частинах, а саме по 130,40 (сто тридцять грн. 40 коп.) грн. (а.с. 59).

Речові докази у справі:

- грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) грн.: дві купюри номіналом 200 грн. ЗБ № 9900187, ЄЦ № 2895446; одна купюра номіналом 100 грн. ГВ № 6932653, вилучені під час проведення обшуку 08.07.2013 року та поміщенні на депозитний рахунок № 37310005000667 Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, код 08673129, банк УДКСУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: конфіскована сума 500 грн. - конфіскувати в доход держави;

- дерев'яну біту, вилучену під час проведення обшуку 08.07.2013 року, яка передана на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали Апеляційним судом Київської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченим.

Суддя Омельченко М.М.