Постанова № 39393455, 23.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2014 року 08 год. 30 хв. № 826/6427/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БМТС» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2014 року № 0000091710, від 28 січня 2014 року №0000652204 та від 29 квітня 2014 року №0001401710, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «БМТС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «БМТС») заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2014 року № 0000091710, від 28 січня 2014 року №0000652204 та від 29 квітня 2014 року №0001401710.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не було правових підстав для нарахування штрафних санкцій за перевищення ліміту каси, оскільки кошти понад встановлений ліміт були здані до обслуговуючого банку наступного робочого дня від дати їх надходження до каси підприємства. Так само, на думку позивача, у податкового органу були відсутні підстави для донарахування зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, оскільки контрагентом ТОВ «БМТС» - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. У письмових запереченнях без номера та дати, які були подані в судовому засіданні 10.06.2014р., зазначив про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. В обґрунтування викладеної позиції зазначив, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Оскільки під час перевірки позивача виявлено видаткові касові ордери на видачу готівки під звіт на господарські потреби, в яких відсутній підпис одержувача, такі ордери не прийняті в підтвердження виведення готівки з каси. Наведене призвело до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі позивача та стало підставою для накладення штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Крім того, під час перевірки ТОВ «БМТС» виявлено, що з січня по квітень 2012 року товариством відповідно до договору оренди житлового приміщення від 21.03.2011р. №55/1 проведено виплати фізичній особі - не працівнику підприємства. За відсутності виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, документів, що свідчать, на якій системі оподаткування перебуває суб'єкт господарської діяльності та яким видом діяльності він займається, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 109, 110, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171 та ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

16.06.2014р. в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що працівниками державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у період з 08.11.2013р. по 19.12.2013р. згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ТОВ «БМТС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено відповідний Акт від 09.01.2014р. №2/26-57-22-04-10/31237762 (далі по тексту - Акт перевірки).

В ході проведення перевірки, працівниками податкового органу виявлено, що 20.01.2012р., 01.03.2012р., 06.03.2012р., 07.03.2012р., 22.03.2012р., 26.03.2012р. та 30.03.2012р. у відокремлених структурних підрозділах ТОВ «БМТС» працівникам були видані готівкові кошти під звіт на господарські потреби. Проте, у видаткових касових ордерах, оформлених у зв'язку з такими видачами, відсутні підписи одержувачів.

Виявлення зазначених обставин, стало підставою для висновку про порушення позивачем п. 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за N 40/10320 у відповідній редакції (далі по тексту - Положення №637) та перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касах відокремлених структурних підрозділів на загальну суму 34598,62 грн.

Крім того, під час проведення перевірки виявлено проведення перерахування позивачем на користь фізичної особи ОСОБА_1 на підставі договору оренди нежилого приміщення №55/1 від 21.03.2011р. грошових коштів у сумі 66746,33 грн. у період з січня по квітень 2012р., яка не підтвердила належність до суб'єктів підприємницької діяльності свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про сплату єдиного податку або авансовими платежами податку на доходи фізичних осіб, без сплати зі названої суми податку на доходи фізичних осіб.

Наведене стало підставою для висновку про порушення ТОВ «БМТС» вимог ст. 109, 110, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171 та ст. 177 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «БМТС» 17.01.2014р. подало заперечення, за наслідками розгляду яких ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 24.01.2014р. №919/10/26-57-22-04-21 висновки, викладені в акті, визнано обґрунтованими.

27.01.2014р. ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 09.01.2014р. № 2/26-57-22-04-10/31237762 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000091710, яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, за порушення вимог ст. 109, 110, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171 та ст. 177 Податкового кодексу України, збільшила ТОВ «БМТС» суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12514,94 грн., в т.ч. 10011,95 грн. - основний платіж, 2505,99 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Також, 28.01.2014р. ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 09.01.2014р. № 2/26-57-22-04-10/31237762 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000652204, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 2 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995. №436/95, за порушення п. 2.8, п. 3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320 на ТОВ «БМТС» накладено штрафні (фінансові) санкції (траф) у розмірі 69197,24 грн.

Не погоджуючись з названими податковими повідомленнями - рішеннями, 07.02.2014р. позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у м. Києві зі скаргою вих. №0039, за наслідками розгляду якої рішенням від 04.04.2014р. №3093/10/26-15-10-06-15 податкові повідомлення - рішення від 28.01.2014р. №0000652204 та від 27.01.2014р. №0000091710 - залишено без змін, а також збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, визначену в останньому податковому повідомленні - рішенні на 3608,60 грн. (основний платіж - 507,32 грн., штрафні санкції - 3101,28 грн.).

