Ухвала суду № 39393896, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 876/4159/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Ліщинського А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській обл. на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. в частині закриття провадження в адміністративній справі за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській обл. до Приватного акціонерного товариства «Рембудуправління-Вишків АТ» про стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача Державної фінансової інспекції у Волинській обл. про зупинення провадження у справі за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській обл. до Приватного акціонерного товариства /ПрАТ/ «Рембудуправління-Вишків АТ» про стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, до набрання законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. у справі за позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції у Волинській обл. про скасування вимоги.

Також цією ухвалою закрито провадження у справі за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській обл. до ПрАТ «Рембудуправління-Вишків АТ» про стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (а.с.67-68).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач Державна фінансова інспекція у Волинській обл., яка у апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного закриття провадження у справі (а.с.74-78).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органам державного фінансового контролю надано право в судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; в силу ст.2 цього Закону відповідач відноситься до підконтрольних установ; також підтвердженням наведеного слугує існуюча судова практика по розгляду цієї категорії прав.

Ухвалою апеляційного суду від 18.04.2014р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції у Волинській обл. на спірну ухвалу від 20.03.2014р. в частині відмови у зупиненні провадження в справі (а.с.92-93).

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст.21 КАС України адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; вказані вимоги повинні поєднуватися з вимогою про визнання протиправними дій, бездіяльності, рішень останнього. ПрАТ «Рембудуправління-Вишків АТ» є господарюючим суб'єктом і не може виступати суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, через що вимога про стягнення з нього сум заподіяної шкоди, яка заявлена без додаткової вимоги про вирішення публічно-правового спору, не може бути предметом розгляду у судах адміністративної юрисдикції.

Таким чином, за суб'єктним складом сторін та предметом спору дана справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному Господарським кодексом України.

Між тим, вказані висновки суду першої інстанції слід вважати хибними, оскільки не відповідають приписам діючого законодавства, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.4 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції визначена як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 5 ч.2 ст.17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

За змістом ч.4 ст.50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

Із змісту заявленого позову убачається, що позивач Державна фінансова інспекція у Волинській обл. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ПрАТ «Рембудуправління-Вишків АТ» грошові кошти, які отримані без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, в загальному розмірі 119304 грн. 89 коп. (а.с.2-5).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеними ревізіями використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію пріоритетів розвитку регіонів, на соціально-економічний розвиток окремих категорій, використання коштів обласного бюджету встановлено завищення ПрАТ «Рембудуправління-Вишків АТ» вартості виконаних робіт, про що останньому скеровано лист-вимогу № 03-060-13-15/4748 від 05.08.2013р. про усунення порушень. Листами № 2710/6.1.4 від 06.09.2013р. та № 3384/6.1.4 від 06.11.2013р. відповідач проінформував про часткове усунення виявлених ревізією порушень.

Разом з тим, відповідачем не забезпечено відшкодування зайвих виплат в результаті завищення вартості виконаних робіт шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на суму 119304 грн. 89 коп.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затв. Указом Президента України № 499/2011 від 23.04.2011р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна фінансова інспекція України (надалі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.4 п.4 цього Положення).

Відповідно до п.6 зазначеного Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою КМ України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п.7, 8 ст.10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що до підконтрольних установ відносяться міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетні установи і суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також на підприємства, в установи та організації, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, а також звертатися до суду із позовами про стягнення у дохід держави коштів, отриманих підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що у розглядуваному випадку позивач діє як орган державної влади, а тому наведений спір за своїм характером слід вважати публічно-правовим, через що такий підлягає судовому розгляду в порядку КАС України, а не на підставі норм Господарського кодексу України.

Окрім цього, заявлені у справі позовні вимоги не випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а відповідач виступає в цих відносинах як суб'єкт владних повноважень, що перетворює цей спір у публічно-правовий. При цьому, вказані відносини характеризуються ознаками підпорядкованості одних учасників відносин іншому.

Питання права органу державного фінансового контролю щодо здійснення контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджету, можливості у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, а також звертатися до суду із позовами про стягнення у дохід держави коштів, отриманих підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, регулюється спеціальним законодавством, а тому на розглядувані правовідносини норми Господарського кодексу України не поширюються.

Наведені обставини у своїй сукупності є вирішальними для висновку про те, що ця справа має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.

Таким чином, враховуючи, що ПрАТ «Рембудуправління-Вишків АТ» є підконтрольною установою, тому позов Державної фінансової інспекції у Волинській обл. про стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, повинен розглядатися за правилами, визначеними КАС України.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині закриття провадження у адміністративній справі постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про закриття провадження в адміністративній справі, а відтак вона підлягає у цій частині скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на продовження розгляду в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.28, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській обл. задоволити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. в частині закриття провадження в адміністративній справі № 803/413/14 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

А.М.Ліщинський