Ухвала суду № 39393690, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7079/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС та третьої особи Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва ДПС на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Елєнтур» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС, третя особа Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052340 від 23.01.2012, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року позивач Приватне підприємство «Елєнтур» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС, третя особа Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052340 від 23.01.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС 29 грудня 2011 року проведена фактична перевірка ПП «Елєнтур» з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, патентів, свідоцтв.

По результатам перевірки 29 грудня 2011 року складено акт №0897/26/58/23/35646165, в якому зазначено, що ПП «Елєнтур» РРО, КОРО, розрахункова книжка позивачем не використовуються, касова книга не надана, Прибуткові касові ордери за 02.04.2011 р. та за 30.08.2011 р. до перевірки не надано.

На підставі акту перевірки відповідачем 23 січня 2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000052340 про застосування до ПП «Елєнтур» фінансових санкцій за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касі готівки в сумі 156 800 грн. на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно із абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" з посиланням на порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва ДПС свої вимоги обґрунтовує тим, що перевірка проводилась іншою ДПІ (третьою особою), акт перевірки був наданий відповідачу для виконання та відповідач реалізував результати перевірки відповідно до покладених на відповідача функцій. З підстав, викладених в акті перевірки відповідач вважає спірне рішення законним та обґрунтованим.

Представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС зазначив, що перевірка призначена, проведена та оформлена з дотриманням вимог податкового законодавства. Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що позивачем під час перевірки не було надано документів на підтвердження оприбуткування готівки, а отже вважаються відсутніми (п. 44.6. ПК України), у зв'язку з чим спірне рішення є законним та обґрунтованим, а отже підстав для його скасування не має.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступне.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637(далі-Положення №637) регулює вимоги щодо організації та регулювання обігу готівки (включаючи порядок оприбуткування готівки).

Згідно п.1.2 , абз.2 п.2.2 глави 2 Положення №637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки; підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 , уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі РРО) або використанням розрахункових книжок (далі- РК), оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п.2.8 Положення №637, здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій ( далі ОРО), і РК, затвердженого наказом ДПА України №614 від 1.12.2000 року(далі Порядок №614) , передбачено наявність книги ОРО, зареєстрованої на РРО на місті проведення розрахунків, де встановлено підклеювання фіскальних звітних чеків ("Z-звіту") на відповідних сторінках книги ОРО, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців(клієнтів) та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Відповідальність за вищевказані порушення передбачена ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95ВР "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Викладене свідчить, що чинним законодавством за порушення норм з обігу готівки передбачена відповідальність за неоприбуткування у касах готівки у вигляді штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, а не за відсутність запису щодо руху отриманої готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів відповідає вимогам п. 3.11. Положення, зокрема абзацу другому п. 3.11. Положення, та формі цього журналу, яка є додатком № 4 до цього Положення, зареєстровано станом на 02.04.2011 р. два прибуткових ордери на загальну суму 54400 грн., копії яких залучено до матеріалів справи, сума за якими складає суму угоди за першим вищезгаданим договором. Окрім того, станом на 30.08.2011 р. у журналі зареєстровано касовий ордер на суму 102 400 грн., копія якого залучена до матеріалів справи, що складає суму угоди за другим вищезгаданим договором.

Відповідно до касової книги, форма якої, порядок оформлення та порядок ведення, відповідають вимогам п. 4.4. (щодо можливості ведення в електронній формі), 4.5., 4.8., вищенаведеним положенням п. 4.2. Положення та оригінал якої у прошитому, пронумерованому та підписаному керівником підприємства вигляді досліджено під час розгляду справи, станом на 02.04.2011 р. відображено оприбуткування готівки за двома касовими ордерами на загальну суму 54400 грн. (від ОСОБА_3), що складає вартість угоди за першим договором. Окрім того, станом 30.08.2011 р. у касовій книзі відображено оприбуткування готівки у сумі 102400 грн. (від ОСОБА_4), що відповідає сумі по другій вищезгаданій угоді. Як вбачається з касової книги, як до наведених вище дат, так і після цих дат, позивачем також здійснювався облік готівки, що вказує на постійний та хронологічний облік руху готівки по підприємству.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що по обом вищезгаданим угодам кошти були оприбутковані підприємством у день надходження коштів, що відображено на підставі касових ордерів у касовій книзі, а отже підстав вважати, що позивачем порушено вимоги п. 2.6. Положення - не має.

Крім того, колегія суддів звертає увагу не таке.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно ст. 80 ПКУ, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

В наказах на перевірку, що оскаржуються, на направленнях на перевірку однією з підстав для проведення перевірки вказано п.п.80.2 ст. 80 ПК України, а саме - у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів.

Також, відповідно до ст. 81 ПКУ посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за наслідками перевірки відповідачем було встановлено, що підприємством не було оприбутковано готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень у сумі 156 800 грн. При цьому, опис документів, що надаються на перевірку, відповідно до приписів п. 1, п.п. 2-3 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, складено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що через порушення податковим органом порядку оформлення результатів перевірок в частині не складення опису документів, що надаються на перевірку, відсутня можливість перевірити доводи відповідача про порушення позивачем вимог п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в частині неоприбуткування підприємством готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій у сумі 156 800 грн.

Доказів на підтвердження своєї позиції, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, податковим органом не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підтвердження встановлених за наслідком перевірки порушення позивачем вимог п. 2.6 глави 2 Положення, в частині неоприбуткування підприємством готівкових коштів року у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій у сумі 156 800 грн., та як наслідок, неправомірність нарахування суми грошового зобов'язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС та третьої особи Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 19.06.2014 року

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.