У зв'язку з прийняттям відповідного рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 29.04.2014р. винесла нове податкове повідомлення - рішення №0001401710, яким згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, на підставі Акта перевірки від 09.01.2014р. № 2/26-57-22-04-10/31237762 за порушення вимог ст. 109, 110, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171 та ст. 177 Податкового кодексу України, збільшила ТОВ «БМТС» суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3604,60 грн., в т.ч. 507,32 грн. - основний платіж, 3101,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

22.04.2014р. ТОВ «БМТС» звернулось зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Проте, рішенням від 30.04.2014р. №7814/6/99-99-10-02-15 скаргу залишено без розгляду.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, ТОВ «БМТС» звернулось з відповідним позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. № 679-XIV з наступними змінами та доповненнями визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України.

На реалізацію таких повноважень 15.12.2004р. постановою Національного банку України №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 було затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі по тексту - Положення № 637).

Відповідно до преамбули названого Положення, воно визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

У п. 1.2. Положення №637 закріплено визначення термінів, які використовуються у ньому. Так, під лімітом залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) слід розуміти граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Пунктом 2.1. Положення № 637 закріплено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6. Положення №637 також закріплено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У той же час, пунктом 2.8. названого Положення закріплено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Згідно пункту 2.11. Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Порядок оформлення касових операцій врегульований розділом 3 Порядку № 637.

Так, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.4. названого Положення закріплено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до пункту 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

Однак, абзацом 2 названого пункту закріплено, що для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність у видаткових касових ордерах №58 від 20.01.2012р., №319 від 01.03.2012р., №347 від 06.03.2012р., №353 від 07.03.2012р., №249 та №431 від 22.03.2012р., №453 від 26.03.2012р., №476 від 30.03.2012р. підпису одержувача, що не заперечувалось позивачем під час розгляду справи, суд погоджується з висновком податкового органу щодо врахування відповідних сум під час визначення суми залишку готівки в касі.

У той же час, згідно пункту 5.9 Положення №637 готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме копій звітів каси, копій супровідних відомостей до сумки з готівкою за 21.01.2012р., 02.03.2012р., 07.03.2012р., 08.03.2012р., 23.03.2012р., 27.03.2012р. та 31.03.2012р. суми, що перевищували встановлений ліміт каси, до обслуговуючого банку були знаді суб'єктом господарювання на наступний робочий день від дати їх надходження.

За таких обставин, підстави для накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі абз. 2 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95 за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки - відсутні.

Такі висновку суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 28.01.2013р. № К-19078/09, від 03.12.2013р. № К/9991/31821/11 та постанові від 29.05.2013р. № К/9991/70561/11.

Перевіряючи правомірність збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.03.2011р. між ТОВ «БМТС» (Орендарем) та ОСОБА_1 (Орендодавцем) було укладено договір оренди нежилого приміщення №55/1, відповідно до якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нежиле приміщення, яке є власністю Орендодавця на умовах та в строки зазначені у даному Договорі.

20.12.2011р. між названими сторонами підписано Додаткову угоду до Договору №55/1, згідно якої у зв'язку зі зміною з 01.01.2012р. податкового статусу Орендодавця, сторони дійшли згоди про внесення змін, зокрема, до преамбули Договору №55/1, а саме Орендодавець визначений як фізична особа - підприємець, яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, виданого Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.10.2002р. за №20700170000002094, платник податку з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Саме посилаючись на наведену правову норму Податкового кодексу України, позивач обґрунтовує правомірність не проведення ним нарахування на сплачені ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб, оскільки як під час перевірки, так і до заперечень на Акт перевірки ТОВ «БМТС» було надано свідоцтво про державну реєстрацію названої фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності.

В силу наявності в Акті перевірки посилання про надання до перевірки документів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 статусу суб'єкта господарської діяльності (аркуш 37 Акта), а також приймаючи до уваги обов'язок податкового органу врахувати документи, надані платником податку після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки, закріплений абз. 2 п.44.6 ст. 44 ПК України, суд приходить до висновку щодо правомірності застосування позивачем положень п. 177.8 ст. 177 ПК України з огляду на наявність у нього копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 28.10.2002р. №20700170000002094.

Посилання представника відповідача на ненадання ТОВ «БМТС» виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та документів, що свідчать на якій системі оподаткування перебуває СГД та яким видом діяльності він займається в обґрунтування правомірності визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, до вважає безпідставним, оскільки суб'єктом владних повноважень не названо жодної правової норми, в силу якої на позивача покладено обов'язок надання таких документів.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправними і скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27 січня 2014 року № 0000091710, від 28 січня 2014 року № 0000652204 та від 29 квітня 2014 року № 0001401710.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМТС» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, провул. Охтирський, буд. 7, корп.. 3, офіс 3/203, код ЄДРПОУ 31237762) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова