Постанова № 39393086, 17.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа №805/5766/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Музиканті В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.12.2012 ВП № 35394414, скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.12.2012 ВП № 35394414, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності такою, що порушує права й законні інтереси позивача, скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.12.2012 ВП № 35394414, скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.12.2012 ВП № 35394414.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою відповідача від 27.11.2012 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/0553/90/12, виданим 31.10.2012 Червоногвардійським районним судом м. Макіївки про стягнення з ТОВ «Мегапром» на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 35752,68 грн. та надано боржнику строк для добровільного виконання до 04.12.2012.

05.12.2012 відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору у розмірі 3575,27 грн. та 07.12.2012 - постанову про стягнення з боржника (позивача) витрат на проведення виконавчих дій у сумі 35,15 грн. Позивач, вважає ці постанови протиправними, так як Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» не мало змоги реалізувати своє право на добровільне виконання виконавчого документу, оскільки дізнався про існування постанови про відкриття виконавчого провадження 25.12.2012 за телефоном операціоністом ПАТ «ПУМБ» про арешт коштів на банківських рахунках. Позивач звернувся до ДВС із заявою про відкладення виконавчих дій та ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, однак відповідачем не було враховано факту несвоєчасного одержання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим йому було відмовлено у відкладенні виконавчих дій для добровільного виконання виконавчого документу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, в обґрунтування чого зазначила, що в своїй діяльності органи виконавчої служби керуються Законом України «Про виконавче провадження», яким передбачено порядок виконання рішення суду. З 26.11.2012 на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавчий лист №2/0553/90/12 від 31.10.2012, за яким 27.11.2012 відкрито виконавче провадження з наданням боржнику строку для добровільного виконання до 04.12.2012. Копія постанови була направлена сторонам виконавчого провадження 30.11.2012. Згідно з вимогами ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Отже, твердження позивача, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен був пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 25 Закону, законодавчо не підтверджується. Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку державного виконавця пересвідчитися про отримання зазначеної постанови боржником. На підставі ст. 27 Закону 05.12.2012 було розпочато примусове виконання рішення та винесено постанову про стягнення з боржника суми виконавчого збору та 07.12.2012 - витрат на проведення виконавчих дій. 14.12.2012 було винесено постанову про арешт коштів боржника як захід примусового виконання рішення у відповідності до вимог ст.ст. 32, 52 Закону. ТОВ «Мегапром» отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 27.12.2012, про що свідчить повідомлення відділення «Укрпошта».

Оскільки з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не було здійснено заходів, спрямованих на виконання виконавчого документу, 15.01.2013 грошові кошти у примусовому порядку були списані з рахунку боржника та перераховані стягувачу та державі в порядку вимог ст. 43, 44 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, державний виконавець діяв у повній відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». З вказаних підстав, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку Виконавчим комітетом Макіївської міської ради 28.07.2000, включено до ЄДРПОУ за №31023892, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 723677, довідкою Управління статистики у м. Макіївки з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ № 048366.

Дійсно як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2012 державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у зв'язку з тим, що боржником у наданий строк виконавчий лист не виконано, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3575,27 грн.

Також, 07.12.2012 державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у зв'язку з тим, що відділом ДВС понесені витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення, а саме виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 35,15 грн.

Ці постанови від 05.12.2012 та 07.12.2012 були направлені державним виконавцем позивачу 12 грудня 2012 року.

Частиною ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2013 по справі № 6-21342св13 задоволено касаційну скаргу Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 02.04.2013 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» на бездіяльність державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області.

Цією ухвалою встановлено, зокрема, наступне.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 жовтня 2012 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Мегапром» та стягнуто з відповідача на користь позивача 35752 грн. 98 коп.

На підставі вказаного рішення Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області 31 жовтня 2012 року було видано виконавчий лист № 2/0553/90/12.

27 листопада 2012 року Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області відкрито виконавче провадження ВП № 35394414, про що було винесено відповідну постанову, в якій державним виконавцем було роз'яснено боржнику його право самостійно виконати рішення суду у строк до 04 грудня 2012 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була відправлена боржнику 01 грудня 2012 року, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 05 грудня 2012 року відправлено 12 грудня 2012 року; постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07 грудня 2012 року відправлена 12 грудня 2012 року; постанова про арешт коштів боржника від 14 грудня 2012 року була відправлена 20 грудня 2012 року.

Копію вищевказаних постанов ТОВ «Мегапром» отримав лише 27 грудня 2012 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

З матеріалів справи також вбачається, що у зв'язку з несвоєчасним одержанням документів виконавчого провадження скаржник звернувся до ДВС із заявою про відкладення виконавчих дій. Однак у задоволенні заяви ДВС відмовило.

У травні 2014 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом. Оскільки ТОВ «Мегапром» вже зверталося до суду з даним позовом про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.12.2012 ВП № 35394414, скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.12.2012 ВП № 35394414 в порядку цивільного судочинства, тому суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду передбачений ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі за текстом - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин 2 та 5 ст. 25 Закону № 606-XIV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частинами першої та третьої ст. 27 Закону № 606-XIV визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 1 ст. 35 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону № 606-XIV про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Відповідно до пп. 3.19 п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону.

Згідно з пп. 3.20 п. 3 цієї Інструкції копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження №35394414 від 27.11.2012 позивачу було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 04.12.2012, проте цю постанову позивач отримав 27.12.2012, у зв'язку з чим він не мав можливості для добровільного виконання у встановлений у постанові строк.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для здійснення 05.12.2012 стягнення виконавчого збору в розмірі 3575,27 грн. та стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 35,15 грн., з огляду на що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3575,27 від 05.12.2012 ВП №35394414 та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 35,15 грн. від 07.12.2012 ВП № 35394414 підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача такою, що порушує права й законні інтереси позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

Юридичне значення в даному випадку для Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» мають саме постанова Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського про стягнення виконавчого збору в розмірі 3575,27 грн. від 05.12.2012 та постанова Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 35,15 грн. від 07.12.2012 щодо яких суд дійшов висновку про їх протиправність, тому суд вважає, що в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача такою, що порушує права й законні інтереси позивача, слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.12.2012 ВП № 35394414, скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.12.2012 ВП № 35394414 суд задовольняє частково.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» - задовольнити частково.

Скасувати постанову Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.12.2012 ВП № 35394414.

Скасувати постанову Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.12.2012 ВП № 35394414.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (код ЄДРПОУ 31023892) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 17 червня 2014 року за участю представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 20 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.